Презентація на тему:
Дунайський біосферний заповідник НАН України

Дунайський біосферний заповідник НАН України

ПЛАВНЕВА РОСЛИННОСТЬ ДЕЛЬТИ ДУНАЮ ТА ЇЇ ЗМІНИ ПІД ВПЛИВОМ АНТРОПОГЕННИХ ТА КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ Доповідач – к.б.н. Жмуд О. І.

Територія Дунайського біосферного заповідника складає 50 252,9 га. Заповідна зона – 15134,27га Зона регульованого заповідного режиму –7234,56га Буферна зона – 19049,19га Зона антропогенних ландшафтів – 8834,88 га

Дії антропогенних факторів ведуть до значних змін рослинного покриву, особливо при їхньому тривалому впливі і великих навантаженнях. У цих випадках послідовні зміни переходять у розряд катастрофічних. При знятті дії цих факторів відносно швидко відбувається відновлення вихідної природної рослинності, особливо на ділянках, де дегратогенні зміни не досягли граничного рівня. пірогені (вогнем); пасовищні; фенісекціальні (сінокосіння та заготівля очерету); сільвігенні (залісення); рекреаційні гідромеліоративні інши. До антропогенних змін рослинного покриву в дельті Дунаю належать:

Динаміка зимової заготівлі очерету на території Дунайського біосферного заповідника Площа, га Рік % від загальної площі ДБЗ

Таблиця 1. Зміни параметрів очерету звичайного на ділянках його промислової заготівлі А) Усереднені показники очерету звичайного на контрольних (не викошувалися в попередні роки) ділянках (n≥ 3). В) Усереднені показники очерету звичайного на дослідних (постійно викошуються в зимовий період) ділянках (n≥ 3). В дужках відсоток змін від контрольних показників Місце проведення досліду Фітомаса (кг/м ²) Чисельність рослин (шт/м ²) Висота очерета (см) Діаметр стебла (мм) А В А В А В А В Жебриянське пасмо 1.500 1.550 (103.3%) 165 191 (115.8%) 147 153 (104.1%) 4.15 3.50 (84.3%) О-в Полуночне 2.150 4.200 (195.3%) 158 335 (212.0%) 146.5 160 (109.2%) 4.52 4.36 (96.4%) О-в Шабош 0.740 1.580 (213.5%) 116 150 (129.3%) 1.53 1.72 (112.4 %) 3.86 4.1 (106.2%) О-в Прорвін 1.580 2.340 (148.1%) 106 129 (121.7%) 210 219.3 (104.4%) 4.85 4.66 (96.1%) Околиця с. Приморське 2.130 2.250 (105.6%) 207 158 (76.3%) 173.5 190 (109.5%) 4.01 4.22 (105.2%) Стенцівсько-Жебриянівськи плавні 1.650 2.680 (162.4%) 72 148 (205.5%) 181.5 179.3 (98.8%) 5.5 4.9 (89.1%)

Кліматичні особливості 2010 року з його надзвичайно тривалою та високою повінню призвели до зниження показників очерету. Але на територіях з природним коливанням рівня води вони не такі суттєві, як в ізольованих із штучно регульованим гідрорежимом Стенцівсько-Жебриянівських плавнях. На територіях з природною динамікою гідрорежиму (острів Полуночний) у 2010 році також спостерігалось зниження показників очерету, але це коливання було значно меншим та синхронним

Плавневі угіддя, в яких не здійснюється заготівля очерету (початок червня).

Вид плавневих угідь, в яких рік не викошувався очерет (початок червня).

Мозаїчність плавневих угідь після викосу очерету (початок червня).

Заготівля очерету це: 1.Важливий регулятивний фактор, біотехнічного заходу, який сприяє поліпшенню екологічного стану заповідних водно-болотних угідь, збереженню і навіть збільшенню їх біологічного різноманіття. 2.Надзвичайно важлива складова соціально-економічного розвитку Придунайського регіону.

Заготівля очерету це: зменшення рівня безробіття в дельті Дунаю; зниження тиску на інші природні ресурси заповідної дельти: прируслові ліси з метою заготівлі дров, рибу, мисливську дичину і т.д.; зменшення браконьєрства.

