Презентація на тему:
Проект Еколог Юніор

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РІДКІСНИХ ТА ЗНИКАЮЧИХ ВИДІВ РОСЛИН НА ТЕРИТОРІЇ УРОЧИЩА “ПІЩАНКА” С. ВЕРХНЯ ЛАННА КАРЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Виконала: Усач Анастасія Сергіївна учениця 8 класу Верхньоланнівської ЗОШ І-ІІ ступенів с. Верхня Ланна, Карлівського району, Полтавської обл. Керівник роботи: Кузьменко Ірина Миколаївна вчитель біології, Верхньоланнівської ЗОШ І-ІІ ступенів Карлівської районної ради, Полтавської області Карлівка - 2014

Необхідність розширення площі та збільшення числа об’єктів ПЗФ у зв’язку зі зменшенням кількості природних угруповань рослин через антропогенний натиск людини на природу Фото. м. Карлівка

Мета: Проанвлізувати особливості степових ділянок, вплив екологічних та антропогеннихчинників на популяції рідкісних видів рослин, внесених до Червоної книги України та регіонального списку, запропонувати заходи їх охорони на степових ділянках урочища “Піщанка” с. Верхня Ланна Карлівського району. На сьогодні актуальною постає необхідність збереження рідкісних видів, на територіях з мінімальним антропогенним впливом, які приречені на зникнення через некомпетентне поводження людини, що спрямоване на розорювання чорноземів під власні потреби, засмічення територій побутовими відходами, викопування рослин і надмірне випасання худоби. Сон чорніючий ЧКУ Гоніолімон татарський РР

Завдання: провести обстеження перспективних для заповідання степових ділянок на території с. Верхня Ланна Карлівського району; дослідити екологічні та антропогенні проблеми степових ділянок з рідкісними видами рослин визначити стан збереження та охорони рослинності на території урочища «Піщанка»; виявити нові місцезростання рідкісних рослин; розробити наукове обґрунтування доцільності заповідання урочища «Піщанка».

Гіпотеза: урочище «Піщанка» в с. Верхня Ланна Карлівського району характеризується високими показниками фіторізноманітності і потребує охорони через надмірне втручання людини. Об’єкт – рідкісні та зникаючі рослини Предмет – проблеми збереження рідкісних видів рослин урочища “Піщанка” в с. Верхня Ланна Шафран сітчастий ЧКУ Сон чорніючий ЧКУ

Урочище «Піщанка», що знаходиться в с. Верхня Ланна Карлівського району Полтавської області. Орієнтовна площа 167 га. Горицвіт весняний РР Жаба гостроморда Жук гнойовик Мурашник

Створення ландшафтного заказника місцевого значення на території урочища “Піщанка” в с. Верхня Ланна, як ефективний метод збереження рідкісної рослинності на степових ділянках. Картосхема урочища “Піщанка” А – балка «Різничка», Б – балка «Голубиха», В – балка «Піщане». Орієнтована площа – 167 га. Всі землі державного значення.

Фактори екологічних порушень що впливають на зменшення кількості рідкісних видів на степових ділянках Зсуви грунту з верхівки схилу призводять до засипання нижньої частини степу з локалітетами рідкісних видів рослин Забур’янення території через близьке межування з СГ угіддями та надмірний випас худоби Розорювання степових чорноземів під СГ угіддя

Нажаль охорона рідкісної рослинності на територіях с. Верхня Ланна здійснюється не належним чином. Тому значення даних ділянок зменшується з кожним роком. Що ж стосується наукового значення даних територій, то воно є дещо вищим. А проведення подальших досліджень дасть змогу поліпшити стан досліджуваних нами територій і визначити шляхи для максимального збереження і відтворення рідкісних і зникаючих видів на території урочища «Піщанка. Заболочення водойми (р. Голубиха), що протікає на днищі урочища Засмічення території урочища побутовими відходами, та наслідками відпочинку місцевих жителів Випалювання степу

На досліджуваній території виявлено локалітети 18 видів судинних рослин, які потребують охорони різного рівня. З них 4 види занесені до діючого видання Червоної книги України і 14 видів потребують охорони в Полтавській області. Анемона лісова (РР) – поодиноко, схил Пд-Зх експозиції; Астрагал пухнастоквітковий (РР) – середночисельно, схили Пн. експозиції.; Барвінок трав’янистий (РР) – багато чисельно, схили Пн., Пд., Сх. та Зх. експозиції.; Белевалія сарматська (РР) – багаточисельно, схили Пн. експозиції; Горицвіт весняний (РР) – багаточисельно, схили Пн., Сх. та Зх. експозиції та мало чисельно на схилі Пд. експозиції; Горицвіт волзький (РР) – багаточисельно, схили Пн., Сх. та Зх. експозиції.; Гострокільник волохатий (РР) – середньо чисельно, схили Пн. та Пд. експозиції.; Гоніолімон татарський (РР) – мало чисельно, улоговини та днища балок; Карагана кущова (РР) – багато чисельно, схили Пн., Сх. та Зх. експозиції.; Ковила волосиста (ЧКУ) – середньо чисельно, схили Пн. та мало чисельно на схилі Зх. експозиції.; Ковила найкрасивіша (ЧКУ) – мало чисельно, схили Пн. та Зх. експозиції.; Ломиніс цілолистий (РР) – багато чтисельно, схили Пн., Пн-Сх. та мало чисельно на схилах Пн-Зх. експозиції.; Мигдаль степовий (РР) – мало чисельно, схили Пн. та Пд. експозиції.; Півники карликові (РР) – мало чисельно, схили Пн. експозиції.; Півники солелюбні (РР) – середньо чисельно, схили Пн., експозиції.; Сон чорніючий (ЧКУ) – мало чисельно, схили Зх. експозиції.; Шавлія ефіопська (РР) – середньо чисельно, схили Пн. та мало чисельно на схилах Зх. експозиції.; Шафран сітчастий(ЧКУ) – середньо чисельно, схили Пд. експозиції.

