Презентація на тему:
Лірика китайського поета Ду Фу (712–770)

Лірика китайського поета Ду Фу (712–770)

Вірші Лі Бо і Ду Фу живуть, і сяйво їх поширюється на десять тисяч джанів. Хань Юнь

Чаньан

З ранку самого я стукав в двері багатьох осель. Кожен вечір Слідом за пилюгою кінських копит іду. Тільки недопитки п’ю, тільки холодні недоїдки їм.

Хатина Ду Фу

ПІСНЯ ПРО ХЛІБ І ШОВК У Піднебесній, по Китаю всьому, Є тисяч десять міст, мабуть; Але чи є хоча б одне, в якому Не славилася б воїнів могуть? А що, якби серпи, мотики й рала Повикувати нам з блискучих лат, Аби вони покірно оборали Цунь поля запустілого улад? Гіркі ридання вже не поливали б Ту землю, де гула страшна війна. Чоловіки б із піснею орали, Жінки б наткали з шовку полотна

Пісня про хліб і шовк

ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДИКІ ГУСИ Я приїхав на схід — від домівки це тисячі лі. Як уляжеться бунт, повернуся якої весни? Споглядаю над містом гусей — серце рветься з німої журби, Бо на північ летять, на Вітчизну вертають вони!

У СВЯТО ПІДНЯВСЯ НА ГОРУ Поривчастий вітер під небом безхмарним, щемливі мавпячі зойки. Чистісінький берег із білим піском і ширяння птаха по колу. В безмежних лісах пожовтіле листя летить з шелестінням додолу. Вода безкінечної Довгої річки тече, вируючи, мимо. Печальна осінь — на тисячі літ; почуваюся вічно гостем. В людському житті — десятки хвороб; сам-один стою тут сьогодні. Обтяжений горем; до того ж ще й прикрість: все більшає снігу на скронях! Вже так знемощів, що недавно мусив назавжди з вином розпрощатись.

ПОДНЯВШИСЬ НА ВЫСОТУ Стремителен ветер, и небо высоко, В лесу обезьяны вопят. Над чистой осенней водою потока Осенние птицы летят. Осенние листья кружат, опадая, Багряны они и легки, И тянутся вдаль от родимого края Просторы Великой реки. Куда меня гнало и гонит доныне По тысячам разных дорог? На старой террасе, на горной вершине Я снова совсем одинок. Сижу, позабывши о прежней отраде, Покрыла виски седина — Печальный изгнанник, сижу я, не глядя На чару хмельного вина. (Переклад А. Гітовича)

У СВЯТО ПІДНЯВСЯ НА ГОРУ

Фэн цзи тянь гао юань сяо ай, // чжу цин ша бай няо фэй хуэй. У бянь ло му сяо сяо ся, // бу цзинь Чан цзян гунь гунь лай. Вань ли бэй цю чан цзо кэ, // бай нянь до бин ду дэн тай. Цзянь нань гу хэнь фань шуан бинь, // ляо дао синь тин чжо цзю бэй.

Домашнє завдання І варіант Порівняти переклади Г. Туркова та А. Гітовича (українською та російською мовами). ІІ варіант Визначити тему, ідею, художні засоби вірша «У свято піднявся на гору» (у будь-якому перекладі). ІІІ варіант Написати твір-мініатюру «Символ осені в поезії Ду Фу “У свято піднявся на гору”».