Презентація на тему:
"Місяць- супутник Землі"

Орбітальніхарактеристики Великапіввісь 384 399 км Перицентр 363 104 км Апоцентр 405 696 км Орбітальнийперіод 27,321 582 діб Ексцентриситет орбіти 0,0549 Фізичніхарактеристики Середній радіус 1 737,10 км Площаповерхні 3,793×107 км² Об'єм 2,1958×1010 км³ Маса 7,3477×1022 кг Густина 3,3464 г/см³ Друга космічна швидкість 1,022 км/с Альбедо 0,12 Температура поверхні 220К (наекваторі) К

Мі сяць — єдиний природний супутник планети Земля. Це другий за яскравістю об'єкт на земному небосхилі після Сонця і п'ятий за величиною природний супутник планет Сонячної системи. Також є першим і єдиним позаземним об'єктом природного походження, на якому побувала людина. Середня відстань між центрами Землі і Місяця — 384 467 км Місяць привертав увагу людей з доісторичних часів. Це другий за яскравістю об'єкт на небосхилі після Сонця. Оскільки Місяць обертається навколо Землі з періодом близько місяця, кут між Землею, Місяцем і Сонцем змінюється; ми спостерігаємо це явище як цикл місячних фаз. Період часу між послідовними новими місяцями становить 29,5 днів (709 годин).

Радіус = 1738 км Велика піввісь орбіти = 384 400 км Орбітальний період = 27,321 661 діб Ексцентриситет орбіти = 0,0549 Нахил орбіти до екватора = 5,16 Температура поверхні = від −160° до +120 °C Доба = 708 годин Середня відстань від Землі = 384 400 км (у перигеї — 356 400 км, в апогеї — 406 800 км) Планетарні характеристики

Орбіта З давніх часів люди намагалися описати і пояснити рух Місяця, використовуючи все точніші теорії. Основою сучасних розрахунків є теорія Брауна. (cтворена на рубежі XIX—XX століть, вона пояснювала рух Місяця з точністю вимірювальних приладів того часу) Сучасна наука може розраховувати рух Місяця і перевіряти розрахунки на практиці з ще більш високою точністю. Реальний рух Місяця досить складний, для його розрахунку необхідно враховувати багато чинників, зокрема, сплюснутість Землі і потужний вплив Сонця, яке притягує Місяць в 2,2 рази сильніше, ніж Земля.

* Умови на поверхні Місяця* Атмосфера Місяця вкрай розріджена.; Коли поверхня не освітлена Сонцем, вміст газів над нею не перевищує 2,0×105 частинок/см ³ (для Землі цей показник становить 2,7×1019 частинок/см ³), а після сходу Сонця збільшується на два порядки за рахунок дегазації ґрунту; Розрідженість атмосфери призводить до високого перепаду температур на поверхні Місяця (від -160 ° C до +120 °C; Зважаючи на практичну відсутність атмосфери небо на Місяці завжди чорне, навіть коли Сонце перебуває над горизонтом, і на ньому видно зорі; Земний диск висить у небі Місяця майже нерухомо; Ступінь освітленості Землі, видима з Місяця, обернена місячними фазами, видимим на Землі

Давні римляни називали Місяць Луною (лат. Luna) від індоєвропейського кореня louksnā — світла, заграва. Звідси грец. λύχνος — світильник.[2] Греки називали супутник Землі Селеною (грец. Σελήνη), стародавні єгиптяни — Ях (Іях) Назва

Фази Місяця Місяць не є самосвітним тілом, як і всі планети. Місяць завжди освітлюється Сонцем лише з одного боку, але земний спостерігач у різний час бачить освітлену половину під різними кутами. Місяць змінює свою видиму форму, і ці зміни називають фазами. Фази залежать від відносного розташування Землі, Місяця й Сонця. Молодик — фаза, коли Місяць перебуває між Землею і Сонцем. У цей час він невидимий для земного спостерігача. Повня — протилежна точка орбіти Місяця, у якій його освітлена Сонцем півкуля видима земному спостерігачеві повністю. Проміжні фази — положення Місяця між молодиком і повнею, коли земний спостерігач бачить більшу або меншу частину освітленої півкулі, їх називають чвертями.

Дослідження Місяця Вперше Місяць відвідав радянський космічний корабель Луна-2 13 вересня 1959 року Перша посадка сталася 20 липня 1969 року (Космічна програма «Аполлон») надсилання СРСР на Місяць двох радіокерованих самохідних апаратів — «Луноход-1» у листопаді 1970 року і «Луноход-2» у січні 1973. Першу місячну карту склав Річчіолі 1651 року, він же дав назву найбільшим кратерам

Oдин з перших людей на Місяці – американський астронавт Ніл Армстронг. 20 липня 1969 р.

Спеціальні машини – місяцеходи

На Місяці немає такого тяжіння як на Землі і тому астронавти, навіть не зважаючи на важкі скафандри, могли як слід настрибатиися. Але ж на Землі в цих скафандрах космонавти ледь могли б пересуватися. Ще б пак, адже на Землі всі предмети в цілих 6 разів важче, ніж на Місяці.

Грудень 1972. Готується до запуску остання місячна експедиція - Аполлон 17. З тих пір люди жодного разу не були на Місяці.

Походження Місяця Перші теорії утворення Місяця передбачали, що він утворився зі первинної газо-пилової хмари разом із Землею (як подвійна планета); теорія утворення Місяця в якихось інших місцях сонячної системи, збіднених залізо; гіпотеза про відокремлення Місяця від Землі. ( запропонував Дж. Дарвін ) теорія, за якою Місяць утворився внаслідок зіткнення із Протоземлею іншої протопланети приблизно марсіанського розміру; теорія утворення внаслідок радіоактивного розпаду урану та торію

Карта Місяця Зараз вчені вже створили дуже докладні карти обох поверхонь Місяця. Детальні місячні картки складають для того, щоб в найближчому майбутньому підготуватися для висадки людини на Місяць, вдалого розташування місячних баз, телескопів, транспорту, пошуку корисних копалин тощо У колишньому СРСР було створено «Повну карту Місяця» у масштабі 1:5 000 000 та глобус Місяця у масштабі 1:10 000 000. Для окремих ділянок є великомасштабні карти масштабом від 1:1 000 000 до 1:40, створені в СРСР та США[5]. 2011 року в Інтернеті було опубліковано наразі найдокладнішу фотографію зворотного боку Місяця[6]. Зображення було складене з безлічі світлин, отриманих зондом NASA під назвою LRO.

Міжнародно-правові проблеми освоєння Місяця « Космічний простір і небесні тіла відкриті для дослідження і використання всіма державами на основі рівності і згідно з міжнародним правом. Космічний простір і небесні тіла не підлягають національному привласненню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими іншими засобами. * Більшість правових питань освоєння Місяця було розв'язано 1967 року:

Образ Місяця широко використовується в культурі практично всіх народів світу. Місяць є символом таємничості, романтичності, кохання. Численним є випадки використання в міфології, фольклорі, побуті, художній літературі, музичному й образотворчому мистецтві, кіно, комп'ютерних іграх тощо. Місяць у культурі

Наш супутник неодноразово надихав людей на витвори мистецтва Місячна ніч в Криму. И.К. Айвазовський «Ніч на Дніпрі» А. Куїнджі