Презентація на тему:
Антон Чехов - Життєвий та творчий шлях

Чехов Антон Павлович (1860-1904)

Дитинство і юність  У 8 років, після двох років навчання у грецьківй школі, Чехов вступає в Таганрозьку гімназію (нині Гімназія № 2 ім. А. П. Чехова). Чоловіча класична гімназія була найстарішим навчальним закладом на півдні Росії і давала солідне на ті часи освіту і виховання. Гімназія сформувала у Чехова відраза до лицемірства і фальші. Тут формувався його бачення світу, любов до книг, знань і театру. Тут починалися його перші літературні та сценічні досліди. Першу драму «Безотцовщина» Антон Чехов написав у віці 18 років.

Пізніше в одному зі своїх листів Чехов скаже: «Театр мені давав колись багато хорошого… Раніше для мене не було більшої насолоди як сидіти в театрі …» Не випадково герої його перших творів, таких як «Трагік», «Комік», «Бенефіс», «Недаремно курка співала», були акторами і актрисами. Чехов-гімназист видавав гумористичні журнали, придумував підписи до малюнків, писав гумористичні розповіді, сценки. У 1879 році він закінчив гімназію в Таганрозі. У цьому ж році він переїхав до батьків у Москву і вступив на медичний факультет Московського університету, де навчався у відомих професорів: М. Скліфосовського, Г. Захар'їна та інших.

Студентські роки З 1882 року, будучи студентом, він вже допомагав лікарям лікарні при прийомі пацієнтів. У 1884 році Чехов закінчив курс університету і почав працювати повітовим лікарем у Чікінской лікарні. Потім він працював у Звенигороді, де деякий час він завідував лікарнею. У 1876 році сім'я Чехових переїхала в Москву. Проте Чехов залишився до закінчення навчання в Таганрозі, заробляючи собі на життя репетиторством

Дорослі роки життя У 1879 році переїхав до Москви, щоб потім вступити до університету на медичний факультет. У 1880 році у 10 номері журналу «Стрекоза» з'являється його перший друкований твір. У 1886 році Чехов їде в Петербург, де йому А. С. Суворін пропонує стати редактором газети «Новое время». З часу співпраці з редакцією газети Чехов відмовляється від свого псевдоніму і підписується повним прізвищем.

У 1897 році у Чехова різко загострився туберкульозний  процес. Від цього його здоров'я наскільки слабне, що лікарі прописують йому відправитись на південь. Тому Чехов куплує собі невеличку ділянку землі в Ялті і починає там будувати будинок. У травні Чехов одружується з О. Л. Кніппер — відомою російською актрисою Московського Художнього театру. У 1887 поставлена перша п'єса Чехова «Иванов».

Творчість 1. Перший період творчості У 1880 , будучи студентом першого курсу, Чехов помістив в журналі «Бабка» розповідь «Лист до вченого сусіда» і гумореску «Що найчастіше зустрічається в романах, повістях тощо» . Це був його дебют у пресі. Чехов співпрацював з «Петербурзької газетою», з суворінской газетою «Новий час» (1886—1893 рр..) і з «Російськими відомостями» (1893—1899 рр.).

У 1884 вийшла збірка його оповідань — «Казки Мельпомени». 1885 — 1986 роки — період розквіту Чехова як «белетриста-мініатюриста» — автора коротких, в основному гумористичних оповідань. У той час, за його власним визнанням, він писав по розповіді на день. Сучасники вважали, що він і залишиться в цьому жанрі, але навесні 1886 він отримав лист від відомого російського літератора Д. В. Григоровича, де той критикував Чехова за те, що він витрачає свій талант на «дріб'язок». Згодом до порад Григоровича приєдналися А. С. Суворін , І. Я. Білібін і А. М. Плещеєв. У 1882 Чехов підготував перший збірник оповідань «Витівка», але він не вийшов, можливо, через цензурні труднощі. Чехов прислухався до цих порад. З 1887 він все менше співпрацював з гумористичними журналами, його оповідання ставали все довшими і серйозніше.

У тому ж, 1887 році він відправився в подорож на південь, в рідні місця; пізніше він їздив по «гоголівських місцях», в Крим, на Кавказ. Все це пояснювалося тим, що він відчував недолік вражень, невдоволення собою. Поїздка на південь оживила спогади Чехова про проведену там молодость і дала йому матеріал для «Степу», першого його твори в товстому журналі — «Північний вісник». Дебют у такому журналі привернув велику увагу критики, набагато більше, ніж до якого-небудь попереднього твору Чехова.   7 жовтня 1888 він отримує половинну Пушкінську премію Академії наук .

