Презентація на тему:
Засоби астрономічних досліджень

Засоби астрономічних досліджень. Телескопи

Телескопи, їх призначення Телескоп — прилад для спостереження віддалених об'єктів. Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та гравітаційні телескопи).

Телескоп має три основні призначення: 1.Збирати випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій (око, фотографічну пластинку, спектрограф і ін.); 2.Будувати у своїй фокальній площині зображення об'єкта або певної ділянки неба; 3.Допомогти розрізняти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані один від одного, що непомітно неозброєним оком.

Основною оптичною складовою телескопа є об'єктив, який збирає світло і будує зображення об'єкта або ділянки неба. Об'єктив з'єднується з приймальним пристроєм трубою (тубусом). Механічна конструкція, що несе трубу і що забезпечує її наведення на небо, називається монтуванням.

Історія створення Перший телескоп винайшла людина, далека від астрономії. У 1908 році голландський майстер з виготовлення окулярів Іоанн Ліпперсгей показав свій винахід в Гаазі. Видавати патент на винахід йому не стали — у цей же час багато інших майстрів створювали подібний інструмент. Вважається, що Галілео Галілей першим сконструював і використав телескоп. Це було простий пристрій, подібний підзорної труби. Тільки великих масштабів і великим збільшенням. За допомогою нього Галілей зробив ряд астрономічних відкриттів.

За допомогою телескопа Галілео Галілей відкрив: 1.Гори і кратери на Місяці,; 2.Розміри зірок та їхня колосальна віддаленість; 3.плями на Сонці; 4.Супутники Юпітера (Іо, Європа, Ганімед та Каллісто); 5.Фази Венери, кільця Сатурна; 6.Чумацький Шлях як скупчення окремих зірок та ін. Це були величезні перевороти в науці про Всесвіт.

Великою обсерваторією для спостережень в видимому та ближньому ультрафіолетовому діапазонах став космічний телескоп «Габбл», запущений на навколоземну орбіту космічним шаттлом «Дискавері» в квітні 1990 р. За 18 років роботи на навколоземній орбіті «Габбл» отримав понад 700 тисяч зображень 22 тисяч небесних об'єктів — зір, туманностей, галактик, планет.

Найбільш значимі результати, отримані телескопом «Габбл»: 1. Отримано додаткові дані про планети поза сонячною системою, зокрема, спектрометричні. 2.Доведено, що процес формування планет відбувається у більшості зір нашої Галактики. 3.За наслідками спостережень квазарів отримана сучасна космологічна модель: Всесвіт розширюється з прискоренням і заповнений темною енергією, уточнений вік Всесвіту — 13,7 млрд. років. 4.Частково підтверджена теорія про надмасивні чорні діри в центрах галактик, на основі спостережень висунута гіпотеза, що зв'язує масу чорних дір і властивості галактики.

Дещо про сучасні телескопи... «Чудо науки і техніки" - найбільший у світі телескоп. Це Великий Азимутальний телескоп Спеціальної астрофізичної обсерваторії РАН. Його головне дзеркало має діаметр 6 метрів (фокусна відстань 24 м) важить 42 т, маса рухомої частини телескопа - 650 т.

Один з найбільших у світі телескопів знаходиться на висоті 2400 м над рівнем моря, на Канарських островах. На його будівництво було затрачено 180 млн. доларів і 7 років роботи. Первинне дзеркало телескопа має діаметр 10,4 метра, складено воно з 36 шестикутних сегментів. Телескоп вміє «виправляти помилки» атмосфери, коректуючи спотворення.

Ці спарені телескопи розташовані на гавайській вершині Мауна Кі (Мауна-Кеа). Кожен з них важить близько 300 тонн, за висотою відповідає восьмиповерховій будівлі, має дзеркало діаметром 10 м і може накопичувати як видиме світло, так і інфрачервоне випромінювання. Дзеркала являють собою конструкцію з менших дзеркал. У телескопа є внутрішня система охолодження, що захищає дзеркала від деформації, викликаної наргіванням.

За допомогою сучасних телескопів астрономи спостерігають об'єкти, що знаходяться на відстані близько 10 млрд. світлових років, що складає 9,5-1022 км. Таким чином, за згаданий проміжок часу масштаби світу "виросли" в 5-1015 разів. Сучасна астрономія дала докази того, що вже близько 10 млрд. років тому доступна для астрономічних спостережень Всесвіт існував у вигляді гігантської системи галактик. Масштаби в часі "виросли" в 13 млн. разів. Але головне, звичайно, не в цифровому зростанні просторових і часових масштабів, хоча й від них захоплює подих. Головне в тому, що людина, нарешті, вийшла на широкий шлях розуміння дійсних законів світобудови.

Дякую за увагу!!!