Презентація на тему:
10 міфів про створення світу

10 міфів про створення світу

1. Китайський міф

В той час, коли земля і небо ще не відокремилися одне від одного, всесвіт являв собою суцільний хаос і за формою нагадував куряче яйце. У ньому зародився наш першопредок Паньгу. У цьому великому яйці він ріс уві сні, важко дихаючи. Він розплющив очі, щоб роздивитися навкруги, та, на жаль, нічого не побачив: навколо нього був суцільний чорний і липкий морок. Не знайшовши виходу з цього яйця, Паньгу схопив сокиру і з силою вдарив перед собою. Почувся страшенний гуркіт і велике яйце розкололося. Все легке і чисте одразу ж піднялося вгору й утворило небо, а важке і брудне опустилося вниз й утворило землю. Так небо і земля, що являли собою спочатку суцільний хаос, завдяки удару сокири відокремилися одне від одного. Після того як Паньгу відділив небо від землі, він, непокоячись, що вони знову з'єднаються, уперся ногами в землю і підпер головою небо. Як найвищий стоп, стояв велетень Паньгу між небом та землею, не дозволяючи їм перетворитися на хаос. Нарешті, земля і небо стали досить міцними, і Паньгу міг більше не боятися, що вони з'єднаються знов,- йому теж потрібно було відпочити. Врешті-решт, він, подібно всім людям, упав і помер. Зітхання, що зірвалося з його уст, зробилося вітром і хмарами, голос - громом, ліве око - сонцем, праве око - місяцем, тулуб з руками і ногами - чотирма частинами світу і п'ятьма знаменитими горами, кров - ріками, жили - дорогами, плоть - землею, волосся на голові та вуса - зірками на небосхилі, шкіра та волосся на тілі - травами, квітами та деревами, зуби, кістки - блискучими металами, міцним камінням, сяючими перлинами та яшмою, і, здавалося б, зовсім не потрібний піт, що виступив на його тілі, перетворився на краплі дощу і росу. Одним словом, Паньгу, помираючи, усього себе віддав, щоб цей новий світ був багатим і прекрасним.

2. Слов’янський міф

Чорнобог і Білобог І поринув у свою глибоку думу Сокіл-Род. І довго-довго думу думав. І зніс він два яйця: біле і Чорне. Впали вони в озеро Живої Води, і вродилися з нихБілий Лебідь і Чорний Лебідь. Попливли вони назустріч один одному і стали люто битися. Тоді з вершини Дуба-Стародуба сказав їм Сокіл: «Зупиніться!» І лебеді перестали битися. І сказав Сокіл: «Я даю вам Слово і Розум. Вийдіть з води і станьте обабіч мого Дуба». Вийшли лебеді з води й одразу перетворилися в людиноподібних велетнів. Тільки в одного шкіра була біла, волосся — русяве, очі — блакитні, а в другого все було чорне — і шкіра, і волосся, і очі. І сказав Сокіл їм: «Зірвіть з дерева по яблуку ' з'їжте їх». З'їли велетні по молодильному яблуку і відчули в собі силу неймовірну. І сказав їм Сокіл: «Тепер ви невмирущі боги». І вклонилися йому велетні. І сказав Сокіл білошкірому: «Ти є Білобог. Володар Світла й білого Світу та всього, що створиш у ньому». І сказав Сокіл чорношкірому: «Ти є Чорнобог. Володар ночі і пітьми та всього, що створиш у ній». І сказав він обом: «Ви є Добро і Зло. Краса і Погань. І ви будете вічно. Бо ви є Життя. І ТІ, ЩО ПРИЙДУТЬ, не зазнають Добра без Зла і Краси — без Погані, тож не знатимуть, що таке життя і навіщо жити в ньому».

3. Австралійський міф

Світ створив Бог-Деміург, який спочатку жив на землі. Після створення людини, Бог-Деміург розізлився на людей та вирішив від них втекти на небо, щоб його творіння не набридали йому. Коли Бог-Деміург покинув Землю та почав жити на небесах, на Землі розпочався період великого сновидіння. У період великого сновидіння  почали виникати нові деміурги. Деміурги на відміну від людей отримали безсмертя та розпочали вдосконалювати світ. Вони створювали гори та ліси, а також могли переміщатися між небом та землею. Деміурги після закінчення великого сновидіння знищили портал, який з’єднував землю та небо. Таким чином після цього знищення розпочалася третя ера існування.Саме у цю еру аборигени отримали свідомість та знання про навколишній світ. Цією ерою керує Великий Змій, який дає одкровення шаманам. Аборигени вважають, що кожна змія є втіленням Великого Змія. Тому часто ці змії відіграють важливу роль у обрядах ініціації аборигенів. Під час обряду ініціації шаману   дають веселкову змію, яка кусає його і той протягом декількох днів перебуває в агонії. Після декількох днів в агонії, інший шаман висмоктує  кров з укусу, таким  чином відбувається своєрідне очищення шамана від усього злого.