Подорож на острів Сахалін На Сахалін Чехов прибув 11 липня. За кілька місяців перебування на ньому Чехов спілкувався з людьми, дізнавався історії їх життів, причини посилання і набирав багатий матеріал для своїх нотаток. Він провів справжній перепис населення Сахаліну, зібравши кілька тисяч карток про жителів острова. Адміністрація острова суворо заборонила спілкуватися з політичними в'язнями, але він порушував цю заборону. У наступні 5 років Чехов писав книгу «Острів Сахалін». Що стосується художньої творчості, подорож на Сахалін, по власному визнанню Чехова, справила величезний вплив на всі його подальші твори.

2.Другий період творчості З 1890 по 1892, після повернення до Москви з поїздки по Сахаліну, Чехов оселився в невеличкому двоповерховому флігелі на Малій Дмитрівці. Тут він працював над книгою «Острів Сахалін», розповідями «Стрибуха», «Дуель», «Палата № 6», а також зустрічався з письменниками В. Г. Короленка, Д. В. Григоровичем, В. А. Гіляровським, П. Д. Боборикіна, Д. С. Мережковським, В. І. Немировичем-Данченко, відомими акторами А. П. Ленським і А. І. Южин, художником І. І. Левітаном. З 1892 по 1899 роки Чехов проживав у підмосковному маєтку Меліхово, де зараз працює один з головних чеховських музеїв. За роки «меліховського сидіння» було написано 42 твори. Пізніше Чехов багато подорожував по Європі.

Останні роки Чехов, у якого загострився туберкульоз, для поправки здоров'я, постійно живе у своєму будинку під Ялтою, лише зрідка приїжджаючи в Москву, де його дружина, артистка Ольга Леонардівна Кніппер, займає одне з визначних місць у відомій трупі московського «Літературно-художнього гуртка» (Станіславського). У 1900 р., при перших же виборах у Пушкінське відділення академії наук, Чехов був вибраний в число його почесних академіків.

Чехов і Україна «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко», — писав А.Чехов Агатангелу Кримському. Батько письменника — Павло Чехов жив у селі Вовча Балка на Харківщині. Його матір'ю була Єфросинія Шемко. Бабуся письменника, в якої він часто гостював, розмовляла українською мовою. Звідси у творах А.Чехова так багато українізмів.

Україна постала в оповіданнях письменника «Степ», «Щастя», «Печеніг», «У рідному кутку», «На шляху». Знаменита п'єса «Чайка»була задумана А.Чеховим у період його знайомства з актрисою Марією Заньковецькою, яка й стала прототипом головного образу твору Ніни Зарєчної. В планах письменника було поселитися в Україні. Антон Чехов: «У моїх жилах тече українська кров» «Що за місця! Я просто зачарований! Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров'я, високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий», — записав А.Чехов після подорожі по гоголівських місцях Полтавщини.

Кінематограф В Україні за творами А. Чехова знято фільми: «Шведський сірник» (1922), «Дім з мезоніном» (1960), «Володя великий і Володя маленький», «Тепер ось прослався сине людський» (1990) та ін.

Тяжка хвороба Чехова В історії хвороби Чехова, яку вів у клініці лікуючий лікар письменника Максим Маслов, записано, що у гімназичні та студентські роки Чехов хворів туберкульозним запаленням очеревини, але «стискання в грудині» відчував ще в 10-річному віці. З 1884 року Чехов страждає кровотечею з правої легені. Одні дослідники вважають, що фатальну роль у житті письменника зіграло подорож на Сахалін — було бездоріжжя і їхати довелося тисячі кілометрів на конях, в сирому одязі і наскрізь промоклих валянках. Інші причиною загострення туберкульозного процесу називали часті переїзди з Ялти до Москви у найнесприятливіший для здоров'я час. Треті біографи наголошували на тому, що Чехов запустив хворобу і звернувся до лікаря тільки у 37-річному віці.

Смерть Чехова Влітку 1904 Чехов виїхав на курорт до Німеччини. Через різке загострення хвороби, з якої йому не вдалося впоратися письменник помер 2 липня 1904 р. в м. Баденвейлері, Німеччина.Розв'язка настала в ніч з 1 на 2 липня 1904 року. За свідченням дружини Ольги Леонардівни, на початку ночі Чехов прокинувся і „перший раз у житті сам попросив послати по лікаря. Після він велів дати шампанського. Антон Павлович сів і як-то значно, голосно сказав докторові по-німецьки: «Ich sterbe». Потім повторив для мене по-російськи: «Я вмираю». Потім узяв келих, повернув до мене обличчя, посміхнувся своєю дивною посмішкою, сказав: «Давно я не пив шампанського …», спокійно випив усе до дна, тихо ліг на лівий бік і незабаром умолкнул назавжди“.