Презентація на тему:
Поняття про гігієнічне та ветеринарно-санітарне обґрунтування впливу випоювання питної води з використанням пробіотику на організм щурів

Тема роботи: «Гігієнічне та ветеринарно-санітарне обґрунтування впливу випоювання питної води з використанням пробіотику на організм щурів» Доповідач: Болгова О.С. Науковий керівник: д.вет.н., професор Якубчак О.М. 2012 р.

Актуальність Якість питної води є одним із факторів, який впливає на здоров’я людей і тварин.

Об’єкт дослідження – лабораторні щурі. Предмет дослідження – вода, насичена пробіотичними бактеріями В.subtilis та В.licheniformis, що випоювалась щурам; клінічні, гематологічні та біохімічні показники сироватки крові. Гіпотеза: для поліпшення якості та безпеки води можна використовувати фільтри для води, збагачені пробіотичними бактеріями В.subtilis та В.licheniformis, що позитивно впливає на здоров’я тварн.

Мета роботи – дослідити вплив випоювання питної води з використанням пробіотичних бактерій В.subtilis та В.licheniformis на організм щурів. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: провести аналіз проби води, що використовується в дослідженнях; дослідити зміни у воді, збагаченій іммобілізованими на фільтрі (пісок крупнокристалічний стерильний) живими бактеріями Вacillus subtilis УКМ В-5007 та Вacillus licheniformis УКМ-5514; провести клінічні дослідження організму щурів і гематологічні та біохімічні показники крові; вивчити патологоанатомічні та гістологічні зміни внутрішніх органів щурів; зробити висновки та пропозиції виробництву.

Було сформовано одну дослідну та одну контрольну групи білих нелінійних лабораторних щурів. В кожній групі було по 5-ть щурів самців, трьохмісячного віку, що мали практично однакову живу масу тіла. Тварини знаходилися на загальноприйнятому раціоні віварію в однакових умовах і відрізнялись лише за якістю питної води, яку споживали з крапельної напувалки.

Імунологічні та біологічні властивості. Виявляє високу антагоністичну активність по відношенню до патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів і не впливає на представників нормальної мікробіоти. Синтезує комплекс ферментів, які стимулюють і регулюють травлення та сприяють кращому засвоєнню їжі. Основою для досліду була вода із живими мікробними клітинами В.subtilis УКМ В-5007 та В.licheniformis УКМ-5514, що містить в собі препарат Біоспорин–Біофарма

Фільтр змонтовано в Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського. Фільтр з іммобілізованими живими бактеріями. 1) фільтр-колонка; 2) штатив; 3) сифон; 4) кран; 5) вхідна вода; 6) вихідна вода; 7) вихід І; 8) вихід ІІ. Впродовж 3-х місяців щурів контрольної групи напували водою, взятою зі свердловини, що знаходиться на території НУБіП України по вулиці Героїв Оборони. А щурів дослідної групи напували цією ж водою, але пропущеною через фільтр з іммобілізованими живими бактеріями В.subtilis УКМ В-5007 та В.licheniformis УКМ-5514. В результаті вода, пропущена через цей фільтр, збагачувалась цими живими організмами.

Результати аналізу проб води В Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського було проведено аналіз проб води, що використовується в дослідженнях. Найменування показників Результати вимірювань Вимоги НД, не більше Позначення НД на метод випробувань Узагальнені показники рН 7,4 6,0–9,0 [1] Мутність, мг/дм3 0,3 1,5 ГОСТ 3351 Сухий залишок, мг/дм3 352 100–1000 ГОСТ 18164 Жорсткість, мг-екв/дм3 5,3 1,5–7,0 ГОСТ 4151 Лужність, мг-екв/дм3 6,0 0,5–6,5 [1] Загальний органічний вуглець, мг/дм3 1,7 3,0 НТЦ ВВ МВВ 144-36-98 Неорганічні показники Залізо (заг.), мг/дм3 0,15 0,3 ГОСТ 4011 Бікарбонати, мг/дм3 324 400 [1] Кальцій, мг/дм3 82 130 [1] Магній, мг/дм3 9,0 10–80 [1] Нітрати, мг/дм3 0,4 45 ГОСТ 18826 Нітрити, мг/дм3 0,02 3 ГОСТ 4192 Сульфати, мг/дм3 11,0 500 ГОСТ 4389 Хлориди, мг/дм3 5,2 350 ГОСТ 4245

