Презентація на тему:
"Мило"

Мийна дія мила Степанова Євстаф’єва

Широкого застосування набули солі жирних кислот – мила. Натрієві солі є твердими речовинами, а  калієві – рідкими. Na K

Мило виробляли вже із середніх віків. Традиційний процес миловаріння полягає в нагріванні жирів із лугом  до утворення однорідної тягучої рідини. При добавлянні до неї насиченого розчину кухонної солі розчинність мила зменшується, воно виділяється з розчину і спливає на поверхню. Цей процес називається висолюванням. Мило збирають і заповнюють ним форми, де воно твердне.

Мийна дія мила полягає у відокремленні частинок бруду, наприклад від поверхні тканини, й утворенні емульсії чи суспензії.  Потрапляючи у воду, мило розчиняється і зазнає неповного гідролізу:

Аніон карбонової кислоти складається із двох частин – полярної (-СООН-) і неполярної (наприклад, С17Н35-).    Неполярна (гідрофобна) частина аніона контактує із жировою складовою забруднення, а полярна (гідрофільна) залишається у воді, сполучаючись з її молекулами водневими зв’язками Луг сприяє відокремленню частинок жирових забруднень від шкіри або тканини та їх подрібненню, а аніони кислоти – утворенню піни, в якій ці часточки утримуються.