Презентація на тему:
Змістові труднощі тестів ЗНО 2013 року

Недостатньо сформовано в учасників такі предметні вміння: відрізняти правильні форми іменника від помилкових; добирати правильні форми числівників і використовувати їх у мовленні; відрізняти правильні форми дієслів від помилкових; розпізнавати типи односкладних речень; будувати письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, формулювати, добирати доречні аргументи і приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію. Дуже низьким виявився рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності учасників. Так, майже в третині робіт учасників зафіксовано 17 і більше орфографічних і пунктуаційних помилок у власному висловлюванні. Зокрема 46 та 51% робіт першої та другої сесії відповідно мають у відкритій частині роботи 11 і більше помилок. З української літератури учасники виявили недостатній рівень знань базових теоретико-літературних понять і матеріалу розділу «Сучасний літературний процес».

Значна кількість учасників продемонструвала низький рівень: володіння знаннями дат історичних подій, уміннями встановлювати послідовність подій у часі, визначати причини, результати та наслідки подій, локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті, визначати й оперувати історичними поняттями й термінами.

В третини учасників тестування не сформовані базові уміння та навички з перетворення найпростіших раціональних виразів (алгебра і початки аналізу). Традиційно складними виявилися завдання, що містять логарифмічні та тригонометричні вирази. Виявлено проблеми в багатьох учасників під час виконання дій зі звичайними та десятковими дробами. Завдання на аналіз інформації, заданої діаграмою, виявилося складним для кожного четвертого учасника. Учасники тестування не знають аксіом, основних теорем і формул стереометрії. Відсутність базових знань та умінь, які учні повинні набути під час навчання математики (до 7 класу), алгебри та геометрії в основній школі, призводить до втрати можливості опанувати навчальний матеріал з математики старшої школи навіть на середньому рівні навчальних досягнень.

Учасники тестувань нехтують такими важливими етапами розв’язання, як: аналіз умови завдання, здійснення необхідних спрощень, припущень, обґрунтувань; аналіз та оцінка вірогідності отриманих результатів. Намагання отримати числову відповідь, оминаючи зазначені вище етапи, призводить до прикрих помилок та втрачання тестових балів. Вкотре виявляється нездатність абітурієнтів аналізувати перебіг фізичних процесів та читати графіки. Поверхневі, несистематичні знання, розрахунок лише на логіку та оперування кількома формулами призводять до грубих помилок під час виконання типових завдань, відповіді на які є у шкільних підручниках із фізики.

Абітурієнти не приділили належної уваги таким питанням: теоретичні основи органічної хімії; хімічні властивості неорганічних і органічних сполук, генетичні зв’язки між ними; сучасна номенклатура органічних сполук; складання рівнянь окисно-відновних реакцій, визначення окисника й відновника; розв’язування розрахункових задач. Значна частина абітурієнтів на тестуванні продемонструвала невміння визначати якісний і кількісний склад речовини за хімічною формулою. Слабкою є здатність інтерпретувати хімічну інформацію, спроможність застосувати предметні знання для пояснення явищ повсякденного життя.

Статистичні дані про виконання учасниками предметного тесту з біології свідчать про недостатню сформованість у випускників практичних умінь. Правильно розв’язували пропоновані ситуативні завдання ті учасники, які знають основні біологічні закономірності й фактори впливу на живі організми, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки між хіміко-біологічними, біолого-географічними процесами. На жаль, це вдалося зробити з біології лише 40% абітурієнтів.

Третина тестованих уміє визначити положення Землі на орбіті відносно Сонця в день зимового сонцестояння, розрізняє кліматичні області помірного поясу; кожен третій не розпізнає океани на карті, визначає географічну широту за меридіанами, а не паралелями. Завдання на визначення географічних координат точки правильно розв’язали трохи більше половини учасників тестування; складним виявилося завдання на визначення відстані на місцевості, використовуючи числовий масштаб; не сформовані навички аналізу кліматограм, не зважаючи на те, що вони є в усіх шкільних підручниках з географії для 7-го класу. Тестування визначило слабку здатність в абітурієнтів працювати з картами.

Складними виявилися завдання на інтерпретацію ключових виразів/слів у тексті (контекстна інформація не береться до уваги); Найскладнішими виявилися завдання на використання числівників, інфінітиву та віддієслівних форм, узгодження часових форм дієслів; Значна частина учасників (написання власного висловлювання з англійської мови - 35%, 33% - французької, іспанської – 25%, 43% - з німецької) не отримали жодного балу за завдання відкритого типу