Презентація на тему:
Польські міста 17 століття

Польські міста в 17 ст. Прояви занепаду: Скорочення чисельності поселень(у Великій Польщі зменшилося на 60%, у Мазовії на 70%); Малі міста перетворилися на землеробське поселення; Зміни в економічному складі міщан( кількість поляків зменшилася, але збільшилася кількість євреїв); Занепад цехового ремесла; Зменшення попиту на ремісниче виробництва; Велика конкуренція сільського ремесла і партачів; Утворення юридиків; Занепадає гірнича справа; Зовнішня торгівля має від’ємний баланс.

Протягом 70 років 17 століття Річ Посполита була ареною війн, як розгорталися не тільки на периферії держави, але і в середині Польщі. При цьому сам принцип утримання армії- війна повинна сама себе годувати-, який був опрабований під час військових дій у Тридцятилітній війні, ставив за мету широке використання контрибуцій і продовольчих конфіскацій, тобто фактичний грабунок і розорення територій противників. Ефекти такої політики були найбільш руйнівними. В 1661 році в районі Варшави з 467 поселень 46 були повністю знищені, з 101 фільварків в Мазовії 13 були повністю спустошені; 27 будівель спалені. В володіннях гнезденського архієпископтва пустоші складалив 1685 році 40% всіх земель.До 1661 році 60% міських будівель в Великій Польщі були покинуті. Міське населення Мазовії зменшилося на цей час на 70%. Були розорені ремісничі майстерні, знищений інвентар, знищені вітряки. В середньо мукількість знищених містечок в Речі Посполитій складали 10-20%.

Міщанське вбрання 17 ст.

Міщанське вбрання в 18 ст.

Відродження польських міст у 18 ст. У другій половині 18 ст. пожвавлюються промисловість і торгівля. Відновлюються виробничі підприємства, з’являються мануфактури з виготовленням скла і фаянсу, гобеленів і килимів, сукна й оксамиту, дзеркал і карет, гармат і рушниць.г із Скасування внутрішнього мита, організація роботи монетного двору, запровадження офіційної системи мір і ваги, піклування магнатів і шляхти про шляхи сполучення-все це створювало сприятливі умови для розвитку торгівлі. Для транспортування продуктів сільського господарства зі східних районів країни прокладено два канали: Огінського, що з’єднував Буг із Прип’яттю і Дніпром, та Королівський канал, що сполучив Буг з Прип’яттю.

Поступово відроджуються міста, в яких зосереджувалося ремісниче виробництво. Ті з них, що містилися у приватних володіннях, діставали нові привілеї, у великих міських центрах відкривалися банки, які фінансували розвиток промисловості. У містах з’явились нові прошарки городян: купці, підприємці, збідніла шляхта, чиновники, військові, юристи, журналісти. Під впливом ідей Просвітництва вони вимагали поліпшення становища міщан і селян. Економічному розвитку та зміцненню внутрішньополітичного становища країни певною мірою сприяли реформи 60-х років. Деякі пункти реформ передбачали поліпшення умов існування міського населення.