Презентація на тему:
Сучасне визначення життя, його основні ознаки. Рівні організації живої матерії

Сучасне визначення життя, його основні ознаки. Рівні організації живої матерії підготувала Ященко Наталія Анатоліївна учитель біології, вищої кваліфікаційної категорії Жашківської спеціалізованої школи №1 з поглибленим вивченням окремих предметів Жашківської районної ради

Ти — сам загадка. Відгадай себе, І все, мабуть, тоді на місце стане. Червоне, біле, ніжно-голубе Відкриється за шторою туману. В твоїх очах світає небокрай, А дум плоди, мов яблука на вітах... Насамперед себе ти розгадай, Коли ти хочеш інших зрозуміти.

Мета. Сформувати сучасні погляди на походження життя та наукові погляди на сутність життя, фундаментальні властивості життя; розкрити поняття «життя»; ознайомити із основними рівнями організації живої матерії. Бережно ставитись до живої природи та життя, як унікальної живої матерії на планеті.

Чому життя є якісно особливою формою існування матерії?

Всі тіла оточуючої природи людина завжди ділила на живі істоти і неживі предмети. З розвитком біології нагромаджувались відомості про різноманітність форм живої природи, поняття про життя і живе розши- рювалось та змінювалось.

Пізнання сутності життя є основним завданням загальної біології. Життя – це якісно особлива форма існування матерії, вища у порівнянні з фізичною та хімічною. Вона являє собою біологічну форму руху матерії. Живі тіла – це відкриті саморегулюючі і самовідтворюючі системи. «Життя є спосіб існування білкових тіл, і цей спосіб існування полягає по своїй суті в постійному самооновленні хімічних складових частин цих тіл» (Енгельс Ф. Анти-Дюрінг.-Маркс К.. Енгельс Ф. Твори, Т.20, с. 78).

Прояви життя ріст дихання подразливість розмноження саморегуляція живлення

Основні властивості живих організмів Єдність хімічного складу Живі організми на 98 % складаються з Карбону, Гідрогену, Оксигену і Нітрогену. Обмін речовин і енергії. Важлива ознака живих систем — використання зовнішніх джерел речовини й енергії у вигляді живлення, світла тощо. Крізь живі системи проходять потоки речовин і енергії, отже, вони є відкритими. Самовідтворення. Існування кожної окремо взятої біологічної системи обмежене в часі. Підтримка життя пов’язана із самовідтворенням, завдяки якому життя виду не припиняється.

Мінливість. Відносна пристосованість організмів до середовища забезпечується мінливістю — здатністю набувати нових ознак і властивостей. Мінливість створює матеріал для природного відбору. Ріст і розвиток. Під ростом розуміється збільшення розмірів і маси особин із збереженням загальних рис будови. Ріст супроводжується розвитком, у результаті якого виникає новий якісний стан об’єкта. Подразливість. Ця властивість виражається активними реакціями живих організмів на зовнішній вплив. Дискретність. Будь-яка біологічна система складається з окремих взаємо пов’язаних і взаємодіючих частин, які створюють структурно-функціональну єдність.

Існувало дві протилежні точки зору на питання про походження життя і його особливості

Основними гіпотезами та теоріями щодо походження життя на Землі є: 1. Креаціоністська: життя було створено надприродною силою у певний час. 2. Теорія спонтанного зародження життя: життя виникало неоднарозово із речовин неживої природи. 3. Гіпотеза панспермії: життя занесено на нашу планету із зовні. 4.Теорія стаціонарного стану: життя існувало завжди. 5.Теорія біохімічної еволюції: життя виникло в результаті багатоетапних процесів, що підпорядковуються природним законам.

Рівні організації живої природи

Молекулярний Будь-яка система складається з біологічних макромолекул: нуклеїнових кислот, білків, полісахаридів. З цього рівня починаються процеси життєдіяльності організму: обмін речовин і перетворення енергії, передача спадкової інформації та інші.

Найпоширеніша неорганічна речовина в живих організмах - вода. Велика частина неорганічних речовин клітини знаходиться у вигляді солей . Органічні сполуки складають в середньому 20 - 30% маси клітини живого організму У рослинних клітинах переважають вуглеводи - полісахариди, а у тварин - більше білків і жирів. Кожна з груп органічних речовин в будь-якому типі клітин виконує схожі функції: забезпечує енергією, є будівельним матеріалом та ін .

