Презентація на тему:
ПРИНЦИПИ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ. СИСТЕМА ДОВІЛЬНИХ РУХІВ

Лекція № 1 Тема: “ ПРИНЦИПИ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ. СИСТЕМА ДОВІЛЬНИХ РУХІВ (СИМПТОМАТИКА І ТОПІЧНА ДІАГНОСТИКА УРАЖЕНЬ)” Професор С.І.Шкробот

Функції нервової системи Основна функція нервової системи - це об єднання і регуляція різних фізіологічних процесів відповідно до умов зовнішнього і внутрішнього середовища, що постійно змінюються.

Функції нервової системи нервова система об єднує, інтегрує і субординує всі частини організму в одне гармонійне ціле (тобто існує принцип “цілістності нервової системи”.

Основу діяльності нервової системи складає рефлекторний принцип.

Рефлекс – це реакція організму на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що здійснюється з допомогою нервової системи.

Рефлекторне кільце включає наступні частини: Аферентна частина (яка приймає інформацію) Центральна частина (яка переробляє інформацію) Еферентна частина (яка організовує відповідь)

СХЕМА РЕФЛЕКТОРНОГО КІЛЬЦЯ

Класифікація рефлексів: Прості Складні   Набуті Вроджені   Умовні Безумовні

  Характеристика безумовних рефлексів: вроджені рефлекси філогенетично є старими, тобто вироблені в процесі філогенезу мають чіткий анатомічний субстрат у вигляді рефлекторного кільця вони здійснюються без участі кори головного мозку

Характеристика безумовних рефлексів: 5.замикаються в межах сегментарного апарату спинного мозку або в стовбурі головного мозку 6.передаються по спадковості 7.знаходяться під регулюючим впливом кори головного мозку 8.є базою для вироблення умовних рефлексів

Характеристика умовних рефлексів це індивідуальні реакції організму, набуті в процесі онтогенезу, які дають можливість пристосуватись до тих чи інших змін умов життя нестійкі, можуть згасати, тобто потребують підкріплення не мають чіткого анатомічного субстрату замикаються в корі

Безумовні рефлекси поділяються на поверхневі та глибокі прості та складні пропріоцептивні (сухожилкові, периостальні, суглобові) екстероцептивні (шкірні, з слизових оболонок) інтероцептивні ( зі слизових внутрішніх органів)

В клінічній практиці досліджують наступні рефлекси Рефлекс Його вид М’язи Нерви Сегменти Надбрівний Глибокий периостальний m.orbicularis oculi n. trigeminus (V) – n. facialis (VII) Довгастий мозок і міст Корнеальний Поверхневий зі слизової оболонки m.orbicularis oculi n. trigeminus (V) – n. facialis (VII) Довгастий мозок і міст Нижньо - щелепний Глибокий периостальний m. masseter n. trigeminus (V) – n.mandibularis (чутливий і руховий) Довгастий мозок і міст Глотковий Поверхневий зі слизової оболонки mm. constrictores pharyngis і інші n.glossopharyngeus, n. vagus (чутливий і руховий) Довгастий мозок і міст Піднебінний Поверхневий зі слизової оболонки m.levatores veli palatini n.glossopharyngeus, n. vagus (чутливий і руховий) Довгастий мозок і міст Згинально – ліктьовий Глибокий сухожилковий m. biceps brachii n. musculo- cutaneus C5 – C6

Рефлекс Його вид М’язи Нерви Сегменти Розгинально- ліктьовий Глибокий сухожилковий m. triceps brachii n. radialis C7 – C8 Карпо-радіальний Глибокий периостальний mm. pronatores, flexores,digitorum, brachioradialis, biceps n. medianus n. radialis, n.musculo-cutaneus C5 – C8 Плечо- лопатковий Глибокий периостальний mm. teres major, subscapularis n. subscapularis C5 – C6 Верхній черевний Поверхневий шкірний mm. transversus, obliquus, rectus abdominis nn.intercostales D7 – D8 Середній черевний Поверхневий шкірний mm. transversus, obliquus, rectus abdominis nn.intercostales D9 – D10 Нижній черевний Поверхневий шкірний mm. transversus, obliquus, rectus abdominis nn.intercostales D11 – D12

Рефлекс Його вид М’язи Нерви Сегменти Кремастерний Поверхневий шкірний m. cremaster n. genitofemoralis L1 – L2 Колінний Глибокий сухожилковий m. quadriceps femoris n. femoralis L2 – L4 Ахілiв Глибокий сухожилковий m. triceps surae n. tibialis (n. ischiadicus) S1 – S2 Підошвовий Поверхневий шкірний mm. flexores digitorum pedis та ін. n. ischiadicus L5 – S1 Анальний Поверхневий шкірний m. sphinter ani externus nn. anococcygei S4 – S5

