Презентація на тему:
Економічне життя України в перші роки Незалежності

Економічне життя України в перші роки незалежності План 1. Поглиблення економічної кризи та спроби реформування економіки. Кириченко В.А.

Взаємозв'язок політичної та економічної незалежності Утвердження політичної незалежності неможливе без створення стабільної, високоефективної національної економіки, зорієнтованої на задоволення повсякденних потреб громадян держави. Кириченко В.А.

Стартові можливості економіки незалежної України Позитивні чинники: висококваліфікована і дешева робоча сила (працездатне населення складало понад 50 % населення України); високий рівень освіти громадян України; значний науковий потенціал, розвинена мережа наукових установ, розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень; значні природні багатства; розвинена транспортна система, великий морський і річковий флот; спроможність промисловості випускати значний перелік продукції, у тому числі і космічну техніку; значний потенціал розвитку сільського господарства через високу плодородність ґрунтів. Кириченко В.А.

Стартові можливості економіки незалежної України Негативні чинники: економіка України була складовою загальносоюзного економічного комплексу; деформований структурний розвиток економіки (на 70 % перевага надавалася важкій промисловості і енергетиці); відсутність у більшості областей завершеного циклу виробництва; високі енергозатратність та енергозалежність промислових підприємств; неконкурентоздатність більшої частини промислової продукції на світовому ринку; наслідки невдалих економічних реформ періоду перебудови; хронічна криза і затратність сільськогосподарського виробництва; 80 % промислових підприємств працювало на ВПК; несформованість власної банківської і фінансової системи; відсутність законодавчо-нормативної бази для ринкових перетворень; відсутність чіткої програми дій з реформування економіки. Кириченко В.А.

Умови розбудови економіки України Власну життєздатну економічну систему України після проголошення незалежності доводилось створювати на руїнах загальносоюзного економічного комплексу СРСР. З'єднати ці розрізнені “обрубки” колись могутніх союзних відомств, вдихнути в них життя, сформувати на їхній основі комплексну, цілісну й гармонійну національну економіку можливо було за умови вирішення кількох фундаментальних проблем. Кириченко В.А.

Завдання по створенню високоефективної стабільної національної економіки докорінне реформування економіки на ринкових засадах, її роздержавлення та грошова приватизація, формування її багатоукладності, забезпечення рівних умов для розвитку усіх форм власності; структурна перебудова промисловості; створення ефективної системи економічної кооперації як в Україні, так і за її межами; створення умов національному товаровиробнику з метою забезпечення скорочення імпорту і розширення експорту; радикальне реформування сільського господарства; участь України у світових інтеграційних процесах, залучення в економіку України іноземних інвестицій; підготовка правових основ для формування ринку; загальнонаціональна злагода, консолідація законодавчої та виконавчої гілок влади, політичних партій та рухів, усієї громадськості; введення в обіг власної валюти; впровадження у виробництво досягнень НТР, енерго- та ресурсозберігаючих технологій. Кириченко В.А.

Прорахунки початкового етапу створення національної економіки Як показало життя, одного декларування виявилось замало. Україна відчувала зростаючі господарські труднощі. Хоча, по суті, економічну кризу Україна успадкувала від радянських часів, тяжкий стан народного господарства посилили власні невдачі молодої держави. В економічній політиці початку 90-х років було більше прорахунків, ніж успіхів. Це можна пояснити рядом причин. По-перше, управлінська еліта була недосвідченою. Вона не знала законів і правил ринкової економіки і несміло приймала рішення, тому що раніше її привчили тільки виконувати вказівки союзного центру. По-друге, навіть вдалі рішення важко торували собі дорогу. Попередня виконавська вертикаль була зруйнована, а створення нової тривало. По-третє, після зруйнування попередньої системи управління українська економіка перестала бути директивною, але не могла відразу перетворитися на ринкову. Кириченко В.А.

Проміжний підсумок Вважалося, що ринок сам регулюватиме пропозиції товарів та попит на них, курси валют, величину заробітної плати тощо. Такий курс був абсолютно правильним, але його проведення потребувало знання законів ринкової економіки, обережності та поетапності у запровадженні монетаристських методів, наявності твердої виконавчої влади, спроможної своєчасно соціально захищати незабезпечені категорії населення. Кириченко В.А.

