Презентація на тему:
"Бальзак і Україна"

Бальзак і Україна

Своїми щасливими подіями біографія Бальзака зобов'язана Евеліні Ганській. З нею у письменника була довга переписка, (з 1832 року). У 1843 році відбулася їхня перша зустріч у Петербурзі, і дві подальші на Україні (1847 р, 1848 р).

Українське кохання Оноре де Бальзака 28 лютого 1832, коли прийшов перший лист із таємничої України, він вза- галі поспішав на побачення з герцо- гинею де Кастрі ... І тим не менше все-таки заглянув в конверт зі своєю долею, заглянув - і почав в нетерпін- ні чекати наступного листа Незнайомки. Її витонченість і аристократизм стилю змусили його миттєво забути манірних герцогинь і маркіз.

Бальзак писав своїй таємничій коханій: «Не бійтеся мене, не вірте нічому поганому, що про мене говорять! Я просто дитина, але набагато більш легковажна, ніж Ви вважаєте. Зате я чистий, як дитя, і люблю, як дитя ». Його листи, повні пристрасними одкровеннями і почуттями, зводили її з розуму: «Обожнювана повелителька, Ваше спляче величність, горда королева ... троянда Заходу, зірка Півночі ...»

Бальзак ні на мить не сумнівався, що незнайомка була розумна, молода і дуже красива. Незабаром таємнича українка в новому листі розкрила себе, назвавшись Евеліною Ганською (1802-1882), уродженої Ржевуською - вона походила з старовинного польського роду. Їй було тридцять два роки, хоча вона і приховувала свій вік, завжди віднімаючи п'ять років.

В Україну Бальзак приїздив тричі. Його шлях пролягав через Дубно, Броди... У Львові письменник цілий вечір провів у готелі „Жорж”, насолоджуючись французьким вином, грою в карти й архітектурними острівцями „маленького Парижу”.

Бальзак любив Україну. Він називав її „прекрасним краєм, мешканці якої самі не знають, серед якої краси живуть”. Під’їжджаючи вперше до маєтку Ганської, стомленому нелегкою дорогою поглядові парижанина відкрилася дивовижна картина: до білосніжного палацу, відтіненого вечірнім малиновим світлом, вела широка брукована дорога, наприкінці якої біля парадного входу під розкішним кленом стояла графиня Ганська, одягнена у фіялкові шати…

Утім, щодо любові, то людський поголос, та й пізніші дослідження бальзаківців, інтерпретували їхні взаємини по своєму. Вона любила його славу, а він – її гроші – ось і вся розгадка цього дивного роману, казали вони. Й як головний аргумент наводили „цитати” з реєстру маєтностей Ганських, котрі мали 21 тисячу акрів землі й 3 тисячі душ кріпаків. Але назло недоброзичливцям й кепкувальникам, котрі твердили, що Бальзак любив не Еліну, а її гроші, письменник лишив по собі й ранні листи. В них стільки пристрасти, стільки палкости, стільки сокровенности, що кожен, хто бодай раз у житті був закоханим, впізнає в цих словесних взаєминах справжні глибинні почуття.

Перебування в Україні дало йому можливість ознайомитися зі слов'янським світом, до якого він виявляв інтерес. У листах на батьківщину відзначав багатства цього краю.

Йому запам'яталися мальовничі села, родючі ниви і веселі селяни. "Всюди, - зазначає він, - я бачив групи селян і селянок, які йшли на роботу або поверталися додому, дуже весело, безтурботною ходою і майже завжди з піснями". Життя українського селянина, Бальзак сприйняв як ідилію. «Країна ця дивна з того погляду, що поруч з надзвичайним блеском бракує в ній самого необхідного комфорту» «Не можна уявити собі просторів та врожаю на цих землях, котрих ніколи не гноять і на котрих щороку сіють жито».

У листах з України міститься і багато критичних зауважень щодо відсталості української економіки, невмілого ведення господарства поміщиками тощо. Українські враження знайшли відображення у романі "Селяни" (1848)- одному із підсумкових у творчості письменника.

Спогади Оноре де Бальзака про Україну: «Можливо, що мені вдасться Вам подякувати за цю приятельську послугу, як Ви приїдете на Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготовлення хліба, що дає високу ідею про винаходи населення комбінувати самі прості речі. Чи так воно само й на Литві? Готуєте Ви там каші на 77 відмін?» (лист до п. Ширковичевої з 29. XI. 1848). «Молоді дами бувають на балах в сукнях королівської роскоші, далеко більшої від усього того, що можна побачити в Парижі... Вони руйнують чоловіків своїм вбранням…»

Зв'язок з Україною не вичерпується фактами перебування письменника на її території. Його творчість стала відомою тут ще раніше завдяки російським перекладам Творчістю Бальзака захоплювалися українські письменники другої половини XIX - початку XX ст. від Марка Вовчка до М. Коцюбинського. З творами Бальзака був добре обізнаний Т. Шевченко, про що свідчать посилання на них у його повістях. І. Франко охарактеризував творця "Людської комедії" як одного з найвидатніших представників реалістичної традиції у французькій та європейській літературі.