Заготівля очерету в зимку 2007-2009 рр. та його розвиток у травні 2009 р.

Використання дунайського очерету

Сценарій динаміки стану очеретяних заростей при відсутності заготівлі очерету в умовах зміни клімату

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАГОТІВЛІ ОЧЕРЕТУ Для проведення заготівлі очерету на певній території необхідно здійснити її обстеження на предмет обсягів ресурсу, його природоохоронного значення, можливості довгострокового здійснення вилучення очерету та підготувати наукове обґрунтування. Отримати дозвільні документи (ліміти та дозволи) у відповідних організаціях Мінприроди України та обласних управліннях на впровадження цих дій. Заготівля очерету здійснюється в короткий термін зимового періоду (з середини листопада до 1 березня) і повинна бути ретельно організована. Викошування очерету не повинно бути суцільним на великих площах задля запобігання зниження його ресурсного потенціалу в майбутньому та природоохоронного значення. Допустиме викошування не більше 75% площі відведених ділянок при дотриманні максимальної мозаїчності скошених та нескошених площ. Масив суцільного викошування не повинен перевищувати 200 м в довжину та 50 м в ширину. Абсолютно недопустима заготівля очерету в радіусі 500 м від колоній чаплевих, косаря, коровайки, малого баклана та інших рідкісних колоніально-гніздуючих видів птахів. Заборонити викос та будь яке вилучення очерету в радіусі не менше 500-1000 метрів від територій, де зазвичай знаходяться колонії косаря та коровайки; Заборонити проїзд та перебування техніки в вищезазначених місцях. Неприпустимо суцільне викошування рослинності повз край водойми.

На ділянках з іншими видами природокористування заготівлю очерету необхідно проводити зі збереженням його периферійних ділянок шириною в 15-25 метрів. З одного боку це попередить в весняний період проникнення домашніх тварин (корів, коней та ін.) в середину плавневих ділянок, а з іншого - це збереже смугу очерету, з якого буде відбуватися відновлення рослинності на деградованих ділянках плавнів, які у теперішній час знаходяться під впливом високого пасовищного навантаження. В умовах безморозного періоду бажано використання традиційних ручних способів заготівлі очерету або використання спеціалізованої техніки з тиском на ґрунти до 0,1 кг на см². В умовах значного коливання рівня підтоплення плавнів протягом заготівельного сезону рекомендується користуватися 6-ти - колісними комбайнами “Сейга”. При використанні традиційних ручних способів заготівлі очерету не рекомендується його складування в місцях заготівельних робіт. На ділянках з м’якими органічними ґрунтами заготівлю очерету слід проводити тільки при його достатньому промерзанні. По льоду допустиме використання всіх технічно прийнятних механічних засобів заготівлі та транспортування очерету. Вивіз заготовленого очерету безпосередньо з водно-болотних угідь повинен бути завершений до середини березня, а з місць тимчасового складування очерету з підвищених ділянок, розташованих по периметру угідь, до кінця березня. На територіях з мінливим гідрорежимом вивіз очерету рекомендуємо вивозити з середини плавневих ділянок відразу після його косіння. Строки початку та припинення сезону заготівлі очерету можуть бути перенесені на 1-2 тижні в залежності від кліматичної ситуації року та розвитку біоти (початок гніздування птахів, розвиток пікулів очерету та ін.).

