Презентація на тему:
Найважливіші форми взаємовідносин між організмами в біоценозі

Найважливіші форми взаємовідносин між організмами в біоценозі

Форми взаємозв'язків організмів у біоценозі надзвичайно складні і різноманітні. В цілому їх можна розділити на дві великих групи: внутрішньовидові та міжвидові відносини. Для біометоду особливе значення мають міжвидові відносини антогоністичного характеру. Серед основних форм взаємозв'язків організмів виділяють мутуалістичні (симбіонтні), форетичні, паразитичні, антибіотичні, хижацькі та інші. Примітка: пригнічення популяції: -; сприятливий вплив: +; відсутність впливу: 0. Форми Популяції Характер взаємозв'язків А В взаємозв'язків Нейтралізм 0 0 Популяціїневпливаютьодна на одну Конкуренція - - Взаємнепригніченняпопуляцій Мутуалізм (облігатний симбіоз) + + Сприятливівзаємозв'язкидляобохпопуляцій Коменсалізм + 0 Популяціякоменсала(А)отримуєкористь,апопуляціягосподаря (В)залишаєтьсяіндиферентною Аменсалізм - 0 Одназпопуляцій,щовзаємодіють,пригнічується(А),аіншаневідчуваєвпливу(В) Хижацтво + - Популяціяхижаків(А)знищуєпопуляціюжертви(В) Паразитизм + - Популяціяпаразитів(А)знищуєпопуляціюжертвичигосподаря (В) Форезія + 0 Одназпопуляцій(А)прикріплюєтьсядоіншоївиключнозметоюпересування, аіншаневідчуваєвпливу(В) Антибіоз + - Продуктиобмінуорганізміводного видузгубнодіютьнаорганізмиіншоговиду

Мутуалізм — взаємовигідні відносини між видами. Ступінь їх розвитку може бути найрізноманітнішим — від тимчасових, необов'язкових контактів — до такого стану, коли присутність партнера стає обов'язковою умовою життя кожного з них. Такі неподільні корисні зв'язки двох і більше видів дістали назву симбіозу. Поняття «симбіоз» впровадив у наукову лексику німецький ботанік А. де Барі (1879 р.) за досліджень лишайників, до складу яких входять гриби та водорості. Згодом встановлено чимало прикладів симбіонтних відносин організмів (найпростіші в кишечнику термітів, кишкові симбіонти жуйних, гризунів, жуків-точильників, личинок хрущів та ін., азотфіксуючі мікроорганізми на корінні бобових та інших рослин, мікроорганізми в тілі кліщів і п'явок, що сприяють перетравлюванню крові вищих тварин тощо). А. де Барі

Однією з форм симбіозу є коменсалізм, або утриманство при якому один вид (коменсал) живиться рештками їжі іншого. У членистоногих коменсалів називають, як правило, інквілінами, а такий тип коменсалізму інквілінізмом. Тварина-інквілін проникає в житло іншої тварини і знищує господаря. Так, у деяких комах-їздців личинки, поселяючись у галах, спочатку висмоктують личинку комахи галоутворювача, а потім переходять до живлення стінками гала. До коменсалізму вдаються і деякі види бджіл-блисківок, які живляться у личинковому стані в гніздах різноманітних видів бджіл.

Форми коменсалізму можуть бути різноманітними: Паройкія — тип коменсалізму між незахищеними тваринами і організмами, що мають засоби захисту. Епіойкія — використання поверхні тіла одного організму іншими організмами. Ентойкія — мешкання одного організму в тілі іншого і т. д. Форезія — своєрідна форма взаємовідносин організмів, коли один з партнерів прикріплюється до іншого виключно для пересування. Типовим прикладом таких відносин є личинки майок Меlое чи шпанської мухи Lytta vesicatoria Z. — триунгуліни, що мають чіпкі ноги, чекають на квітках диких бджіл рр. Роdalirius і Соlletes і переходять на них. Бджоли переносять триунгулінів у свої гнізда, де останні паразитують на личинках цих бджіл. Якщо форезія не пов'язана з паразитизмом, то така форма взаємозв'язків називається — синойкією (квартиранством). Lytta vesicatoria Colletes daviesanus Триунгулінова личинка

Паразитизм — специфічна форма взаємозв'язків організмів різних видів, серед яких один (паразит) перебуває в більш або менш тривалому безпосередньому зв'язку з іншим (живителем, або господарем) використовуючи його як джерело живлення і життєве середовище. Протягом циклу розвитку один паразит може мати кількох господарів (проміжні господарі). Сукупність паразитів та інших симбіонтів одного господаря становить паразитоценоз. Типовим прикладом паразита може бути браконіда Арапteles glomeratus L. в гусені білана ріпакового, або яйцеїд Тrichograтта тіпutum Rіlеу в яйцях східної плодожерки. Паразитичні форми організмів виникли в процесі еволюції від вільноживучих форм.

