Києво-Печерська лавра
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Свя то-Успе нська Ки єво-Пече рська ла вра — одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври. З часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 році Києво-Печерська лавра була постійним центром православ'я на Русі. Разом із Софіївським собором вона занесена до Світової спадщини ЮНЕСКО. Монастирське життя зосереджене на території Нижньої лаври. Києво-Печерську лавру занесено до Семи Чудес України.
Заснування і розбудова Монастир заснований у 1051 році за князя Ярослава Володимировича монахом Антонієм як печерний монастир. Вважається одним з перших монастирів на Русі, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один з перших учнів Антонія — Теодосій. В 1058 році, попросивши благословіння преподобного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'яну церкву в честь Успіння Пресвятої Богородиці. В XI столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У XII столітті монастир отримав статус «лаври» — головного великого монастиря. Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор , Нікон, Сільвестр. У XIII столітті було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело історії Києва.
Радянські часи та Відродження Трагічні події після 1917 року послужили поштовхом до тотального винищування православного духівництва і всього, що було зв'язано з Православною Церквою. 25 січня 1918 року в стінах Лаври був закатований митрополит Київський і Галицький Володимир, а в 1920 році Лавру закрили. Під час Другої світової війни у 1941 році радянські війська підірвали Свято-Успенський собор. Під час німецької окупації Києва монастир на деякий час був відроджений, але у 1961 був знову закритий радянською владою. Чернецьке життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновлено з 1988 року. 2000 році було відбудовано Свято-Успенський собор. Тривають роботи його розпису. Трапезний храм Києво-Печерської лаври в ім'я святих Антонія і Феодосія дефакто є кафедральним собором Української православної церкви (Московського патріархату), оскільки в ньому проводить богослужіння предстоятель Церкви митрополит Володимир.
Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев'яти століть та відобразив розвиток культури і духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра. Сучасний лаврський ансамбль розташований на 22 га і поділяється на такі частини: Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко середини XVIII століття.
Троїцька надбрамна церква Велика лаврська дзвіниця Успенський собор Церква Всіх преподобних отців печерських Церква Спаса на Берестовому Трапезна церква і Трапезна палата Хрестовоздвиженська церква Аннозачатієвська церква Церква Різдва Богородиці Церкви Києво-Печерської Лаври:
Печери Києво-Печерської Лаври Печери це система підземних коридорів, що складається з двох частин — Ближніх та Дальніх. Перші літописні згадки печер припадають на 1051 рік. Спершу в печерах жили ченці, пізніше там стали ховати померлих жителів монастиря. Зокрема там знаходяться рештки Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ», Іллі Муромця — билинного героя та мощі нетлінних лаврських святих. У деяких підземних келіях жили ченці затворники, що присвятили своє життя молитвам — у стінах печерних коридорів залишилися віконця келій через які їм передавали їжу й воду. Про довжину лаврських печер ходять легенди, — говорять що підземні ходи йдуть під Дніпром, а також зв'язують Лавру з іншими монастирськими печерами Києва та Чернігова.
Схожі презентації
Категорії