ВИСНОВКИ Зарості очерету (Phragmites australis Trin. ex Steud) у дельті Дунаю є головним середовище утворюючим фактором і саме вони виконують бар'єрну функцію на шляху надходжень розчинених органічних, мінеральних речовин та твердого стоку з усього водозбірного басейну, формують фоновий ландшафт водно-болотного угіддя, підтримують багате біорізноманіття дельти, виконують найважливішу біофільтраційну функцію. Очерет звичайний з родини Злаки Poaceae є багаторічною кореневищною рослинною, а її наземні пагони - однорічні. Стебла що відростають щорічно накопичуються в плавневих екосистемах і прискорюють сукцесійні процеси. Накопичення рослинного опаду в плавневих екосистемах з часом призводить до втрати їх екологічної та природоохоронної цінності. В дунайських дельтових угіддях традиційно протягом століть практикували заготівлю очерета, сінокосіння та випалювання. Це забезпечувало вилучення або швидку утилізацію мертвої органіки, що сприяло відновленню плавневих угідь. Але, враховуючи певну природоохоронну та екологічну небезпеку вогню в плавневих екосистемах, перевага в їх збережені повинна бути в використанні зимової заготівлі очерету. Заготівля очерету в зимовий період завжди була і залишається традиційним видом господарської діяльності населення дунайських дельтових угідь. З кінця 90-х років минулого століття в українській частині дельти Дунаю цей вид діяльності став однією з важливих складових економічного розвитку регіону. Зимова заготівля очерету є важливою складовою раціонального використання ресурсів плавневих екосистем. Найбільшим комерційним попитом в теперішній час користується очерет в якості кровельного матеріалу. В майбутньому він може стати привабливим в якості сировини для виготовлення брикетів для опалення або біопалива. Заготівля очерету в водно-болотних екосистемах є важливим регулятивним механізмом, який дозволяє збільшити продуктивність плавневих угідь, де вилучається мертва органіка, до п'яти разів в порівнянні з захащенними ділянками. При цьому в екосистемі плавнів відбувається збільшення кисню, зменшення вуглекислого газу, різних забруднюючих речовин у воді і повітрі, та багато інших процесів, які мають не тільки регіональне значення, але і біосферне. Зимове мозаїчне скошування плавневої рослинності збільшує промивну здатність плавнів, що сприяє поліпшенню екологічного стану водно-болотних угідь, збереженню і навіть збільшенню їх біологічного різноманіття. Вилучення відмерлої органічної маси знижує ризик виникнення пожеж та збільшує репродуктивну здатність плавнів. Заготівля очерету – це один із напрямків підтримки економіки регіону, створення значної кількості робочих місць (їх вже є більше 1000 навкруг Дунайського біосферного заповідника), що є особливо актуальним в умовах непростого економічного сьогодення. Такий значний рівень зайнятості місцевих жителів зменшує тиск на природні комплекси дельти і рівень браконьєрства та покращує охорону природи в цілому. До того ж раціональне невиснажливе використання ресурсів очерету повністю узгоджується з загально прийнятими міжнародними стратегіями функціонування біосферних резерватів планети. Зміна кліматичних умов призведе до суттевих змін у складі плавневої рослинності. Підвищення рівня воді веде до зниження частки очеретяних угруповань із збільшенням рогозово-камишових, а зниження рівня води – до формування засолено-лучних угруповань.

Зимова заготівля очерету є важливою складовою раціонального використання ресурсів плавневих екосистем. Найбільшим комерційним попитом в теперішній час користується очерет в якості кровельного матеріалу. В майбутньому він може стати привабливим в якості сировини для виготовлення брикетів для опалення або біопалива. Заготівля очерету в водно-болотних екосистемах є важливим регулятивним механізмом, який дозволяє збільшити продуктивність плавневих угідь, де вилучається мертва органіка, до п'яти разів в порівнянні з захащенними ділянками. При цьому в екосистемі плавнів відбувається збільшення кисню, зменшення вуглекислого газу, різних забруднюючих речовин у воді і повітрі, та багато інших процесів, які мають не тільки регіональне значення, але і біосферне. Зимове мозаїчне скошування плавневої рослинності збільшує промивну здатність плавнів, що сприяє поліпшенню екологічного стану заповідних водно-болотних угідь, збереженню і навіть збільшенню їх біологічного різноманіття. Вилучення відмерлої органічної маси знижує ризик виникнення пожеж та збільшує репродуктивну здатність плавнів. Заготівля очерету – це один із напрямків підтримки економіки регіону, створення значної кількості робочих місць (їх вже є більше 1000 навкруг заповідника), що є особливо актуальним в умовах непростого економічного сьогодення. Такий значний рівень зайнятості місцевих жителів зменшує тиск на природні комплекси дельти і рівень браконьєрства та покращує охорону природи в цілому. До того ж раціональне невиснажливе використання ресурсів очерету повністю узгоджується з загальноприйнятою міжнародною Севільською стратегією біосферних резерватів планети.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!