Презентація на тему:
Перл-харбор, вступ у війну США, ялтинська і тегеранська конференції,

Перл-Харбор. Вступ у війну США. Ялтинська і Тегеранська конференція

Перл-Ха рбор — бухта на острові Оаху, Гаваї, на захід від Гонолулу. Велика частина гавані і прилеглих територій зайняті центральною базою Тихоокеанського флоту військово-морських сил США. У 1875 році США і королівство Гаваї уклали договір про співпрацю, за яким флот США отримував доступ до гавані Перл-Харбор в обмін на спеціальні умови для імпорту гавайського цукру в США. 20 січня 1887 Сенат Сполучених Штатів дозволив Військово-морському флоту орендувати Перл-Харбор як військово-морську базу. 

Напад на Перл-Харбор — раптовий комбінований напад японської палубної авіації авіаносного об'єднання віце-адмірала Наґумо Тюїтіта японських карликових підводних човнів, що були доставлені до місця нападу підводними човнами Японського імператорського флоту, на американські військово-морську та повітряні бази, розташовані в околицях Перл-Харбора. Напад був здійснений рано вранці  7 грудня 1941 року за місцевим часом і став початком війни на Тихому океані між Японією та США. Вранці 7 грудня літаки з японських авіаносців нанесли удари по аеродромах на острові Оаху та по кораблях, що стояли на якорі в гавані Перл-Харбор. Було потоплено 4 лінкори, 2 есмінці, 1 мінного загороджувача. Ще 4 лінкори, 3 легких крейсери і 1 есмінець отримали значні пошкодження. Втрати американської авіації склали: 188 літаків знищено, ще 159 були важко пошкоджені. Американці втратили 2403 людей і 1178 поранених. Японці втратили 29 літаків, ще 74 було пошкоджено . Були потоплені 4 малих підводних човнів, та один малий підводний човен некеровано викинувся на берег . Людські втрати склали 64 людини загиблими]. Одна людина потрапила у полон (лейтенант Сакамакі). Він доплив до берега після того, як його малий підводний човен наскочив на риф.

На початку другої світової війни США заявили про свій нейтралітет відповідно до Закону про нейтралітет від 1935 p. 4 листопада 1939 p. до Закону було внесено поправку, згідно з якою зброю країнам можна було постачати тільки за умов негайної оплати й вивозити її лише суднами країн-покупців. Американським суднам було заборонено заходити у моря, що омивають Європу. На час нападу Німеччини на Радянський Союз міжнародна обстановка складалася справді трагічно: майже вся територія Західної Європи вже опинилася під німецькою окупацією. На Сході японські війська вже окупували більшу частину Китаю, завойовували одну за одною країни Східної Азії. Уряду США було над чим поміркувати. 11 березня 1941 p. в конгресі США було прийнято закон про ленд-ліз. Він давав президенту право замовляти у промисловості, закуповувати й постачати зброю, боєприпаси та інші товари будь-якій країні, оборону якої він вважатиме життєво необхідною для Сполучених Штатів (передусім Англії, потім СРСР, Китаю). Усі ці товари надавалися в оренду на необмежений строк. Цей закон став воєнно-економічною основою відносин США з іншими членами антигітлерівської коаліції. Загальна сума постачань за роки війни склала приблизно 50 млрд. дол. 7 грудня 1941 p. велика ескадра японських кораблів, до складу якої входило 6 авіаносців, завдала нищівного удару по Перл-Харбору, де базувалися основні сили Тихоокеанського флоту США. Було потоплено 19 американських кораблів, знищено 150 літаків, загинуло більше 2 тис. 300 американців. Одночасно японські кораблі та авіація завдали ударів по інших американських та англійських базах - на Філіппінських островах та в англійській колонії Малаї. Тільки після цих бойових дій японський уряд сповістив США та Англію про початок війни. Рішення конгресу США про оголошення війни з Японією було ухвалене 8 грудня. Того ж дня заявила про стан війни з Японією Англія. 11 грудня 1941 p. у війну з США вступили Німеччина й Італія.

