Презентація на тему:
Дитячі страхи. Шляхи їх подолання

Дитячі страхи. Шляхи їх подолання Фотограф Джошуа Хоффайн у серії своїх робіт візуалізував розповсюджені дитячі страхи

Мета і завдання Ознайомити учасників із витоками дитячих страхів; Визначити індикатори дитячих страхів; Розробити рекомендації для батьків щодо попередження дитячих страхів.

Знайомство учасників тренінгу. Вправа «Я радий тебе бачити…»

Вправа «Дерево очікувань»

Мозковий штурм «Чого бояться люди»

Витоки дитячих страхів та їх диференціація

Диференціація страхів

Диференціація страхів за З.Фройдом

Страх – це реакція на конкретно існуючу загрозу, а тривога – це стан передчуття неприємної події без видимої причини (вона існує тільки у свідомості людини). В. Астапов

Cтрах і тривога неподільні – вони іманентно пов’язані одне з одним. Жало страху, на його думку, це тривога, а тривога прагне перетворитися на страх П. Тілліх

Фобії – нав'язливі неадекватні переживання страхів конкретного змісту: Нозофобії – страх захворіти; Соціофобії – страх публічного виступу; Клаустрофобії – страх закритих приміщень; Агрофобії – страх відкритого простору.

Структура процесу переживання страху Емоційне збудження (мобілізація організму) позитивні емоції негативні емоції Рівень контролю

Види страхів за походженням Навіювані – страхи, які виникають у дитини під впливом слів чи дії дорослого на дитину(залякування, фізичні покарання, висміювання); Особистісно зумовлені – страхи, що виникають , як правило, через незадоволення потреб дитини страх засинати наодинці, залишатися одному вдома, захворіти; Ситуативні – породжуються реальними переживаннями подій у житті дитини.

Види страхів "Природні страхи“ атмосферні явища; астрономічні явища; тварини. "Соціальні страхи" страх перед відповідальністю; страх перед виступом; страх невдачі або удачі.

Види страхів Страхи, які створюємо самі страх неіснуючих явищ; страх думок і вчинків; страх майбутнього. Страх життя й смерті «Деякі люди так бояться вмерти, що просто не починають жити» (Ван Дайк)

Детермінанти страху Страхи, викликані афективним компонентом через одержаний досвід переживання страху як почуття: переляк, афект страху, переживання невдачі. Страхи, викликані гностичним компонентом, через неправильність або відсутність знань про навколишні об'єкти предметного світу. Страхи, викликані психомоторним компонентом. А саме: досвідом невдалої дії, неправильного руху. Страхи, викликані вітальним компонентом на основі захисного рефлексу “Що таке?”

Перший рівень соціалізації (мікросередовище) Блокада провідної для дитини потреби; Традиція переважання докорів на адресу дитини над похвалою; Висміювання недоліків; Депривація потреби у розумінні, прихильності і безумовній любові; Амбівалентне ставлення рідних до дитини; Емоційна незлагода у сім’ї; Фізичні, вербальні покарання; залякування; Примушування їсти чи виконувати гігієнічні вимоги; Дефіцит спілкування з батьками; Алкоголізм батьків; Авторитарне виховання; Насилля у родині; Тривожність батьків; Гіперопіка; Телепередачі та мультфільми із насиллям.

Другий рівень соціалізації (макросередовище – дитячий садок) Блокада провідної для дитини потреби; Думки про власні вади; Традиція переважання докорів на адресу дитини над похвалою; Насмішки однолітків; Дидаскалогенії; Фізичні, вербальні покарання; залякування; Примушування їсти чи виконувати гігієнічні вимоги; Відсутність достатнього спілкування з однолітками; Авторитарне виховання; Накопичений досвід невирішених завдань; Розлука з об'єктом прихильності.

Третій рівень соціалізації (мезосередовище) Культивування страху; Негативний досвід спілкування з особами протилежної статі; Стихія; Пожежа; Землетрус; Військові дії; ЗМІ – насилля; Накопичений досвід невирішених завдань.

