Презентація на тему:
Творчий звіт трудової акції “Парад квітів біля школи”

Там, де річка тече благословенно, Де море птаства радісно бринить, Щаслива й рідна Новотроїцька школа Між білими каштанами стоїть Творчий звіт трудової акції “Парад квітів біля школи”

Мета акції : Створити квіткові зони на території школи; формувати в учнів екологічну самосвідомість; виробляти потребу активної благодійної діяльності; виробляти художньо - естетичні смаки

Головні виховні завдання акції: озеленення території школи; розкриття проблем охорони довкілля; реалізація завдань естетичного виховання; залучення учнівської молоді до посильної праці; розвиток комунікативних навичок; налагодження співпраці між різновіковими категоріями учасників акції; поглиблення знань з предметів природничого, гуманітарного, художньо-естетичного циклів тощо.

Парадний вхід до школи вартують красені каштани. Особливо вони красиві навесні, коли засвічують свої квіти-свічечки. Придивіться до цієї краси. Правда ж, краса ця неповторна.

Веселкова дуга з'єднує небо і землю, а квітка ірис переливається всіма барвами райдуги. Назва півників – ірисів – походить від імені давньогрецької богині Ірис, покровительки веселки. Ірис біля стежки синіє, Розлігся кущем на межі. На сонечку квіти він гріє І гострить зелені ножі.

Навесні, біля школи, першими розквітають тюльпани та нарциси. Вони радіють своєму пробудженню, а ми радіємо їм та весні. Лиш на землі розтане білий сніг – я вже вітаю сонце й синє небо. Мої пелюстки білі, весняні, А квіти – п'янко запашні.

Коли на весні розквітають тюльпани на шкільних клумбах, то не залишають жодного байдужого. І так завжди хочеться, щоб ця краса протрималася довше, адже вони своєю неповторністю та чарівністю піднімають настрій і відкривають двері у різнобарв’я літа.

Легенда про тюльпан У золотому, щільно зімкненому бутоні тюльпана ховається, за легендою, людське щастя. Старі люди розповіли таку історію. Ішла якось широким степом бідна жінка і вела за руку свого синочка. Помітила вона золотистий бутончик, наблизилась до нього, не маючи наміру силою відкрити його. Жінка лише хотіла помилуватися чарівною квіткою. Раптом хлопчик побачив осяйний бутончик і дзвінко сміючись кинувся до квітки. Тієї ж миті сталося диво – бутон розкрився. Виявилося, що радісний дитячий сміх збільшує щастя на землі. Тому не варто зривати тюльпани. Адже в них заховане щастя. Ось чому біля нашої школи так багато тюльпанів і лунає щасливий дитячий сміх!

Чорнобривці наші традиційні квіти, що ростуть на шкільних ділянках. Вони нас стрічають першими з літніх канікул. І, шикуючись по краях ділянок, немов дійсно на параді, запрошують знову в школу, до навчання. Це квітка материнства, доброти, щедрості. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, але якщо у вас під вікном буде рости кущик чорнобривців, ви завжди будете пам'ятати і рідну домівку, і свою матір, і рідний край. Тому, мабуть, недаремно ці квіти дуже любив В. Сухомлинський. Любив квіти, до душі була й пісня. Чорнобривці чорноброві Квітнуть в тиші вечоровій. Чорнобривці чарівні Так і просяться в пісні.

А це справжнісінькій парад квітів: ромашки, гвоздички та різноколірні городні василечки. Чи не найневибагливіші квіти на нашому шкільному дворі. Витримують добре спекотні дні і залишаються в час квітування красивими. Біля самісінького входу в школу пригрівся на сонечку кущик хризантеми. Не боїться холоду ця квітка, тому і милує око всіх учнів та вчителів своєю вродою до самісіньких заморозків.

Мине тепло і холодно знов стане. Подвір’я школи вкриє білизна. Та навесні, як сонечко засяє, Заквітчаними стануть школа і земля.