Музей космонавтики імені С.П.Корольова
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова Підготувала студентка групи 2-Е-30 Охрименко Діана
Історія створення музею У 1970 році було відкрито меморіальний будинок-музей академіка С.П. Корольова, в якому він проживав. Через 17 поків ( у 1987 р.) було відкрито «Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова». Також була відкрита 1 червня 1991 року експозиція з 3 ракет. У 1987 році заклад став самостійним музеєм і одержав назву «Житомирський музей космонавтики ім. С. П. Корольова».
Біографія С.П.Корольова Сергі й Па влович Корольо в народився 30 грудня 1906 року( 12 січня 1907 року) у м.Житомир. Сергій Павлович- радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики. 27 червня 1938 року Корольова було заарештовано на 10 років. 27 липня 1944 приймається рішення про дострокове звільнення Корольова з-під арешту і знімається з нього судимість, він одержує паспорт. Але Друга світова війна не дає спокою вченому. У вересні 1945-го Корольова відряджають до Німеччини для вивчення ракетної техніки. 1946 Його модифікація Р-5М стала першою в світі ракетою-носієм ядерного боєзаряду. Майже усі ракети вченого мали також свої геофізичні модифікації і активно використовувались для наукових досліджень верхніх шарів атмосфери. Помер С.П. 14 січня 1966 року у Москві.
Експозиції музею Поряд з будівлею експозиції «Космос» встановлені ракети: геодезичний варіант ракети Р-5 (8A62) (перший радянський носій ядерного заряду, остання модернізація ракети А4 — Фау-2), головний конструктор Козлов Дмитро Ілліч та ракета Р-12 (8K63) (перша розроблена в Дніпрі) з двигуном на висококиплячих компонентах. Тварини відправлялися у космічний простір на космічних кораблях різного типу з науково-досліджувальною метою. До виходу людини у космічний простір 1961 року польоти тварин мали перевірити, чи можуть майбутні космонавти вижити після польоту, і якщо так, то як політ може вплинути на їхнє здоров'я.
Перший штучний супутник Землі Перший штучний супутник Землі запущений на орбіту в СРСР 4 жовтня 1957 року. Кодове позначення супутника — ПС-1 (Простий Супутник-1).
Вивчення Місяця «Луна-1» запущено на траєкторію зближення з Місяцем 2 січня 1959 ракетою-носієм «Луна» з космодрому Байконур. 3 січня 1959 за 113 тисяч кілометрів від Землі «Луна-1» випустила хмару з 1 кг натрію і перетворилась у штучну комету — це дозволило спостерігати за її польотом з Землі в оптичні телескопи. При подачі з Землі команди на вмикання двигуна третього ступеня не було враховано час проходження радіосигналу до апарата. 4 січня 1959 року в 02:59 UTC «Луна-1» пройшла повз Місяць за 5 900 кілометрів від поверхні і вийшла на геліоцентричну орбіту, ставши першою штучною планетою. 5 січня 1959 року за 600 тисяч кілометрів від Землі розрядились батареї «Луни-1» і припинились передачі радіосигналів.
Макети ракет Раке та (італ. rocchetta — «маленьке веретено», нім. rakete) — літальний апарат, що рухається в просторі за рахунок дії реактивного руху, що виникає внаслідок відкидання частини власної маси (робочого тіла) апарату без використання речовини з навколишнього середовища.
Вивчення Венери Спусканий апарат програми Вега (ВЕнера та Галлея), який 1985 здійснив м'яку посадку на Венеру та передавав сигнал 56 хвилин. Також в рамках цієї програми досліджували комету Галлея, на швидкості зближення 70 км за секунду. Венера-7 – це перший дієвий космічний апарат, що сів на іншу планету 15.12.1970 року.
Вивчення Марсу Фобос — один з двох супутників Марса. Далі - макет супутника та траєкторія польоту до Фобосу 1988 року. Програма Фобос.
Дослідження космосу Апарат Ореол-3, 1981 року випуску. Призначений для вивчення природи полярних сяйв. Аппарат має системи з потужними сигналами, що відрізняються на 10-12 порядків. Була вирішена складна задача по ізоляції перешкод за допомогою даного пристрою. За допомогою Ореол-3 було проведено12 експериментів (4 з Радянського союзу, 7 з Франції, 1 спільний).
Схожі презентації
Категорії