Рослини Червоної книги України Сон чорніючий Шафран сітчастий Ковила волосиста та Ковила найкрасивіша

Гострокільник волосистий Півники карликові Шавлія ефіопська Горицвіт весняний Ломеніс цілолистий Занесено до регіонального списку

На сьогодні до органів місцевого самоврядування передано клопотання щодо створення об’єкту ПЗФ на розгляд в місячний строк. Проведена бесіда з сільським головою Рудем О.Л. та землевпорядником с. Верхня Ланна Литвиненко В.В. Сільський голова повністю підтримує ініціативу створення ландшафтного заказника місцевого значення «Піщанка», тому ми плануємо продовжити нашу роботу щодо заповідання даної ділянки після ухвалення нашого клопотання органами місцевого самоврядування. Шлях до збереження та примноження окремих екземплярів зникаючих видів рослин – це створення заповідників, заказників, заповідних дендропарків, лісопарків та ін. Другий шлях – відтворення рослин на місцях їх зростання шляхом висіву насіння та висаджування кореневищ. Третій – перенесення окремих екземплярів зникаючих рослин у шкільні дендрарії, парки, лісопарки, а тварин в – зоопарки. Четвертий – це створення так званої програми охорони рідкісних видів, яким загрожує зникнення: виявлення рідкісних та зникаючих видів в природі і вивчення їх біологічних і екологічних особливостей; створення колекції рідкісних видів; проведення біометричних вимірів та порівняльного аналізу їх поведінки в культурі та природних умовах.

Висновки Досліджено, що за останні два роки кількість Регіонально рідкісних рослин та рослин Червоної книги України зменшилась на 1,5-2%, що пов’язано з різними екологічними (зсуви грунту, засмічення відходами, забур’янення території, замулення) та антропогенними (викопування рослин, випалювання степу, розорювання території під СГ угіддя, збір лікарських рослин, викошування, випасання худоби, викидання сміття) чинниками. Встановлено, що у складі рослинності об’єкта значна участь бур’янистих рослин, що спричинене межуванням території з населеним пунктом (с. Верхня Ланна) та випасанням свійської худоби. На багатьох ділянках домінують агломерації з участю таких видів: миколайчики звичайні, будяк колючий, кропива дводомна, татарник колючий та ін. Та крім випасу, досліджувані нами ділянки піддаються і іншим антропогенним впливам таким як викошування рослинності на сіно, розорювання ділянок степу під сільськогосподарські угіддя, збирання лікарської сировини місцевими жителями, викопування рослин для декоративного оздоблення присадибних ділянок та інше. З’ясовано, що значного негативного впливу на рослини завдає сміттєзвалище, що розміщене на верхівці схилу північної експозиції. По перше – велика територія забруднена побутовими відходами, по друге – канцерогенні речовини, що потрапляють в грунт з дощовою водою отруюють рослини. Нами за результатами проведених досліджень на вказаному вище об’єктові, збиралась інформація про фіторізноманітність, що лягла в основу розробки наукового обґрунтування доцільності створення об’єкту природно заповідного фонду – ланшафтного заказника місцевого значення “Піщанка”. Зважаючи на значну наукову, екологічну, краєзнавчо-історичну цінність, даний об’єкт потребує більш детального обстеження з метою урегулювання антропогенного навантаження на природні комплекси з метою збереження рідкісних видів рослин.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ! Занесення виду до списку рідкісних ще не вирішить проблему його збереження. Охорона виду повинна бути, як мінімум, на популяційному, видовому, ценотичному (охорона угруповань, занесення їх до списків Зеленої книги) рівнях. Однак, повною мірою охорона може бути забезпечена лише на ландшафтному рівні, коли охороняється весь природно-територіальний комплекс. Охорону рослинності можна здійснювати шляхом заповідання окремих ділянок «дикої» природи, місцезнаходжень видів, які опинилися на межі зникнення, є регіонально рідкісними, або тих які занесені до списків Червоної книги України, що ми і пропонуємо в нашому проекті. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Байрак О.М., Охорона степової флори та рослинності в природно-заповідній мережі Полтавської області / Байрак О.М., Самородов В.М., Стецюк Н.О., Коротченко І.А. // Зб. наук. пр. – Полтава, 1995. – Том. 18. – С. 99-106. Байрак О.М., Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини : [Монографія] / Байрак О.М., Стецюк Н.О. – Полтава : Верстка, 2005. – 248 с. Байрак О.М., Кигим С.Л. Заповідна природа Полтавщини / О.М. Байрак, С.Л. Кигим // У кн.: Полтавщина. Історичний нарис. – Полтава: Дивосвіт, 2006. – С. 524-549. Гетьман В. Навіщо нам заповідники? [Текст] / В. Гетьман // Дзеркало тижня. – 2008. – №33. – С.14. Євдокимова І. В. Зберегти біорізноманіття – зберегти життя на Землі [Текст] / І. В. Євдокимова // Экология плюс. – 2009. – № 6. – С. 35–36. Збережи, де стоїш, де живеш. По сторінках Червоної книги Полтавщини / Під ред. О.М. Байрак. − Полтава: Верстка, 1998. − 206 с. Стецюк Н.О. Історія створення ботанічних та ландшафтних заказників у Полтавській області / Стецюк Н.О., Байрак О.М., Криворучко Т.В., Грицай І.А. // Природоохоронний рух на Полтавщині: М-ли Всеукр. наук.-практ. конф. – Полтава: Верстка, 2006. – С. 48-55.