Система довільних рухів Забезпечує проведення нервового імпульсу від кори головного мозку до м язу, а шлях по якому здійснюється реалізація рухового імпульсу зветься руховим шляхом або корково-м язовим шляхом tr. сortico-muscularis

ІНЕРВАЦІЯ М”ЯЗІВ ТУЛУБА ТА КІНЦІВОК ЦЕНТРАЛЬНИЙ-КОРКОВО-СПИННОМОЗКОВИЙ(TR.CORTICO-SPINALIS) ПЕРИФЕРИЧНИЙ-СПИННОМОЗКОВО-М”ЯЗОВИЙ(TR.SPINO-MUSCULARIS)

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

СЕГМЕНТ СПИННОГО МОЗКУ

ІНЕРВАЦІЯ М’ЯЗІВ ТУЛУБА І КІНЦІВОК Клітини передніх рогів С1-С4 інервують м’язи шиї, С5-Д1 – м’язи верхніх кінцівок, Д1-Д12 – м’язи тулуба, L1-S2 – м’язи ніг, S3 – S5 – м’язи малого тазу

ІНЕРВАЦІЯ М”ЯЗІВ ОБЛИЧЧЯ ЦЕНТРАЛЬНИЙ НЕЙРОН-КОРКОВО-ЯДЕРНИЙ(TRACTUS CORTICO-NUCLEARIS) ПЕРИФЕРИЧНИЙ-ЯДЕРНО-М”ЯЗОВИЙ(TRACTUS NUCLEO-MUSCULARIS)

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

ІНЕРВАЦІЯ М”ЯЗІВ ОБЛИЧЧЯ

ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАЛІЧУ ТА ПАРЕЗУ ПАРАЛІЧ – ЦЕ ПОВНА ВТРАТА АКТИВНИХ РУХІВ. ПАРЕЗ – ЦЕ ЗНИЖЕННЯ ОБСЯГУ АКТИВНИХ РУХІВ

ВЕРХНЯ ПРОБА БАРЕ

НИЖНЯ ПРОБА БАРЕ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ Центральний параліч виникає при ураженні волокон центрального рухового нейрону, тобто кірково-спинномозкового та кірково-ядерного шляхів.

Ознаки центрального паралічу (парезу) Параліч дифузний Спастична гіпертонія м язів (підвищення м язового тонусу за спастичним типом) 3. Гіперрефлексія сухожилкових та периостальних рефлексів 4.    Патологічні рефлекси 5.    Захисні рефлекси 6.    Патологічні синкінезії

Ознаки спастичного тонусу: в руках тонус підвищений в згиначах, в ногах – в розгиначах симптом “складного ножа” під час перевірки тонус знижується

СПАСТИЧНА ГІПЕРТОНІЯ В НОЗІ

СПАСТИЧНА ГІПЕРТОНІЯ

Поза Верніке-Мана.

Згинальні патологічні рефлекси:

Згинальні патологічні рефлекси:

СИМПТОМ БАБІНСЬКОГО

СИМПТОМ ПУСЕПА

СИМПТОМ ШЕФЕРА

СИМПТОМ ОПЕНГЕЙМА

Згинальні патологічні рефлекси: Россолімо Жуковського Бехтерева Менделя-Бехтерева

Розгинальні патологічні рефлекси: Бабінського Оппенгейма Гордона Штрюмпеля Гросмана Шефера Чаддока Пуусеппа Редліха

Розгинальні патологічні рефлекси: Бабінського Оппенгейма Гордона Штрюмпеля Гросмана Шефера Чаддока Пуусеппа Редліха

ПАТОЛОГІЧНІ РЕФЛЕКСИ Симптом Бабінського Симптом Оппенгейма симптом Гордона

МЕТОДИКА ПЕРЕВІРКИ ПАТОЛОГІЧНИХ РЕФЛЕКСІВ Россолімо Менделя- Бехтерева Жуковського (7) та Гіршберга (8)

Патологічні рефлекси з рук: 1.Бехтерева – згинання пальців руки при перкусії молоточком тилу кисті 2.Жуковського – згинання пальців кисті при перкусіі молоточком долонної поверхні 3.Россолімо (Вендеровича) – згинання пальців кисті при перкусії молоточком кінчиків пальців (ІІ-ІV) кисті

Патологічні рефлекси з рук 4. Тремлера – згинання пальців кисті при швидких дотикових подразненнях пальцями лікаря долонної поверхні кінцевих фаланг ІІ-ІV пальців хворого. 5.Якобсона-Ласка - згинання пальців кисті при ударі молоточком по шиловидному відростку 6.Кліппеля- Вейля ( при пасивному згинанні ІІ-V пальців кисті рефлекторно згинається І палець)

Синкінезії поділяються на: Глобальні Координаторні (Штрюмпеля) - радіальні Імітаційні

ГЛОБАЛЬНІ СИНКІНЕЗІЇ . сти при рухах в здоровій руці мимовільно скорочуються мязи паралізованої руки скання руки лікаря здоровою рукою призводить до стискання хворої руки.

