Презентація на тему:
Заповідник Асканія-Нова

Заповідник Асканія-Нова Асканія-Нова - державний заповідник на півдні України (Херсонська область). Заповідник створений для збереження масиву цілинного ковилово-типчаково степу. Біосферний заповідник Асканія-Нова - це унікальний куточок природи. Тут розташована єдина в Європі ділянка степу, якого ніколи не торкався плуг. Заповідник займає площу 11 тис. га. Примикає до лісопарку зі штучними ставками і каналами, де мешкає безліч звірів і птахів. У Асканійському степу зростає більше 400 видів трав і квітів, переважають злаки. На території заповідника можна зустріти представників більше 60 видів пернатих. В акліматизаційному зоопарку заповідника міститься унікальна колекція тварин. Зебри, південно-американські верблюди, індійські та африканські антилопи, олені. У степу пасуться лами, шотландські поні, дикі коні - тарпани (кінь Пржевальського), американські бізони, кафрські буйволи, сайгаки - найдавніші копитні, ровесники мамонтів. Воді сайгаки потребують тільки під час сильної засухи. Багато дрібних звірів: миші, хом'яки, тушканчики. З хижаків – тхори, лисиці, ласки, зрідка трапляються горностаї.

Мешканці Асканії-Нової Качки Благородні олені Кінь Пржевальського Зебу Кінь Пржевальського Чорні лебеді Зебри Антилопи гну Американські буйволи

Дністерський каньйон На річці Дністер гори підходять так близько до ріки, що утворюють каньйон, руслом якого тече ріка.  Потоки в деяких місцях зриваються з кручі просто в річку, перетворюючись у живописні водоспади. Окремі частини скель нагадують швейцарський сир, весь в дірках від виходів печер і гротів. Природа Дністерського каньйону своєрідна і неповторна. Схили Дністра вкриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Скелі і гроти, живописні урочища створюють неповторну атмосферу, притаманну тільки цій українській річці.  

Загальні відомості Дністровський каньйон - найбільший каньйон в Україні і один з найбільших в Європі. Його довжина 250 км. Розташований каньйон в Тернопіль-ській області України і перетинає три її райони. Утворений каньйон річкою Дніс-тер шляхом вимивання гірських порід з Подільської піднесеності. Є долиною річки Дністер з прямовисними берегами заввишки 100-250 метрів. Північні схили каньйону густо порізані ущелинами, яки-ми стікають до Дністра його ліві прито-ки: Золота Липа, Коропець, Стріпа, Джурин, Серет, Збруч і десятки вели-ких і маленьких струмочків. Схили Дністра вкриті реліктовою лісовою і степовою рослинністю. За визнанням фахівців, Дністерський каньйон - одне з наймальовничіших місць України, він не поступається красою навіть Карпатам і Кримським горам. У 1990 році на території Дністерського каньйону був створений ландшафтний парк «Дністерський каньйон». Рослинний світ парка дуже багатий. Переважають дубові ліси із домішкою граба, клена, липи, ясена і берези.

Гранітно-степове Побужжя (Регіональний ландшафтний парк, Миколаївщина) Долину річки Південний Буг недарма вважають однією з найкращих природних «перлин» України. Особливо мальовничою є територія від північної околиці с. Кінецьпіль до м. Вознесенська. Годинами можна дивитися на цей витвір мистецтва, створений природою. Частину запропонованої площі займає територія регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”. Стрімкі скелі, які утворюють каньйони на берегах річок, сягають висоти до 50 метрів і є чудовим місцем для тренувань альпіністів. Територія має надзвичайно високий рекреаційний потенціал та історико-культурну цінність. Тут дивовижні краєвиди, велика кількість радонових джерел, добра автотранспортна розв’язка. Це одна з найкращих в Європі природних трас для водного слалому. Сучасна площа регіонального ландшафтного парку становить 7394,3 га.

