Презентація на тему:
Екологічний набат

Презентація на тему: “Екологічний набат” Вчитель біології та екології: Борисенко Ніна Сергіївна Великобілозерська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

У саду, побіля шляху Наша школа вигляда. Їй вже більше, ніж 35 років, Та вона ще така молода!

Мета: показати негативний вплив антропогенного фактора на природу.

Пливла у просторі безмежнім Планета така голуба, Мигтіли зірки обережно І сонечко гріло з горба.

Проходили років мільйони, планета розквітла,мов рай і звірі – від грама до тони, - гуляли із краю у край.

Були тут і риби і птахи, дрібненькі тварини були, були хижаки і невдахи, що в їжу сильнішим ішли.

Було усіх видів мільйони – В морі, у лісі, навкруг. Жили і плодилися в зонах. Хоч був там і ворог і друг.

Було і уміння й відвага. Невдачі були і успіх. У всьому була рівновага, І місця було для усіх.

Десь нафта віками збиралась У морі глибокім на дні. І чорне вугілля складалось В землі на страшній глибині.

А потім з`явилась істота – Місцева а може здаля,- Все стала гребти аж до поту Планету назвала – Земля.

А далі, а потім з віками, Назвавшись природи царем, Неситим умом і руками З природи зробила гарем.

Все стало доступне людині Бо цар же – йому не переч! Від давніх часів і донині Як цар взяв сокиру і меч,

І падали звірі забиті, Горіли ліси і поля, Хоч ситий був, без апетиту, Та здобич п’янить, звеселя.

Давно вже сокири замало, І лука, і стріл, і меча, І цар всю природу зухвало Машиною нищить почав.

Цареві все можна і треба, Все мало і мало йому, Поліз і під землею і в небо – Я й землю,мовляв, підніму.

Навкруг загуділи мотори, У небо полізли дими. Залізо угризлося в гори. Згоріли лісів килими.

Вже в морі нема рибини, Безрибні озера річки. У лісі не стрінеш звірини У полі одні лиш граки.

Та чути на всіх перехрестях: Людина торує прогрес; Насправді ж це лиха нашестя, Пішов, як то кажуть, прогрес.

Земля задихнулась від диму І хімія – вся в овочах. Ми знаємо вже Хіросіму, Чорнобиль – у наших очах.

Не діють ніякі закони. Всі сьогоденням живуть – У звалищ міста в полоні В річки нечистоти пливуть.

І множаться дивні істоти Що вільно в людині живуть – В печінці, у крові, у плоті, Сміючись ліки живуть.

Йдемо, біжимо до загину, Мовляє, після нас хоч топись… Людино, розумна людино, Вже нікуди йти, схаменись!

Все більше ми хочемо брати, Лишаємо всюди сліди… Нащо ж деревину рубати, Щоб з`їсти солодкі плоди!

Двадцять перше шалене століття, Весь світ у тобі вирував… Залишимо ж внукам лахміття Від того що Бог дарував.

За розум візьмися людино, Шануй же природи буття Сама ж ти природи частина, Її нерозумне дитя.

Використані джерела: 1. http://dinozavriki.com 2. http://tofer-91.livejournal.com 3. http://www.eco-live.com.ua 4. http://www.priroda.su 5. http://antropogenez.ru 6. http://foto.mail.ru

Автор презентації: вчитель біології та екології вищої категорії Великобілозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Борисенко Ніна Сергіївна Я впевнена, що Людство збереже свій дім в якому живе.

Тримайся, матінко земля, Тримайся за річки, поля, Озера небо та ліси, Такої дивної краси. Пробач, земля, своїх дітей, Незрячих грішників людей. І у нерівному двобої, Земля, ти чуєш? Я з тобою. Віктор Каганюк

Дякую за увагу!