4. Скандинавський міф

Світ був розділений на Муспельхейм (Темна країна) і Нифльхей (Вогняна країна).Між ними знаходилася світова безодня Гіннунгагап.Ніфльгейм була країною вічного льоду і страшних морозів.Аж ось одного разу в центрі країни стало бити джерело Гельгемір (Киплячий казан). З нього брали початок багато річок. Одного разу води річки Еліагар настільки віддалилися від своєї витоки,що їх отруйна вода застигла і перетворилася на лід. Лід потовщав і витіснив отруту як росу,що перетворилася на іній, який спадав у Світову прірву і через деякий час заповнив її до краю. Північ Світової безодні була заповнена льодом та інеєм,дещо південіше панували дощі та вітри,а на самому півдні була благодать, бо туди залітали іскри вогненої країни Мспельгейм.Іній став танути і стікати донизу,краплі ожили від теплотворної сили і набули вигляду велетня на ймення Імір.Крім нього з інею зродилася корова Аудумла,з вимені якої потекли чотири молочні ріки.  Їх молоком годувався новонароджений Імір. З каменів,вкритих інеєм, який злизувала корова, зродився батько всіх богів-Бурі. Бурі породив Бора,а той трьох синів: Одіна, Ве і Віллі. Братам-богам не сподобався світ, в якому вони жили, і після тривалої боротьби вони вбили Іміра: його тіло стало суходолом у вигляді плаского диску, розташованого посеред моря, утвореного з крові велетня. З черепа Іміра зродився небосхил, з кісток - виросли гори, з волосся–дерева, із зубів–каміння, з мозку-хмари.

5. Давньогрецький міф

Спочатку існував лише вічний, безмежний, темний Хаос. З Хаосу виникла богиня Земля - Гея.  Далеко ж під Землею народився похмурий Тартар - жахлива безодня, повна вічної пітьми. З Хаосу, джерела життя, народилася і могутня сила, все оживляюча Любов - Ерос. Почав створюватися світ. Безмежний Хаос породив вічний Морок - Ереб і темну Ніч - Нюкту. А від Ночі і Мороку відбулися вічний Світло - Ефір і радісний світлий День - Гемера. Могутня, благодатна Земля породила безмежне блакитне Небо – Уран. Матір'ю-Землею народжені Небо, Гори і Море. Уран - Небо - запанував в світі. Він узяв собі в дружини благодатну Землю. Шість синів і шість дочок - могутніх, грізних титанів - було у Урану і Геї. Їх син, титан Океан і богиня Феміда породила на світ всі річки і морських богинь - океанід. Титан ж Гіпперіон і Тейя дали світові дітей: Сонце - Геліоса, Місяць - Селену і рум'яну Зорю - Еос (Аврора). Від Астрея і Еос відбулися всі зірки і всі вітри: бурхливий північний вітер Борей, східний Евр, вологий південний Нот і західний ласкавий вітер Зефір, що несе рясні дощем хмари. Крім титанів, породила могутня Земля трьох велетнів -циклопів з одним оком на лобі - і трьох величезних, як гори, п'ятидесятиголових велетнів - сторуких (гекатонхейров), названих так тому, що сто рук у кожного з них. Зненавидів Уран своїх дітей-велетнів, в надра богині Землі уклав він їх в глибокому мороці і не дозволив їм виходити на світ. Страждала мати їх Земля. Викликала вона дітей своїх, титанів, і переконувала їх повстати проти батька Урана. Крон, хитрістю скинув свого батька і відняв у нього владу. Жах, розбрати, обман, боротьбу і нещастя внесли боги в світ, де запанував на троні свого батька Крон. Зевс виступив проти Крона. Битва тривала 10 років, але не виявила переможця. Тоді Зевс звільнив з Тартар циклопів і сторуких, які присягнулися у вірності Зевсу. Нарешті титани були переможені і скинуті в безодню. Три брати - Зевс, Посейдон і Аїд - розділили владу між собою.Зевсу дісталося панування на небі, Посейдону - море, Аїду - царство мертвих.

6. Давньоєгипетський міф

Всесвіт, як і раніше, був скутий холодом, і все було занурено у морок. Атум став шукати у Первозданному Океані тверде місце — який-небудь острівець, але навкруги не було нічого, окрім непорушної води Хаосу Нуна. І тоді бог створив Пагорб Бен-Бен — Одвічний Пагорб. Відчувши під ногами землю, Атум став розмірковувати, що йому робити далі. Насамперед потрібно було створити інших богів. І Атум створив бога вітру і повітря Шу та богиню світового порядку Тефнут. Та світ ще не був створений. Навкруги, як і раніше, був лише морок, і діти Атума загубилися у Первозданному Океані. Атум послав на пошуки Шу і Тефнут своє Око. Поки Око блукало водяною пустелею, бог створив нове Око і назвав його «Прекрасним». Старе Око тим часом розшукало Шу і Тефнут і привело їх назад. Воно дуже розгнівалось, побачивши, що Атум створив нове на його місці. Щоб заспокоїти Око, Атум помістив його до себе на лоба і доручив йому велику місію — бути хранителем самого Атума й установленого ним і богинею Тефнут світового порядку. З вод Океану Нуна виріс білий лотос. Пуп'янок розкрився, і з нього вилетів бог Сонця Ра, який приніс світові довгоочікуване світло. Побачивши Атума і його дітей, Ра заплакав від радості. Його сльози упали на землю і перетворилися на людей. Шу одружився з Тефнут. У них народилися діти: бог землі Геб та богиня неба Нут. Геб і Нут дуже любили одне одного і тому з'явилися на світ в обіймах.