Робота в групах «Індикатори дитячих страхів»

Діагностика наявності страхів у дітей

Виявити дитину, яка боїться неважко: напруженість, тривожність у поведінці, уникання джерела загрози, стверджувальна відповідь на запитання про наявність страху.

“Німі” страхи: їх заперечують діти, але визнають батьки (ситуативні страхи запізнення, тварин, несподіваних звуків)

“Невидимі” страхи: їх не бачать батьки, але визнають діти.

Не всі страхи дітей визначаються батьками: дитячим страхам не надається значення; заперечуються як ворожий клас явищ; краще всього визначаються ті страхи у дітей, які були в дитинстві у самих батьків.

Спільні страхи: страх смерті батьків; страх покарання; висоти, глибини, темряви, … Знання спільних страхів батьків і дітей дозволяє краще спрогнозувати ймовірність їх розповсюдження їх у сім’ї

Перш ніж допомогти дітям у подоланні страхів, необхідно виявити, які страхи у них можуть виникнути Через поведінку Через гру Через малювання Через спеціальне опитування за умови емоційного контакту з дитиною

Бесіда “Скажи, будь ласка, ти боїшся чи не боїшся”: коли залишаєшся один нападу заболіти, заразитися вмерти того, що помруть твої батьки якихось людей маму чи тата Того, що вони тебе покарають Баби Яги, Бармалея, чудищ (у школярів – ще й Скелетів, Чорної Руки) запізнитися в садок (школу) засинати страшних снів темряви вовка, ведмедя, собак, павуків (страх тварин) машин, поїздів, літаків (страх транспорту)

Бесіда “Скажи, будь ласка, ти боїшся чи не боїшся”: 16. урагану, повені, землетрусу (страх стихії) 17. коли дуже високо (страх висоти) 18. коли дуже глибоко (страх глибини) 19. у тісній, маленькій кімнаті, приміщенні, туалеті, переповненому автобусі, метро (страх замкненого простору) 20. води 21. вогню 22. Пожару 23. Війни 24. Великих вулиць, площ 25. Лікарів 26. Крові 27. Уколів 28. Болю 29. Несподіваних, різких звуків, коли щось раптово впаде, стукне

Середня кількість страхів

Страхи, які виникають у дитячому і підлітковому віці

Вправа «Мій страх» На аркуші А-4 за допомогою кольорових олівців намалюйте свій дитячий страх

ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧИХ СТРАХІВ

Найкращий засіб профілактики дитячих страхів – взаєморозуміння батьків і дітей

Профілактика дитячих страхів Початок профілактики – з моменту, коли мама дізналась про вагітність; Єдині правила виховання дитини у всіх, хто має до цього відношення; Участь батька у дитячих іграх, його присутність у той час, коли діти вчаться ходити; Дитину до 5-ти років небажано залишати одну на ніч у кімнаті;

Профілактика дитячих страхів За годину перед сном треба перейти від енергійних ігор до більш спокійного проведення часу (збуджена дитина не зможе заснути); Не класти дитину пізно спати (дитина буде відчувати збудження, втому і їй може наснитися кошмар); Найкраща профілактика страху засипання і кошмарних снів – дати дитині нагулятися і награтися вдень у активні ігри, набігатися;

Профілактика дитячих страхів Не скривати свої переживання від дітей, а спілкуватися із ними, пояснювати свої переживання, вчинки; Підкреслювати усі здібності і досягнення дитини, довіряти “дорослі” справи, дякувати за допомогу (адже діти, які впевнені у собі і своїх силах не бачать кошмарів і не страждають від нав'язливих страхів); Давати дітям свободу (у тій сфері, де вони вже можуть бути самостійними); Проводити з дітьми достатньо часу (ігри, прогулянки, спільні справи) Любити і приймати дітей такими, які вони є.

Як допомогти дитині подолати страх?

Найголовніше – не відмахуватись від дитячих страхів, а ставитись до них з увагою і розумінням.

Страх привидів Дитячі кошмари Найкращий вік для роботи над страхами – дошкільний, молодший шкільний вік Знімати страхи допомагає гра і дитяча фантазія

Вправа «Пам’ятка для батьків»

Рефлексія учасників тренінгу. Вправа "МЛЯМЗ"