X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Франческо Петрарка — видатний італійський поет гуманіст

Завантажити презентацію

Франческо Петрарка — видатний італійський поет гуманіст

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Франческо Петрарка — видатний італійський поет гуманіст. Оспівування кохання в «Книзі пісень»

Слайд 2

Поет умів поєднати небо і землю. К. Батюшков

Слайд 3

Народився Петрарка в Ареццо у сім’ї Петракколо ді Паренцо та Елетти Каниджані. В університеті Монпельє вивчає право протягом 4-х років Помирає батько Петрарки. Франческо разом із братом Джерардо обирають духовне поприще. У церкві Св. Клари зустрічає Лауру, яку покохав із першого погляду і на все життя. Одночасно надходять пропозиції про увінчання лавровим вінком від Паризького університету та Римського сенату. Король Роберт Анжуйський благословляє його вибір та дарує йому пурпурову королівську мантію. Петрарка увінчаний лавровим вінком на Капітолійському холмі у Римі. Під час епідемії чуми помирає Лаура. Петрарка помирає в Аркуа

Слайд 4

Ареццо

Слайд 5

Університет Монпельє

Слайд 6

Церква Св. Клари

Слайд 7

Лаура

Слайд 8

Паризький університет Римський сенат

Слайд 9

Король Роберт Анжуйський Капітолійський холм

Слайд 10

Аркуа

Слайд 11

«Книга пісень», або «Канцьоньєре»,— збірка сонетів та віршів, написаних італійською мовою. Сонет — ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, двох чотиривіршів та двох тривіршів. Як жанр сонет з’явився у XIII ст. в Італії та був розроблений Данте і Петраркою.

Слайд 12

СОНЕТ № 61 Благословен день, месяц, лето, час И миг, когда мой взор те очи встретил! Благословен тот край, и дол тот светел, Где пленником я стал прекрасных глаз! Благословенна боль, что в первый раз Я ощутил, когда и не приметил, Как глубоко пронзен стрелой, что метил Мне в сердце бог, тайком разящий нас! Благословенны жалобы и стоны, Какими оглашал я сон дубрав, Будя отзвучья именем Мадонны! Благословенны вы, что столько слав Стяжали ей, певучие канцоны,— Дум золотых о ней, единой, сплав! («На жизнь мадонны Лауры»)

Слайд 13

СОНЕТ № 312 Ни ясных звезд блуждающие станы, Ни полные на взморье паруса, Ни с пестрым зверем темные леса, Ни всадники в доспехах средь поляны, Ни гости с вестью про чужие страны, Ни рифм любовных сладкая краса, Ни милых жен поющих голоса Во мгле садов, где шепчутся фонтаны,— Ничто не тронет сердца моего. Все погребло с собой мое светило, Что сердцу было зеркалом всего. Жизнь однозвучна. Зрелище уныло, Лишь в смерти вновь увижу то, чего Мне лучше б никогда не видеть было. («На смерть мадонны Лауры»)

Слайд 14

СОНЕТ № 17 Вздыхаю, словно шелестит листвой Печальный ветер, слёзы льются градом Когда смотрю на вас печальным взглядом, Из-за которой в мире я чужой. Улыбки вашей видя свет благой, Я не тоскую по иным усладам, И жизнь уже не кажется мне адом, Когда любуюсь вашей красотой. Но стынет кровь, как только вы уйдете, Когда, покинут вашими лучами, Улыбки роковой не вижу я. И, грудь открыв любовными ключами, Душа освобождается от плоти, Чтоб следовать за вами, жизнь моя. («На жизнь мадонны Лауры»)

Слайд 15

СОНЕТ № 299 Где ясное лицо, чей взгляд мне был приказом? — Я следовал за ним всему наперекор. Где озаряющий мою дорогу взор, Две путевых звезды, подобные алмазам? Где благочестие, где знания и разум, Где сладостная речь и тихий разговор? Где чудо красоты, чей образ с давних пор Преследовал, и влек, и удалялся разом? Где ласковая сень высокого чела, Дарившая в жару дыхание прохлады, И мысль высокую, и обаянье грез? Где та, что за руку мою судьбу вела? Мир обездоленный лишен своей услады, И взор мой горестный почти слепой от слез. («На смерть мадонны Лауры»)

Слайд 16

Домашнє завдання Вивчити сонет Петрарки напам’ять (за вибором)

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Зарубіжна література