Становлення фінансової системи України 1990 р. – введення до грошових знаків спеціальних відрізних купонів. 1992 р. – введення в обіг купоно-карбованців багаторазового використання. Вихід із рубльової зони. Кириченко В.А.

Прояви економічної кризи Емісія – безконтрольний випуск не підкріплених реальними товарами грошей. Кириченко В.А.

Прояви економічної кризи Інфляція – (лат. influtio – роздмухування, розбухання) – процес знецінення паперових грошей, падіння їх купівельної спроможності. Кириченко В.А.

Динаміка індексу інфляції 390,0 % 2100,0 % 10256,0 % 501,0 % За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Кириченко В.А.

Показники економічного розвитку Кириченко В.А.

Труднощі творення національної економіки (1991 – 1994) Внутрішні обставини: Некомпетентність владних структур усіх рівнів. Неготовність до нових економічних умов господарювання суспільства, яке звикло до соціалістичних стереотипів. Криміналізація економіки. Економічне пограбування України більш економічно сильними сусідами через відсутність належного митного контролю. Послаблення контролю держави за діяльністю державних підприємств та сільськогосподарських підприємств, що сприяло розкраданню державної власності. Неконтрольовані процеси приватизації, що на практиці фактично означало “прихватизацію”. Прорахунки та недоліки у створенні капіталістичного сектору в економіці. Розрив економічних зв’язків з республіками колишнього СРСР, що сприяло зупиненню багатьох промислових підприємств. Зловживання у сфері банківської діяльності та низька фінансова дисципліна. Нерішучість влади у введенні в обіг власної валюти. Спрямування зусиль владних структур не на подолання розбіжностей і налаштування плідної роботи, а на полеміку і міжпартійні чвари. Кириченко В.А.

Труднощі творення національної економіки (1991 – 1994) Зовнішні чинники: Нерівномірний і несправедливий розподіл загальносоюзних багатств колишнього СРСР новими незалежними державами (золотий та діамантовий фонди, Держбанк СРСР стали власністю Російської Федерації). Росія також переживала економічну кризу. Це погіршувало ситуацію в Україні, тісно пов'язаній з російською економікою. Залежність української економіки від імпорту енергоносіїв, яких в Україні недостатньо. Кириченко В.А.

Цитата уроку “Після фактичного розвалу СРСР українській еліті видали її державу. Вона за неї не боролася, не проливала крові і поту, а отримавши, не могла зрозуміти, що з цією державою робити. З одного боку, еліта запозичила націоналістичну ідеологію, тому що іншої просто не було. Не було у тому сенсі, що ніякої іншої ідеології, яка б обгрунтовувала існування української держави, не існувало. З іншого боку, не маючи чіткої економічної програми, все та ж еліта приступила до банального пограбування республіки, за рахунок чого зявилися представники крупного капіталу. Так чи інакше, ніхто не будував заводи, які згодом дали прибуток своїм господарям. Це заводи, приватизовані за безцінь, а фактично вкрадені у суспільства при допомозі доступу до важелів державної влади.” Ростислав Іщенко, президент Центру системного аналізу і прогнозування. Липень 2012 р.

Формування національного ринку Замість цивілізованого ринку в Україні формувався справжній базар. Кириченко В.А.

Протиріччя у становленні національного ринку. За умов відсутності державної підтримки власного товаровиробника ринок заполонили товари іноземного виробництва, переважно низької якості. В результаті через масовий імпорт таких товарів населення України інвестувало економіку інших держав. Продукція ж українських виробників на Заході не була потрібна, оскільки за світовими стандартами вона була неконкурентоспроможною. Кириченко В.А.

Результати реформування сільського господарства Реформи у сільському господарстві мали формальний характер і в повному обсязі не реалізовувалися. Кириченко В.А.

Загальний підсумок Ринкові реформи в Україні все-таки почалися, але не з волі її керівництва, а за “законом сполучених посудин”. Надто тісно пов’язане з російською економікою, її господарство змушене було плентатися у фарватері курсу, який прокладався за межами кордонів нашої держави. Це був найгірший з усіх можливих варіант трансформації командної економіки в ринкову. Власне, Україна не проводила справжніх реформ, а пристосовувала свою цілком залежну від державного бюджету економіку до ринкового господарства інших країн. Кириченко В.А.