Клітинний Бактеріальна клітина Грибна Рослинна Тваринна Клітина - структурна й функціональна одиниця будови, а також одиниця розвитку всіх живих організмів. На рівні клітини координуються всі процеси: передача інформації, обмін речовин. Структури, які відповідають за виконання тієї чи іншої функції, отримали назву органоїдів чи органел. За будовою клітини , всі живі істоти поділяються на организми без'ядерні - прокаріоти та ядерні - еукаріоти.

Тканинний Епітеліальна Сполучна М’язова Нервова Клітини, схожі за будовою, походженням, виконуваними функціями, об'єднуються в тканину. У тварин виділяють чотири типи тканин: епітелій - покривний, залозистий , миготливий, всмоктуючий ; сполучна( щільна, пухка, хрящова, кісткова, кров); м’язова; нервова.

В рослин виділяють наступні типи тканин: твірні ; покривні - шкірка( епідерма), пробка; провідні ; механічні; основні (запасаюча, фотосинтезуюча).

Органний Орган - частина багатоклітинної особини, що має певну будову і що складається із закономірно складеного комплексу тканин, що виконують конкретну функцію або тісно взаємозв'язану групу функцій . Наприклад, орган зору, слуху, нюху, виділення, фотосинтезу, руху та ін. Декілька органів, що беруть участь у виконанні однієї функції, називають системою (нервова, травна). Око:

Організмовий Елементарною одиницею організмового рівня служить особина, яка розглядується в розвитку - від моменту зародження до припинення існування - як жива система. Найбільш високорозвинені організми складаються з систем органів. Всі клітинні організми діляться на дві природні групи - прокаріоти і еукаріоти. Прокаріоти: Еукаріоти:

Популяційно-видовий Вид розглядається як сукупність окремих груп организмів - популяцій. Популяція - це сукупність особин одного виду, що населяють певну територію і так чи інакше ізольовані від інших особин того самого виду. Популяція жаб Вид - сукупність особин , схожих за морфофункціональними особливостями, що мають однаковий каріотип, населяючих певний ареал, вільно скрещуваних між собою та тих, що дають плідне потомство. Жаба ставкова

Біогеоценотичний Біогеоценоз - сукупність організмів різних видів і різної складності організації з чинниками місця їх існування. В результаті утворюється динамічне, але стійке співтовариство. Екологічні чинники, що діють в біогеоценозі. Абіотичні: температура, освітленість, вологість, рельєф місцевості. Біотичні: взаємовплив рослин, тварин, грибів, бактерій, вірусів. Антропогенні: вплив на живі організми людини та її господарської діяльності.

Біосферний Біосфера - сукупність всіх біогеоценозів. Це система, що охоплює всі явища життя на нашій планеті. На цьому рівні відбувається кругообіг речовин і перетворення енергії, пов'язані з життєдіяльністю всіх живих організмів. Біосфера займає частини атмосфери, літосфери, гідросфери. На цьому рівні вивчаються глобальні проблеми Землі.

Тести: 1. На якому рівні організації вивчають спеціалізацію клітин у процесі розвитку? А молекулярному Б клітинному В організмовому Г популяційно-видовому 2. На якому рівні організації живої матерії здійснюється кругообіг речовин між біотичною та абіотичною частинами природної системи? А організмовому Б популяційно-видовому В біогеоценотичному Г клітинному На якому рівні організації живої матерії здійснюється вільний обмін спадковою інформацією між різними представниками певного виду та передача її нащадкам? А організмовому Б біогеоценотичному В клітинному Г популяційно-видовому 4. Який рівень організації живої матерії забезпечується взаємодією різних органів, що об’єднуються в системи органів? А популяційно-видовий Б організмовий В клітинний Г біогеоценотичний

Живі істоти вперше з'явилися на Землі приблизно три з половиною мільярди років тому. Їх нащадки досягли такої великої різноманітності, що зараз число видів, що населяють Землю, досягає декількох мільйонів. У основі цієї різноманітності лежить єдність всіх організмів. Є певні спільні риси: живі організми отримують енергію з навколишнього середовища і використовують її для підтримки свого існування, росту, активно реагують на зміни навколишнього середовища, розвиваються, розмножуються і побудовані зі схожих одиниць - клітин.