Замки і палаци України
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
У селі Підгірцях , одразу ж при дорозі, бачимо закинутий костел Святого Йосифа, збудований у вісімнадцятому столітті.
Звичайно ж, замок має свого привида — Марисеньку — дружину Яна ІІІ Собеського або Білу Пані. Працівники музею кажуть, що не раз бачили її у палаці…
Справді неповторного вигляду архітектурному ансамблю в Підгірцях надає парк, в зелені якого ховаються замок, заїжджий двір та цілий ряд інших споруд. В давнину саме парк справляв на гостей значно сильніше враження, аніж замок.
Якщо ви їхатимете Київською трасою від Бродів до Львова, то перед Олеськом з правого боку побачите на 50-метровому пагорбі Олеський замок, один з найгарніших замків Східної Європи На початку 14-го століття замок належав останньому галицько-волинському князеві, литовцеві Дмитру-Любарту Гедеміновичу, а потім перейшов до рук польського короля Казимира ІІІ. У середньовіччі фортеця зазнавала багаторазових нападів татар, була сильно пошкоджена і відновлена 1590-го року магнатом Станіславом Жолкевським. 1605 року замок перейшов у власність Даниловичів З 1647 року Олесько перейшло у власність Андрія Конєцпольського, а 1725 року один із синів Собєського, Костянтин, продав Олесько Жевуським. Цей рід довів замок, по суті, до руїни. Незважаючи на величезні прибутки Жевуських, вони через надто «веселий» спосіб життя потрапили в борги, і їхні маєтки наприкінці 18 століття пішли з молоткa. 1882 року Олеський замок, як державну пам'ятку, купило Товариство опіки над замком в Олеську. У свої подальшій історії замок багаторазово страждав від руйнацій: декілька пожеж і сильний 15-хвилинний землетрус 1838 року спричинили до руйнування мурів замку, також було сильно пошкоджено його ліве крило. А вже за совєтських часів 1951 року сталася нищівна пожежа фортеці від удару блискавки… Незважаючи на все це, замок вистояв. Коли Галичина була приєднана до СРСР, в замку організували табір польських військовополонених. А з 70-х років минулого століття тут виставлена експозиція Львівської Галереї Мистецтв.
Олеський замок, розташований у надзвичайно мальовничій місцині; прогулюючись по периметру оборонних мурів, ви будете насолоджуватися величними краєвидами навколо замку. А на подвір’ї замку і в його залах відчуєте дихання середньовічної краси і величі.
Під замком, там, де є химерні скульптури і трохи далі, там де пливе невеличка річка з містком, яка нагадує болото, кажуть можна почути зітхання душі, що не може знайти спокою. Існує романтична і трагічна легенда з тих часів про нещасливе кохання молодого магната Жолкевського, котрий постійно сватався до дочки Даниловича. А той звичайно, хотів бачити свого зятя багатим і впливовим, проте Адам, на його думку, далеко не відповідав цим критеріям. Отже, якось настав той час, коли Адам Жолкевський під час гри в карти захотів отримати чітку відповідь. А коли почув відмову, то в тому ж залі покінчив із собою. Його як самогубця не ховали на цвинтарі, а просто викинули в болото, яке було біля замку.
Золочівський замок, збудований на зразок цитаделі, зберігся до сьогодні майже повністю. На подвір‘ї знаходиться двоповерховий житловий корпус — палац у стилі ренесансу. Поряд з палацом побудований так званий Китайський палац. Серед багатьох власників замка варто згадати короля Речі Посполитої Яна III Собєського. У 1986 р. у замку було влаштовано музей
Прекрасна давня легенда Золочівського замку пов’язана з двома таємничими каменями. Їх знайшли поблизу Золочева, у глухому лісі. Люди казали, що біля тих каменів чіпляється блуд. На них є різьба орієнтовно кінця 14 — початку 15 ст. Власне, тому їх і привезли до замку. На сірому тілі цих велетнів відвідувачі охоче розглядають «вирізані» невідомою мовою літери, які дійшли до нас із глибини століть. Ще невідомий художник зобразив на кам’яному полотні якісь давні символи — два вінки, терновий і з живих квітів, які переплелися, мов дві обручки, та просвердлив в одному з каменів дуже акуратну дірочку. Кажуть, якщо маєш потаємне бажання і хочеш, аби воно здійснилося, потрібно покласти до тієї дірочки палець, подумати про бажане і швидко повернути палець довкола осі.
Витончений Масандрівський палац будувався для імператора Олександра III в околицях Ялти. Палац розташований у відокремленому місці, у Верхній Масандрі, трохи вище за трасу Ялта-Сімферополь і оточений прекрасним парком, що переходить у ліс. Масандрівський палац вражає елегантною архітектурою - чимось він нагадує казковий замок, при цьому гармонійно вписується в навколишній ландшафт. Незвичайне і його внутрішнє вбрання, що створює атмосферу затишку та комфорту. Довгий час палац було закрито для відвідин, тут була державна дача для партійного керівництва. Музей відкрито лише в 1992 році. У палаці постійно діє виставка "Унікальна колекція географічних карт XVI-XVII століть".
У Ливадії, поряд із Ялтою знаходиться Ливадійський палацово-парковий заповідник, до якого входять Великий палац, світський корпус, палац міністра двору, палацова церква Священного і Життєдайного Хреста та чудовий старовинний парк, закладений у 30-і роки XIX століття. Білосніжний Великий палац, який служив літньою резиденцією останнього російського імператора Миколи II та його сім'ї, було споруджено в 1911 році за проектом Н. П. Краснова в стилі італійського Ренесансу. Палац відрізняється вишуканістю та нарядністю зовнішньої обробки і розкішшю внутрішніх інтер'єрів, причому кожна з 58 кімнат неповторна, виконана в своєму оригінальному стилі. Привабливі своєю витонченою архітектурою внутрішні дворики Великого палацу - Арабський і Італійський. Палац знаменитий ще і тим, що в цій будівлі з 4 по 11 лютого 1945 року проходила "Кримська" (Ялтинська) конференція керівників трьох союзних держав антигітлерівської коаліції - Голови Ради Народних Комісарів СРСР І. В. Сталіна, Президента США Франкліна Д. Рузвельта та Прем'єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчилля. Ця конференція багато в чому визначила подальшу долю післявоєнної Європи.
Схожі презентації
Категорії