Мармурова печера (Крим) Печера „Мармурова” знаходиться на плато гірського масиву Чатир-Даг. Тут заповідано більш ніж 160 карстових печер, шахт, колодязів. Серед них дуже цікавою є відкрита в 1987 ро-ці печера Мармурова. Вхід до неї знаходиться на висоті 920 м над рівнем моря. Закладена вона в блоці верхньоюрських вапняків і склада-ється з трьох частин: Головної галереї, Нижньої і бічного «Тигрового ходу». Величезних розмірів галереї натіканнями поділяються на окремі зали. Протяжність розвіданих ходів - 2050 м, глибина - 60 м. Довжина обладнаних екскурсійних маршрутів більше 1 км. Заслуга у відкритті, збереженні і обладнанні Мармурової печери належить сімферопольським спелеологам. Для входу відвідувачів у печеру споруджено штучний 10-метровий тунель. Печера Мармурова зустрічає гостей Галереєю казок, ширина якої - 20 м. Галерея пишно прикрашена сталактитами, сталагмітами, натічними драпіровками. У галереї Тигровий хід склепіння печери опускається, і тут добре видно дзвоноподібні поглиблення, що були вимиті під тиском води та згодом прикрашені сталактитами. Добратися до печери Мармурової можна на легковому автомобілі, автобусі, вертольоті або пішки. Для цього треба звернути на 17-му км траси Сімферополь - Ялта біля села Зарічне до дачного селища за селом Мармурове. Середня тривалість екскурсії Мармуровою печерою - 1 година. Температура повітря там постійна (+9° С).

Сталактити Мармурової печери Мармурова печера – унікальна за красою печера зі складною системою залів і галерей. Її прикрасою є сталактити, які утворюють чарівні образи. “Господар” печери “Кам’яні квіти” печери

Подільські Товтри (Національний природний парк, Хмельниччина) Товтри - це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговій лінії. Аналогів у світі немає, але подібні за геологічними структурами скелясті гряди є у Великобританії та США... Національний природний парк „Подільські Товтри” створено Указом Президента України від 27.06.1996 року загальною площею 261316 гектарів. Товтри – це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в межах парку сягає в середньому 400 метрів над рівнем моря.

Загальна характеристика У рельєфі Подільські Товтри вигля-дають як скеляста дугоподiбна гряда, висота якої досягає 443 м. Над навколишньою Подільською рiвниною ця гряда пiднiмається на 60-65 м. Її довжина досягає 250 км, ширина 15-20 км. Окремі форми піднімаються у вигляді витягнутого валу або окремих конусоподібних горбів, іноді мають форму морських атолiв; найбiльш поширеною формою є кряжi у виглядi витягнутих валiв шириною до 0,5 км. Поверхня їх здебільшого хвиляста, схили опуклi. Велику цінність і значимість для рекреаційного господарства Національного природного парку "Подільські Товтри" являє запас мінеральних вод.

Подільські Товтри Приднiстерська частина Подiльських Товтр вирiзняється деякими особливостями: вона сильно i доволi густо розчленована глибокими каньйоноподiбними долинами лiвих приток рiчки Днiстер. Долини мають глибину до 200 м, крутi схили та вузьке дно. Вивiтренi та розмитi вапняки, якi відслонюються на схилах долин, утворюють екзотичні скелі рiзної форми - колони, стовпи, гiгантські гриби або хаотичнi нагромадження брил та валунiв. На теренах об`єкту встановлено і експлуатується кілька джерел мінеральних вод різних типів, які мають лікувальні властивості.

Озеро Світязь (Волинь) Розташоване озеро Світязь неподалік смт. Шацьк, центру відновленого в 1993 році району. Входить до групи Шацьких озер. Озеро Світязь живлять артезіанські джерела. Вода тут надзвичайно прозора і м'яка. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій глибині. Площа Світязя становить 2622 га, довжина 9225 м, ширина 4000 м, максимальна глибина - 58,4 м, середня глибина - 6,9 м. Озеро Світязь - найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні. Світязь чимось схожий на море, у вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти...

Гіпотези вчених щодо походження Світязя Донині серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязя та інших Шацьких озер. Дехто вважає, що після відступу Дніпровського льодовика на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера розглядаються вченими як релікти, тобто залишки цього гігантського водоймища, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. Останні дослідження підтвердили льодовикове походження Світязя і його найближчих побратимів.

Озеро Синевир (Закарпаття) Найбільше озеро Закарпаття Синевир утворилося приблизно 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів над рівнем моря. Озеро Синевир справедливо вважається найціннішим природним скарбом Національного природного парку «Синевир» і є однією з візитних карток Українських Карпат. Площа озера становить приблизно 4-5 гектарів, середня глибина - 8-10 м, максимальна глибина - 22 м. Неподалік озера розташовані популярні туристичні маршрути Закарпаття.

Легенда озера Синевир Існує легенда, згідно з якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь на місці, де її коханий, простий верховинський пастух Вир, був убитий кам'яною глибою за наказом підступного графа.