Результати мікробіологічних досліджень Доказом того, що вода, яка пропущена через фільтр з іммобілізованими живими бактеріями В.subtilis та В.licheniformis, збагачувалась ними, свідчать результати посівів на МПА вхідної та вихідної води за методом Дригальського. На першому рисунку показано значний ріст різноманітної мікробіоти, що містить у собі вхідна вода, яка була взята у стерильних умовах зі свердловини. При посіві вихідної води (рисунок другий), що збагачена живими бактеріями, спостерігали рясний ріст гладеньких колоній, які властиві В.subtilis УКМ В-5007 та В.licheniformis УКМ-5514. Це свідчить про те, що дані пробіотичні бактерії витісняють мікробіоту, що містить вода зі свердловини. Проте, потрапивши в тваринний організм, вони не пригнічують корисну мікробіоту. За добу щур випивав 30–35 мл води, що містила в собі 2×105 пробіотичних бактерій В.subtilis та В.licheniformis.

Клінічні дослідження лабораторних тварин Впродовж досліду проводилися клінічні дослідження контрольної та дослідної груп щурів. При визначені габітусу тварини мали жвавий темперамент, середню вгодованість, положення тіла у просторі природнє. Апетит добрий, напування вільне досхочу. У дослідних щурів на кінець досліду (через 3 місяці) шерсть густа, добре прилягає до тіла, блискуча, міцно зафіксована в шкірі. У контрольних – дещо тьмяна. Цілісність шкіри не порушена, еластична, колір блідо-рожевий, має запах, властивий даному виду тварин. Кігті тверді, недеформовані. Слизова оболонка ротової та носової порожнин блискуча, блідо-рожевого кольору, секреція збережена. Дихання не утруднене, серцевий поштовх помірної сили, частий. Акт дефекації регулярний, калові маси сформовані, темно-коричневі. Акт сечовиділення не утруднений. Радикальних змін зовнішнього вигляду та поведінки не виявляли. Фізіологічні показники були в межах норми: температура тіла – 37–38 °С, частота дихання – 85–90 дихальних рухів/хв, пульс – 300–500 уд/хв. Проте у щурів дослідної групи дещо покращився апетит та стан шерсті, вона стала густішою та більш блискучою.

Результати змін живої маси тіла щурів Дані, наведені в таблиці 2, свідчать про те, що для досліду обрано щурів практично з ідентичною масою тіла. Через 2 місяці випоювання води із пробіотиками щурі дослідної групи мали на 24,2 г більшу масу тіла, порівняно з контролем. Через 3 місяці маса тіла щурів дослідної групи підвищилася ще на 10,5 г по відношенню до контролю. Отже, можна зробити висновок, що вода із пробіотичними бактеріями B.subtilis та B.licheniformis покращує засвоєння корму та обмін білків, жирів і вуглеводів. Показники Вік Групи щурів контрольна дослідна Жива маса тіла на початку досліду, г 3 міс 153,5±2,5 153,9±2,4 Жива маса тіла на другий місяць досліду, г 5 міс 240,6±1,4 265,2±2,4 Жива маса тіла в кінці досліду, г 6 міс 284,3±1,5 319,4±2,5

Гематологічні та біохімічні показники сироватки крові щурів Гематологічні та біохімічні показники сироватки крові щурів, (M ± m) Показники Одиниці вимірю–вання Результати вимірювань Норма контрольна група дослідна група Гематологічні показники Еритроцити 1012/л 7,0±1,0 7,0±1,0 6–9 Лейкоцити 109/л 18,5±0,1 13,3±0,1 4–17 Гемоглобін Г/л 111,0±1,8 136,0±1,4 110–170 Гематокрит % 38,0±2,0 40,0±2,5 38–50 Тромбоцити 109/л 1220,0±5,8 1200,0±5,5 800–1400 Біохімічні показники Холестерин Ммоль/л 2,5±0,05 2,0±0,05 0,51–2,82 Загальний білок Г/л 58,4±1,8 67,6±2,5 50–80 АЛТ Од/л 63,0±1,5 64,0±2,0 10–80 АСТ Од/л 56,0±2,0 55,0±2,0 20–143 Глюкоза Ммоль/л 5,5±0,4 5,5±0,2 3,89–12,21 Сечовина Ммоль/л 8,1±0,5 8,4±1,0 4,28–11,48 Лужна фосфатаза Од/л 270,0±3,5 325,0±3,0 70–450 Тригліцериди Ммоль/л 2,0±0,02 2,1±0,04 0,56–2,23 ЛДГ Од/л 307,0±3,0 315,0±2,0 50–700 Креатинкіназа-МВ Од/л 493,0±2,5 500,0±2,5 50–650

