Iсторичнi та архiтектурнi пам'ятки Уманi
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Презентацію підготувала Кащенко Ірина Петрівна, вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 ім. В.І.Чуйкова Історичні та архітектурні пам'ятки Умані
Вулицями старого міста Найперша бруківка з’явилася по вулиці Садовій (за радянських часів К.Маркса), якою водовози їздили по воду до джерела «Залізна рура». До 200-річчя заснування парку «Софіївка» (у 1996 році) відновлено дію цього джерела.
У тому місці, де вулиця Садова круто обривається вниз, з'єднуючи центральну частину міста з Царициним парком, зберігся до наших днів двоповерховий будиночок, який належав кавказькому торговцю вином і фруктами. Не спростовуючи міфів про уманські таємниці, місцеві жителі стверджують, що у дворі старого будинку, під землею, є безліч таємних ходів, які час від часу дають про себе знати.
На головних вулицях міста проживали дворяни, чиновники, офіцери, заможні євреї. Квартали єврейської бідноти, з низьким рівнем санітарно-гігієнічних умов, розміщувались навколо Торгових рядів (район базару) і були щільно забудовані: вул. Нижньоєврейська, Верхньоєврейська, Кагальна (вул.Спінози). Проектуючи будинок для заможних людей, архітектори тих часів намагалися, щоб парадний вхід, оздоблення фасаду був з різноманітними скульптурними деталями, колонами, фресками, філігранними віконними прорізами і арками гармоніювали між собою.
Музей народної освіти міста Умані створений при Уманському міському Будинку учителя системи Міністерства освіти України міською профспілковою організацією працівників освіти і науки. Музей розпочав своє існування 27 листопада 1973 року.
Вулиця Ленінської Іскри одна з найстаріших в Умані. Раніше вона називалась Дворянська, була добре впорядкованою, з забрукованими вулицями, кам’яними та цегельними будинками, освітлювалась гасовими ліхтарями. По вулиці знаходились заснована у 1878 році броварня (Уманський паровий пивоварний завод), на якому виготовляли пиво баварських і чеських сортів, спиртоочисний завод (Уманський лікеро-горілчаний завод), а також проживали аристократичні, заможні городяни.
Побудований у 1890р – 1891р., разом із гілками Умань-Київ та Умань-Одеса, він розташований на майдані Гагаріна (за радянських часів – площа Жовтневої революції). Споруда зведена за типовим зразком, який був поширений в Україні наприкінці ХІХ ст. Перон залізничного вокзалу
Для регулярної роботи на залізничних лініях використовувались паротяги, які, спочатку працювали на дровах, згодом їх перевели на донецьке вугілля. Лише з 1960-х року паровози почали витіснятися локомотивами з двигуном Дізеля внутрішнього згорання (дизель-поїзд).
Загальноосвітня школа №14 (вул. Жовтневої революції, 69) Школа № 14 бере свій початок з 1938 р., коли на базі ЗОШ № 7 було створено новий середній навчальний заклад за Осташівським ставом. Зараз включений до державних історико-архітектурних пам’яток «Стара Умань»
Дореволюційний готель Ново-Європейський, збудований у 1901 – 1902 рр. відомим уманським підприємцем В. Файнштейном, власником чавуноливарного заводу (зараз міська міліція).
У приватній стоматологічній клініці Піотровської, яка була зведена 1902р., зараз знаходиться місцевий краєзнавчий музей.
З історії цієї будівлі відомо лише те, що колись тут торгували меблями. А після капітального ремонту розмістився банк.
Найпримітніша будівля по правій, від залізничного вокзалу, стороні – зараз тут агротехнічний коледж.
Єдина вціліла архітектурна споруда часів останніх власників Уманщини – «Владельческий концертный зал» (1832 р.). Тут влаштовувались концерти, бали, банкети для міської знаті, поміщиків, чиновників, офіцерів.
У 1866 році будинок переобладнали під військовий манеж. У 1877-1878 рр. тут тримали військовополонених турків. Після російсько-турецької війни манеж перетворили на цейхгаус та гауптвахту-карцер 44-го резервного піхотного батальйону. З 1894 року це вже військовий собор Святого князя Олександра Невського і Святої преподобної Ксанії. З 1921 року військовий собор закрито, будинок перебудували, зняли куполи, і з 1936 року в приміщені відкрито кінотеатр, якому в післявоєнні роки було присвоєно ім’я І.Д. Черняхoвського. На даний час не працюючий.
Готель "Брістоль“. Будівля колишнього готелю розташована на вулиці Радянській. Побудований готель у 1901 р. на замовлення Ольшанського у традиціях неокласицизму. Зараз тут швейна фабрика.
Далі за будинком колишнього готелю "Брістоль" знаходиться будівля готелю "Лондон". Побудований у 1901 р. у стилі раннього модерну як прибутковий будинок. Власником готелю був Йосип Полянський. За радянських часів на І поверсі знаходився кінотеатр “Хроніка”.
Іще одна споруда «старого міста» – це довга двоповерхова будівля з невеликими вікнами, колишній Василіанський монастир, в якому поміщався окружний суд.