7. Африканський міф

Коли ще земля була під водою, верховний бог Бумба відчув біль у животі і вивергнув із себе Сонце, Місяць і зорі. Сонячне проміння осушило надлишок води, і таким чином з'явилась суша. Потім Бумба створив 8 живих істот —леопарда, орла, крокодила, маленьку рибу,черепаху, пантеу, білу чаплю, жука і козла. Від крокодила на світі з'явились плазуни, від рибки появились всі інші види риби, від жука — комахи, від чаплі — всі птахи, від козла — всі рогаті тварини. У Бумби ще було три сини. Старший створив термітів, середній — рослини, а молодший —коршака.

8. Міфологія ацтеків

Навколишній світ був створений двома богами, Тескатліпокі і Кецалькоатля. Всесвіт вже пережив чотири етапи, чотири ери розвитку, в кожній з яких роль верховної істоти виконував новий бог, що втілює собою нову силу природи. Перший цикл всесвіту, під керівництвом бога Сонця Тескатліпокі завершився винищенням життя вогняними ягуарами. Друга ера, ера бога Сонця Кецалькоатля, також зіткнулася з глобальною катастрофою: люди, які заселяли Землю, були перетворені на мавп. Третє Сонце, третя епоха, богом якої був Тлалок, закінчилася спопелілим світом у пожежі. Четверта епоха завершилася потопом. Чільною богинею четвертої епохи була богиня вод Чальчіутлікуе. П'яте, поточне, Сонце бога Тонатіу також має завершитися страшним катаклізмом.

9. Індійський міф

Спочатку не було нічого: ні сонця, ні зірок, ні неба, на якому вони могли з'явитися. Не було і часу, бо нікому було відміряти його. Тільки води простирались безмежно. Вони виникли з пітьми сплячого мороку, самі собою, раніше за всіх інших творінь. У водах зародився вогонь. Великою силою цього вогню в них було народжене Золоте Яйце. Потім із Золотого Яйця виник Першопредок Брахма. З'явившись, він розбив Яйце навпіл. Верхня його половина стала небом, нижня - землею, а поміж ними, щоб розділити їх, Брахма помістив повітря. І він утвердив землю серед вод, і створив країни світу, і поклав початок часу. Але коли творець озирнувся навколо і побачив, що немає нікого, крім нього, в цій непроглядній пітьмі нового Всесвіту, йому стало страшно і самотньо. З того часу страх обіймає кожного, хто залишається сам. Та він подумав: «Адже тут немає нікого, крім мене. Кого ж мені боятися?». І страх його минув, тому що страх може бути від когось іншого. Але і радості не знав він, і тому той, хто перебуває на самотині, не знає радості. Він замислився: «Як мені створити нащадків?» І силою своєї думки він породив шістьох синів, шістьох великих володарів, створінь, від яких пішли інші боги, а також люди, тварини, птахи, змії та демони. Численні нащадки Брахми населили землю, небо та підземні світи.

10. Японський міф

На початку існування земля мала форму медузи. З часом виникла пара богів: чоловік Ідзанакі та його сестра-дружина Ідзанамі. Вищі небесні боги доручили цим богам створити землю. Ідзанакі та Ідзанамі, стоячи на плаваючому небесному мосту, перемішували води списом, прикрашеним дорогоцінним камінням, перетворюючи рідкий бруд на земну твердь. Коли вони піднімали спис, з нього падали краплі. З крапель з’явився острів Оногоро. Ідзанакі та Ідзанамі дали життя нащадкам. Так з’явились острови, які утворили Японський архіпелаг, богів дерев, гір, вітру. Останнім народився Кагуцуті, бог вогню. Він обпік матір, Ідзанамі пішла в підземне царство. Ідзанакі вирішив повернути дружину, але побачив не прекрасну жінку, а жахливий труп і втік. Вражений побаченим Ідзанакі вирішив помитися. Коли він зняв одяг, з нього з’явилося безліч богів-духів. З’являлись вони і підчас омовіння. Останніми були: Аматерасу – богиня Сонця (виникла з води, яка омила його ліве око), Цукійомі – бог ночі та Місяця (від води, що омила його праве око) та Сусаноо – бог океану, виник з крапель води, що впала з носу. Богиня сонця Аматерасу(вона – верховна богиня релігії Сінто) – одне з найвеличніших божеств Японії. Боги Аматерасу та Сусаноо змагались між собою. Аматерасу перемогла, Сусаноо прогнали з небес, його друге життя почалось на землі, де він став героєм, який здійснив багато подвигів.