Розрізняють фітопаразитизм — форма паразитизму, коли нападаючий організм належить до рослинного царства, і зоопаразитизм — коли він належить до тварин. При ектопаразитизмі паразит залишається на поверхні тіла господаря. При ендопаразитизмі він проникає в тіло господаря і там живиться. Чимало видів кліщів та клопів є ектопаразитами, личинки перетинчастокрилих і двокрилих комах розвиваються як ендопаразити. При облігатному паразитизмі нападаючий організм може вести лише паразитичний спосіб життя, при факультативному — він може в окремих випадках пристосовуватися до паразитизму, а в інших — до вільного способу життя і за звичайних умов паразитом не стає. Гриби-трутовики

Випадковийпаразитизм формавзаємовідносинорганізмів, колинападаючийорганізмрозвиваєтьсявсерединічинаповерхнігосподарів,зякимивінзвичайнонезв'язаний Первиннийпаразитизм форма паразитизму, колинападаючийорганізмрозвиваєтьсявсерединічинаповерхнітілагосподаряінеєпостійнимпаразитом Надпаразитизм один паразитзаражаєіншогопаразита Вториннийпаразитизм форманадпаразитизму, коли паразитрозвиваєтьсявсерединічинаповерхнітілагосподаря,якийєпервиннимпаразитом Непрямийпаразитизм формавторинногопаразитизму, приякомупаразитзакріплюєтьсяв такомугосподарі, наякомувінрозвиватисянездатний,алерозвиваєтьсязарахунокпервинногопаразита,якийвжезнаходитьсявтілігосподаря Паразитизмомтретьогопорядку називаютьформунадпаразитизму, приякійпаразитрозвиваєтьсявсерединічинатілівторинногопаразитаіт.д

Простийпаразитизм виникає, як результат одноразового нападу на господаря Численнийпаразитизм одного господаря повторнозаражаютьодинчикількавидівпаразитів, потомствоякихрозвиваєтьсяодночасно Моноксеннийпаразитизм длязавершеннярозвиткупаразитанеобхіднийлишеодингосподар Гетероксеннийпаразитизм дляповногорозвиткупаразитапотрібнірізнігосподарі Поодинокийпаразитизм нагосподарічивсерединіньогоживитьсяірозвиваєтьсялишеоднаособинапаразита Груповийпаразитизм форма паразитизму, заякоїв одномугосподарічинаньомурозвиваєтьсякількаособинодного виду паразита Постійнийпаразитизм характернийтим,щовпродовжусіхактивнихфазрозвиткуорганізм,щонападає,ведепаразитичнийспосібжиття, аяйця,чистадіївстаніспокоюпереносятьсянановихгосподарівізїжеюабопризабрудненні Періодичнийпаразитизм тількиодназфазрозвитку,звичайноличинкова,ведепаразитичнийспосібжиття

Хижацтво — це така форма взаємовідносин між організмами, коли один з видів (хижак) з метою живлення нападає на іншого (жертву). На кожній жертві хижак перебуває обмежений час, жертва гине відразу ж після його нападу. В деяких випадках дуже важко встановити істотну різницю між паразитизмом і хижацтвом. Наприклад, клоп подізус живиться як паразит на колорадському жуку і якщо нападає на личинок першого віку, то вони гинуть відразу ж, разом з тим личинки старших віків і імаго після нападу клопа зберігають життєздатність.

Однією з форм хижацтва є канібалізм, тобто поїдання особин свого виду. Канібалізм проявляється у хижих видів, зрідка у фітофагів, в умовах скупченості і нестачі їжі. Це явище звичайне у личинок хижих жуків, сітчастокрилих, окремих видів лускокрилих. Хижаки можуть бути облігатними, тобто обов'язковими, факультативними — здатними живитися не лише живими організмами, але й трупами тварин (некрофаги) або рослинами (фітофаги), і випадковими. Серед інших форм взаємовідносин між організмами важливе значення для біометоду має антибіоз. Суть явища антибіозу полягає в тому, що різні види організмів виділяють у навколишнє середовище речовини, що пригнічують або затримують розвиток інших організмів. Серед таких речовин виділяють антибіотики, які продукують різні групи мікроорганізмів, та фітонциди, що виділяють рослини. Антибіотичну дію мають також токсини різної природи, ферменти та деякі інші речовини.

Крім різних форм міжвидових взаємовідносин, що визначають динаміку функціонування біоценозів, для біометоду важливим є також використання даних, пов'язаних з розшифруванням механізмів передачі інформації на рівні внутрішнього середовища організму і на внутрішньовидовому рівні. На рівні організму передача інформації між органами і тканинами здійснюється різними видами гормонів. Серед гормонів, що застосовуються у біометоді, можна назвати ювенільний (личинковий) гормон, що перешкоджає процесу метаморфозу у комах, екдістероїдні гормони, що ініціюють линяння у комах і беруть участь у процесах регуляції метаморфозу та репродуктивного розвитку. Є також низка інших біологічно активних речовин, зокрема інформони, шо забезпечують нормальний перебіг фізіологічних процесів і становлять потенційний інтерес для регулювання чисельності організмів. Передача інформації на внутрішньовидовому рівні (між особинами одного виду) здійснюється за допомогою феромонів — речовин, що регулюють поведінку, аутоінгібіторів — запобігають перенаселеності при зростанні щільності популяції, аутостимуляторів — стимулюють розвиток і розмноження особин свого виду. Знання різних форм взаємозв'язків живих організмів у біоценозі та механізмів передачі інформації на всіх рівнях організації живого дають людині невичерпні можливості для специфічного впливу на окремі види фітофагів з метою регулювання їх чисельності в агробіоценозах.