Я лтинська конфере нція (також Кримська) — вершинна дипломатична зустріч лідерів США, Великобританії й СРСР 4-11 лютого 1945 з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу. Президент США Ф. Д. Рузвельт, прем'єр міністр Великобританії Вінстон Черчілль та глава уряду СРСР Йосип Сталін зійшлися зі своїми делегаціями у колишньому царському палаці в Лівадії (поблизу міста Ялта у Криму) й ухвалили далекосяжні рішення про подальше ведення війни й повоєнний уклад міжнародних взаємин. Серед важливіших рішень були: участь СРСР у війні проти Японії (таємний протокол), кордони Польщі на сході по лінії Керзона з незначними відхиленнями на користь Польщі, відшкодування Польщі за рахунок німецьких східних територій і утворення в цій країні так званого «уряду національної єдності». Щодо Німеччини схвалено принципи її розчленування, окупаційного режиму та репарацій. У справі створення ООН ухвалено скликати конференцію на квітень 1945 у США, запросити як членів-засновників радянської республіки Україну (УРСР) та Білорусь (БРСР) (західні делегації відкинули первісну пропозицію СРСР про участь усіх 16 союзних республік), затверджено принцип одноголосності постійних членів Ради Безпеки ООН у засадничих справах (право «вето» великих держав).

Тегеранська конференція відбулась 28 листопада — 1 грудня 1943 р. в Тегерані. На ній вперше зібралась «Велика Трійка» — голова СРСР Йосип Сталін, президент США Франклін Рузвельт та прем'єр міністр Великобританії Вінстон Черчиль. Це була перша конференція «Великої Трійки» (СРСР, США, Великобританія) за час Другої світової війни, її спадкоємицями були Ялтинська та Потсдамська конференції. Конференція мала на меті розробку кінцевої стратегії боротьби проти Німеччини та її союзників. Основним питанням було відкриття другого фронту в Західній Європі. В то й же час, обговорювались питання про надання незалежності Ірану («Декларація про Іран»), про початок СРСР війни з Японією після розгрому нацистської Німеччини й де було закріплено за Радянським Союзом право в якості контрибуції приєднати до себе після перемоги частину Східної Прусії.

Основні результати 1.Підписано угоду щодо підтримки Югославських партизанів зброєю та амуніцією, а також спецопераціями. 2. Було досягнуто згоди у тому, що найбажанішим був би вступ Туреччини до війни на боці союзників до кінця року. 3. Якщо Туреччина вступила б у війну, Радянський Союз її мав підтримати. 4. 30 листопада було узгоджено, що операція Оверлорд розпочнеться у травні 1944 року разом з діями у південній Франції. 5. Домовились, що військові штаби Великої Трійки тісно співпрацюватимуть. 6. Великобританія та США пообіцяли Сталіну, що надішлють війська до Західної Європи протягом весни 1944 року. 7. За наполяганням Сталіна, кордони післявоєнної Польщі визначались за річками Одер (Одра) та Нейсе (Ниса) та лінією Керзона. 8. Попередньо узгоджено створення Організації Об'єднаних Націй. 9. Радянський Союз погодився розпочати війну проти Японії після поразки Німеччини. Міжнародне значення Тегеранської конференції, незважаючи на певні суперечності між її учасниками, було величезним, її рішення передбачали не тільки прискорення закінчення війни в Європі, а й перспективи розвитку європейських країн у мирний час. Конференція «Великої трійки» підтвердила силу і єдність антигітлерівської коаліції, знаменувала новий етап її діяльності. 30 листопада в британському посольстві було влаштовано урочистий прийом з нагоди дня народження Черчилля. На прийомі було багато тостів, але один запам'ятався всім. Президент США сказав: «В той час, як ми тут святкуємо день народження британського прем'єр-міністра, Червона Армія продовжує тіснити нацистські полчища. За успіхи радянської зброї!»

Потсдамська конференція — конференція керівників трьох союзних держав-переможниць у Другій світовій війні — СРСР, США, Великої Британії. Відбувалася від 17 липня до 2 серпня 1945 року. У роботі конференції брали участь Голова Ради Народних Комісарів СРСР Йосип Сталін, Президент США Гаррі Трумен, Прем'єр-міністри Великої Британії Вінстон Черчилль та Клемент Еттлі. На ній були прийняті рішення про денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її поділ на чотири зони окупації, знищення німецьких монополій, репарації, про західний кордон Польщі, про вступ СРСР у війну проти Японії та розглянуті інші питання. Від імені глав урядів Великобританії, США, Китаю була виголошена Потсдамська декларація, яка вимагала капітуляції Японії. Японський уряд відхилив цю вимогу. 2 серпня Потсдамська конференція завершила свою роботу. Потсдамська конференція мала дуже важливе міжна родне значення. По-перше, вона врегулювала найскладніші міжнарод ні проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків війни в Європі. По-друге, конференція продемонструвала можливість досягнення єдності великих держав антигітлерівської коа ліції в мирний час, як і в роки війни. По-третє, рішення Потсдамської конференції стали програмою післявоєнного устрою Європи.