Монастир Василіанського ордену з шестикласним училищем при ньому засновано в Умані 1766 р. на кошти графа С. Потоцького. Ченці нав’язували католицизм православному населенню, навчання в школі відбувалося за єзуїтською системою. Захопивши Умань, гайдамаки зруйнували монастир і повбивали багатьох ченців, серед них і ректора базиліанської школи ксьондза Гераклія Костецького. Тіла вбитих скинуто в криницю, яку почало копати населення Умані, коли в обложеному місті не стало води.
Відновлений, невдовзі після придушення Коліївщини, Василіанський монастир закрили у 1794 р. за розпорядженням російського уряду, але на клопотання графа Щ. Потоцького знову відкрито у 1796 р. Монастир разом з Василіанською школою існували в Умані до 1831 р.
Свято-Миколаївський собор споруджено 1812 року на місці дерев'яного, що згорів. У 1977—1988 роках виробниче об'єднання "Укрреставрація" здійснило проектні та реставраційні роботи. Нині собор передано релігійній громаді, він є діючим.
Житловий будинок № 28 на базарі. Зведений у 1870-х роках. Фасади оздоблені в стилі неоренесансу.
Торгові ряди зведено у 1780 році за проектом архітектора Тепінгера. У первісному вигляді споруда до наших днів не збереглася. У 1838 році її було перебудовано, у 1863-му розібрано кутові вежі та другі поверхи над проїздами.
Кут старого корпусу педагогічного університету. За розповідями місцевих жителів саме на цьому кутку знаходилась аптека «Срібний лев», яка дала назву вулиці Аптекарської, нинішньої Садової.
Уманський педагогічний університет (колишня міська управа) Заснований у серпні 1930 року під назвою Інститут соціального виховання
Зведена будівля за проектом архітектора Юрія Дмитренка у 1912 р. як прибутковий будинок із магазинами на першому поверсі. З 1930 р. приміщення займає інститут соціального виховання, зараз це педагогічний університет.
Грандготель "Савой“. Зведений у 1899-1900 р.р. на замовлення Лева Круглого. Знаходиться на розі вулиць Садової та Енгельса. Для орієнтиру він примикає до будівлі колишньої міської управи. Зараз тут кооперативний коледж.
До світової війни на розі споруда мала вежу. Але була знищена. Будівля одразу пригортає увагу до себе декоративним ліпленням та скульптурами. Будинок прикрашають різьбленні вікна та двері, кована огорожа балконів, який тримають два атланти. Нажаль, імя архітектора невідоме. З листопада 1897 р. і до наших днів в будівлі колишнього готелю "Європа" діє бібліотека.
Шикарний старовинний триповерховий будинок по вул. Коломенській. Продовжує чарувати своєю архітектурою.
Костьол Успіння Богородиці по вулиці Коломенській, 2, споруджений у 1825 році на місці дерев'яного костьолу Святого Антонія. Нині у приміщенні костьолу розміщується міська Картинна галерея. Уманська картинна галерея
У 1929—1930 роках було розібрано дві вежі, що вінчали головний фасад костьолу. З 1998 року розпочато проектно-дослідницькі роботи з відновлення втрачених елементів будівлі. Зверху – первинний вигляд Василіанського монастиря.
Церква була збудована впродовж 1905—1907 рр. на цвинтарі уманського Успенського собору. Свято-Успенська церква. Знаходиться в мікрорайоні «Міщанка».
Свято-Михайлівська церква. Знаходиться в мікрорайоні "БабКП" Церква Святого архангела Михаїла – дуже давня. У 1961 році радянська влада церкву закрила, скинула дерев’яний купол із позолоченим хрестом. В кінці 90-х років місцеві умільці надали церкві вигляду, подібного до того, що був на момент її закриття. Її шанують за давній вік, називаючи «намоленим місцем».
Уманський національний університет садівництва (головний корпус) У 1899 році з Одеси до Умані було переведено Головне училище садівництва. Чудовий комплекс споруд училища налічує сім пам'яток архітектури. університет.
Житловий будинок по вул. Інститутській, 3. Збудований у 1912 р. для викладачів училища землеробства та садівництва.
Педагогічне училище (колишнє Вище міське народне училище). Побудоване за проектом Владислава Городецького.
Використані джерела: Иващенко В. Исторический очерк Умани и Царицына сада («Софиевки»). — Киев, 1895. — С. 40. Мандри Україною. Золота підкова Черкащини. Путівник./ За заг.ред. В.М.Мельниченка. - К., 2007.- 232 с. Т.М. Нераденко. Золота підкова Черкащини. Туристсько-краєзнавча подорож Черкащиною для учнівської молоді України. - Черкаси: "Брама-Україна". - 2006. - 106 с. http://7chudes.ck.ua/ http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/23/uman.php http://kraeznavstvo.at.ua/ http://uk.wikipedia.org/ http://gubskaya.org.ua/ http://www.liveinternet.ru/ http://stara-uman.org.ua/
Схожі презентації
Категорії