Координаторні синкінезії коли при спробі в паретичній кінцівці зробити один рух, виникає мимовільно інший в м’язах синергістах. Наприклад: а) при спробі зігнути хвору ногу в коліні виникає тильне згинання ступні (тібіальний феномен Штрюмпеля); б) пронаторна синкінезія – при спробі зігнути паретичну руку в ліктьовому суглобі настає одночасна пронація передпліччя

Імітаційні синкінезії це мимовільне повторення паретичною кінцівкою рухів здорової кінцівки. Наприклад, синкінезія Райміс та – коли лікар здійснює опір рухам здорової ноги хворого, в паретичній нозі з”являються аналогічні рухи.

Центральний параліч

ПЕРИФЕРІЙНІ ПАРАЛІЧІ Периферійні паралічі виникають при ураженні волокон периферійного рухового нейрону, тобто спинно-мозково-м”язового та ядерно-м”язового шляхів, тобто передніх рогів спинного мозку, передніх корінців, сплетень, периферійних нервів або ядер та власне черепних нервів

Ознаки периферичного паралічу арефлексія або гіпорефлексія атонія м язів (гіпотонія) атрофія м язів фібрилярні чи фасцикулярні посмикування 5. параліч обмежений 6. реакція дегенерації

СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

УРАЖЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЗВИВИНИ – Викликає моноплегію (монопарез) на протилежній стороні. Якщо вогнище розміщене в верхньому відділі передньої центральної звивини – то виникає плегія ноги, якщо в середньому – руки, в нижньому – обличчя.

ПОДРАЗНЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЗВИВИНИ При подразненні передньої центральної звивини виникає моторний джексон (це місцеві судоми, що можуть переходити в генералізовані судомні приступи

УРАЖЕННЯ ПРОМЕНИСТОГО ВІНЦЯ викликає центральну геміплегію на протилежній стороні (руки, ноги, нижньої мімічної мускулатури та язика). Причому характерна нерівномірність її: якщо процес в верхніх відділах вінця- то > парез в нозі, якщо в нижніх відділах вінця, то > парез в руці. Крім цього геміплегія може поєднуватися з гемігіпестезією.

УРАЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ КАПСУЛИ Виникає геміплегія на протилежній стороні, центральний парез (параліч) м”язів язика та нижньої мімічної мускулатури. Часто приєднується гемігіпестезія. Характерна поза Верніке-Мана.

УРАЖЕННЯ ПІРАМІДНОГО ШЛЯХУ В СТОВБУРІ МОЗКУ - При такому ураженні виникає центральний параліч на протилежній стороні та периферійний параліч м”язів обличчя на стороні процесу (т. як в стовбурі вражаються ядра ЧМН та їх корінці). Таке ураження зветься альтернуючим синдромом

Ураження пірамідних шляхів в бокових канатиках спинного мозку Ураження пірамідних шляхів в бокових канатиках спинного мозку - Виникає центральний параліч нижче рівня ураження С1-С4, C5-Th1, Th1- Th12, L1-S2

Ураження передніх рогів або рухових ядер ЧМН Ураження передніх рогів або рухових ядер ЧМН - викликає периферійний параліч відповідних мязів, що інервуються з ураженого сегменту. При хронічних процесах спостерігається фібрилярні або фасцикулярні посмикування м”язів

Ураження передніх корінців . Також виникає периферичний параліч мязів. Ураження одного корінця не викликає помітних розладів, так як дефект перекривається вище – та нижчележачими корінцями. А тому периферичний параліч виникає при ураженні декількох корінців

УРАЖЕННЯ НЕРВОВИХ СПЛЕТЕНЬ Ураження нервових сплетень ( шийного, плечового, поперекового, крижового)- периферичний параліч, біль, чутливі, вегетативні розлади.

Ураження периферичного нерва Ураження периферичного нерва- периферичний параліч м”язів, що інервуються даним нервом. Так як більшість нервів є змішаними, то приєднуються болі, чутливі розлади і вегетативні порушення.

Види ходи