Презентація на тему:
Національно-патріотичне

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ НА УРОЦІ БІОЛОГІЇ Йтиму садом, полем, а чи лугом, буду я природі вірним другом. Не столочу навіть і трави. Я скажу їй:- Зеленій, живи! Коли лісом буду я іти, теж посію зерна доброти. Побажаю дереву і пташці, щоб вони жили у мирі й щасті. С. Жупанин

Лише той Учитель, хто живе так,як навчає               ( Г. Сковорода)  

 Патріоти зм (грец, πατριώτης співвітчизник, patrís батьківщина, Вітчизна) це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Слово прийшло з грецької πατρίς, що означає земля батька, предка. Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому. 

Патріотизм, духовність і високий рівень свідомості є основою майбутнього політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави.

Нормативно-правова база з національно- патріотичного виховання: Концепція національної системи виховання (1996) Концепція національно-патріотичного виховання (2009); Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012) Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді (2015) – затверджена наказом МОН 641 від 16 червня 2015. 

Національно-патріотичне виховання на уроці біології - це виховання дітей на культурно- історичному досвіді свого народу, його звичаях, традиціях, багатовіковій мудрості та духовності. 

Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

Одним і з напрямків національно-патріотичного виховання на уроці біології є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників свого краю та їх значення. Хаменерій вузьколистий (іван-чай, який використовують для підробки китайського чаю). Золототисячник малий, який Древні греки називали кентаврою. В середні віки монахи розпустили чутку, що соком чудодійної рослини за сто золотих вони виліковують всі хвороби. Звідси і пішла назва центавріум (по-латинськи — сто— «центум» і золото— «аурум»). У нас цю рослину центурією.

Червона калина від ста хвороб лікує Дятел строкатий великий Жовна чорна Руда мурашка лісова Чепура велика

Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли. На початку місяця можна використати Прикмети місяця». Ось наприклад листопад: Листопад - вересня онук, жовтня – син, зими – рідний батечко». Додому можна задати знайти цікаві прикмети листопада. Діти це люблять, тому, що вони мають для цього поспілкуватися з старшими людьми у своїй родині.

Необхідно включати у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні екскурсії в поле, в ліс, на берег озера чи річки, які збагачують духовне життя учнів, стимулюють бажання більше побачити, більше зробити для збереження природного середовища. ОЗЕРО СТАВОК

На уроках біології доцільно використовувати такі елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи, прислів’я про рослин і тварин, які дійшли до нас із сивої давнини. У дітей це викликає почуття гордості за народ який міг створити такі прекрасні речі. За хатиною в садочку У зеленому віночку Та в червоних намистинках Стоїть, наче молода. І збігаються всі діти, Щоб на неї поглядіти. За намисто кожен – смик! Та й укине за язик. -?

При вивченні теми «Рослини», варто приділити увагу рослинам-символам України – калині, вербі, дубу, тополі, маку, барвінку, чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання проектної діяльності учнів. У мене це був проект «Посади калину коло двору», який був представлений на батьківських зборах та на методичному об'єднанні вчителів біології району. В селі було посаджено біля 70 кущів калини.

Давайте збережемо нашим дітям: І ліс, і поле, і болото й гай, І квітів пахощі, і їх різноманіття, Й природи нашої величної розмай. Давайте збережемо все нащадкам, Нехай нап’ються чистої води Бо просить все живе у нас пощади: «Не допустіть екологічної біди!» ппли Можна використовувати вірші відомих українських поетів, або створювати свої

Потужно можна здійснювати національно-патріотичне виховання дітей і позаурочний час. До свята врожаю включити українські страви: борщ, картоплю з кислими огірками та вареною капустою та гарбузяну каша і пригостити в кінці батьків.

Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної науки.

Його називали чарівником. Щоправда, цей  титул йому не зовсім подобався. Адже тільки невтомною працею і великою вірою у свою справу Микола Феофанович Кащенко, видатний український зоолог, ботанік, ембріолог, досяг значних успіхів. Основну увагу він спрямував на вивчення і створення нового асортименту південних плодоягідних рослин, придатних для вирощування у північних областях України. Завдяки роботам М.Ф. Кащенка персик, абрикос тут стали звичайними рослинами. Теоретичні основи та практичні прийоми акліматизації, розроблені українським ученим, стали класичними і не втратили свого значення дотепер. Микола Феофанович Кащенко  (1855–1935)

Дякую за увагу! Альфред Миколайович Окснер (1898–1973) Відомий учений-ліхенолог1, фундатор Національного ліхенологічного гербарію України, професор, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України. Сьогодні важко переоцінити значення досліджень А.М. Окснера в таких напрямах науки, як флористика (наука про різноманітність рослинного світу, особливості розподілу рослин за географічними, кліматичними та екологічними факторами), систематика, філогенія лишайників (наука про походження та генетичні зв’язки біологічних груп, про їх спорідненість та подібність), ботанічна географія та фітоценологія (наука про рослинні угруповання, їх класифікацію та поширення на земній кулі).

Дякую за увагу! Микола Григорович Холодний (1882–1953) Видатний український ботанік, фізіолог рослин, мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіологів рослин, академік Всеукраїнської академії наук, заслужений діяч науки. Академіку М.Г. Холодному належать оригінальні гіпотези щодо виникнення органічних речовин на Землі абіогенним шляхом. Ім’я вченого у 1971 р. присвоєне Інституту ботаніки НАН України. З 1972 р. в Академії Наук УРСР заснована премія імені М.Г. Холодного, яка присуджується за видатні праці у галузі ботаніки і фізіології рослин. Перший президент Академії Наук України В.І. Вернадський називав М.Г. Холодного одним з найбільших вітчизняних біологів.

Дякую за увагу! Іван Іванович Шмальгаузен (1884–1963) Був дійсним членом Всеукраїнської академії наук (з 1922 р.), організатором і керівником кафедри експериментальної зоології та ряду інших наукових установ, об’єднаних у 1930 р. в Інститут зоології і біології ВУАН (нині Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України). Академік І.І. Шмальгаузен був першим директором цього інституту (1930–1941 рр.). Він написав понад 200 наукових праць з еволюційної морфології, ембріології, експериментальної біології, екології, генетики, філогенії тварин і теорії еволюції. Праця вченого «Фактори еволюції» є цінним внеском не лише в теорію еволюції, а й у нову галузь знань — еволюційну генетику.

Дякую за увагу! А ще іноді дуже доречно можна заспівати гарну українську народну пісню: «Чорнобривці», «Мальви», «Цвіте терен», «Черемшина», «А до мене Яків приходив коробочку раків приносив», «Сіла птаха», «Закувала зозуленька». Уранці, коли пробуджуєшся спитай себе: «Що я маю зробити?» Увечері, перш ніж заснути: «Що я зробив?» Піфагор

Дякую за увагу