Презентація на тему:
Київська русь

Мистецтво Київської держави

Історія давньоруського архітектурного мистецтва бе ре початок від дерев’яного будівництва давніх слов’ян. На жаль, жодна архітектурна пам’ятка тих часів не дійшла до нас. Золоті ворота м.Київ Десятинна церква X ст.

Спасо-Преображенський собор. Одна із головних святинь древньої Русі та головний храм Чернігівської землі. Він ровесник Софії Київської і є одним з найстаріших храмів на території України. Його будівництво почали 1035 року. Будову заклав брат Ярослава Мудрого – Мстислав Хоробрий.

Софійський собор 1037 р.– найдавніший храм Київської Русі серед тих, що збереглися до наших днів. Старшою від нього була лише Десятинна церква, зруйнована монголо-татарами 1240 року.

Інтер'єру собору притаманне святкове піднесення. Вражає центральний вівтар із мозаїчним образом Богоматері Оранти («Та, що молиться»), яку зображено в повний зріст із піднятими руками (найбільша за розмірами в усьому давньому світі)

Успенський храм Києво-Печерської лаври (1073-1078) Михайлівський Золотоверхий собор (1108-1113)

Михайлівський собор Видубецького монастиря, 1070-1088рр.

Собор Бориса і Гліба в Чернігові, 1123 році. П’ятницька церква в Чернігові. Побудована в кінці XII – початку XIII ст.

Успенський собор у Володимирі-Волинському 1161р.

Порівняти споруди 1 2

Іконопис Становления іконопису Київської Русі відбулося в другій половині XI — на початку XII ст. Іконописні зображення створювалися за певними суворими правилами. Умовність письма мала чітко відмежовувати божественний світ від земного і підкреслювати в ликах Христа, Богоматері та святих їхню неземну сутність.

Вишгородська Богоматір Ікона візантійських майстрів, зберігалася в резиденції київських князів

Холмська ікона Богородиці 2000 р. на Волині було віднайдено ше девр константинопольського малярства XI—XII ст. — Холмську ікону Богородиці. Вона написана олійними фарбами на кипарисо вих дошках у візантійському стилі. На іконі збережено 70 % авторського живопису.

Дорогобузька ікона Богородиці Ця ікона є найвидатнішою і найхарак тернішою пам'яткою малярської культури Княжої доби. її було винайдено в середині 80-х рр. XX ст. в Успенській церкві в с. Дорогобужі на Волині. Ця ікона, яку датовано орієнтовно 1300 р., на сьогодні є найбільш раннім твором волинського малярства.

Символіка ікони Небо і земля: в іконі живуть два світи — небесний і земний. Саме так і будується зображення на іконі. Легкі, майже примарні фігури тягнуться вгору, їхні ноги ледь торкаються землі. Коло — дуже важливий символ в іконописі, він означає вічність. Сяйво святості теж позначається колом — німбом (від лат. «хмара»).

Кольори в іконописі Кольори в іконописі мають символічне значення, своє місце та своє призначення. Кольори на іконі локальні, вони ніколи не змішуються. Золото —сяйво Бога та Небесного Царства. Пурпуровий — колір шат Богоматері. Червоний — символ Воскресіння, перемоги життя над смертю, а також символ крові та страждань і жертви Христа. У червоному одязі зображують мучеників. Білий — символ чистоти, святості та простоти; у білому зображують ангелів. Синій та голубий — безмежність неба, символ вічного іншого світу. Це кольори Богоматері, використовуються в храмах, присвячених їй. Зелений — юність, оновлення; використовують у сценах Різдва. Коричневий — колір пороху, голої землі, нагадування про смерть. Чорний — нагадування про сокровенні тайни Божі, колір зла, смерті, пекла.