Патологоанатомічні та гістологічні дослідження В кінці третього місяця провели патологоанатомічний розтин одного щура з кожної групи, при якому очевидної різниці щодо патологоанатомічних змін внутрішніх органів у обох груп не виявлено. Тому було проведено гістологічні дослідження печінки та нирок. В полі зору мікроскопа на зрізах печінки у щурів контрольної та дослідної груп виявлена типова будова печінкових часточок: гепатоцити округлої форми з еозинофільною цитоплазмою і досить великим базофільним ядром. В центрі кожної часточки – центральна вена, від якої радіально розходяться печінкові балки, між якими знаходяться синусоїдні капіляри. Між часточками знаходиться сполучна тканина строми печінки. Судини в міру кровонаповненні. Печінка щура контрольної групи. Печінка щура дослідної групи Фарбування гематоксилін-еозином. х 80 Фарбування гематоксилін-еозином. х 80

Гістологічними дослідженнями нирок щурів обох груп не виявлено будь-яких патологічних змін. Кожна нирка складається з величезної кількості нефронів. ниркові клубочки і канальці незмінені, що свідчить про нормальне функціонування нирок щурів обох груп. Нирка щура контрольної групи. Нирка щура дослідної групи. Фарбування гематоксилін-еозином. х 80 Фарбування гематоксилін-еозином. х 80

Заключне дослідження води По закінченні досліджень (через 3 міс.) нами повторно було проведено аналіз води щодо узагальнених показників (рН, мутність, сухий залишок, жорсткість, лужність, загальний органічний вуглець), неорганічних (залізо, бікарбонати, кальцій, магній, нітрати, нітрити, сульфати, хлориди) і мікробіологічних показників. Усі показники практично не відрізнялися від отриманих нами на початку досліджень. Мікробіологічні дослідження води, збагаченої пробіотичними бактеріями, виявили суцільний ріст сіро-жовтих, гладеньких колоній із сильно порізаними краями, які властиві В.subtilis та В.licheniformis. Це свідчить про збільшення кількості пробіотичних бактерій у воді, що підтверджує підвищення їх чисельності на фільтрі за умови безперервного його використання. Отже, у воді міститься органічний вуглець, що і є основною поживною речовиною для пробіотичних мікроорганізмів. Це абсолютно економічно вигідно для застосування пробіотиків у великих масштабах.

ВИСНОВКИ 1. Вода зі свердловини, що знаходиться на території НУБіП України, відповідає вимогам ДСанПіН №383 «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» та ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого водопостачання». 2. Мікробіологічними дослідженнями води, збагаченої пробіотичними бактеріями В.subtilis та В.licheniformis, виявлено підвищений вміст пробіотичних мікроорганізмів, що пригнічують іншу мікробіоту води. 3. Клінічними дослідженнями виявлено, що у щурів дослідної групи вже через 1 місяць вживання води з пробіотичними бактеріями дещо покращився апетит та стан шерсті. Вона стала густішою та більш блискучою, порівняно з контролем. 4. Щурі дослідної групи через 2 місяці випоювання води із пробіотиками мали на 24,2 г більшу масу тіла, порівняно з контролем. Через 3 місяці маса тіла щурів дослідної групи підвищилася ще на 10,5 г по відношенню до контролю. 5. Випоювання щурам води з пробіотичними бактеріями В.subtilis та В.licheniformis позитивно впливає на гематологічні та біохімічні показники сироватки крові. Так, у дослідних груп щурів нормалізувався дещо підвищений вміст лейкоцитів у крові, а також підвищився вміст гемоглобіну, загального білку і лужної фосфатази. 6. Патологоанатомічними та гістологічними дослідженнями внутрішніх органів не виявлено будь-яких відхилень як у дослідних, так і контрольних щурів. 7. Встановлено, що безперервне використання фільтру, збагаченого пробіотичними бактеріями В.subtilis та В.licheniformis забезпечує не тільки належну високу якість води, але й наявність у ній значної кількості пробіотичних бактерій, кількість яких збільшується.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ З метою поліпшення якості та безпеки води пропонуємо використовувати фільтри для води, збагачені пробіотичними бактеріями В.subtilis та В.licheniformis.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