X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Маніфест про відміну кріпацтва

Завантажити презентацію

Маніфест про відміну кріпацтва

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Слайд 2

Слайд 3

Маніфест про відміну кріпацтва в Росії Поразка Росії у Кримській війні та принизливі для неї умови Паризького мирного договору 1856 р. поставили перед імператором Олександром II складні проблеми. Однією з них було кріпосне право, оскільки Росія залишалась єдиною європейською країною, де використовувалася підневільна праця. Збереження кріпосного права в Російській імперії означало її невідворотне перетворення в майбутньому на другорядну державу. До того ж кріпосне право, володіння «хрещеною власністю», дуже схоже на рабство, викликало осуд своєю аморальністю.

Слайд 4

19 лютого 1861 р. Олександр II затвердив «Положення», «Маніфест» та інші документи селянської реформи. «Положення» поширювалися на більшість губерній європейської Росії, в яких налічувалося близько 25 млн кріпосних селян. За «Маніфестом» вони отримували особисту свободу і деякі громадянські права, могли найматися на роботу на фабрики й заводи. У «Положеннях» визначалися окремі питання реформи: розміри земельних наділів, повинності, викупні операції та ін. Усі селянські дореформені наділи вважалися власністю поміщика і знаходились у селян на правах землекористування. За це вони виконували на користь поміщика низку повинностей і перебували на становищі «тимчасовозобов'язаних». Лише після викупу наділів селяни ставали їх власниками. До викупу вони виконували на користь поміщика повинності у вигляді оброку. Термін викупу землі селянами чітко не визначався, а його умови передбачали, що 75-80% вартості селянського наділу грошима або цінними паперами поміщикові виплачувала держава, решту — сам селянин. Виплачена поміщикові державою сума стягувалася з селянина протягом 49 років у розмірі 6% річних. Усього селянам довелося заплатити майже 1,5 млрд карбованців (за вартості землі близько 500 млн карбованців).

Слайд 5

Попри те, що після реформи 1861 р. збереглися великі поміщицькі землеволодіння (30 тис. поміщиків мали 95 млн десятин землі, в той час як 20 млн колишніх поміщицьких селян — 116 млн десятин), деяка залежність селян від поміщиків і дріб'язкова опіка з боку селянської «общини», селянська реформа створила умови для швидкого економічного розвитку країни.

Слайд 6

Селянська реформа мала величезне значення для розвитку капіталізму в Росії. Говорячи про позитивні наслідки реформи, можна відзначити наступні:  1) Звільнення селян дало поштовх інтенсивному зростанню ринку робочої сили.  2) Надання селянам майнових та громадянських прав сприяло розвитку сільськогосподарського та промислового підприємництва. В результаті ліквідації станового права дворян на землю, земля стала продаватися.  3) Реформа 1861 року врятувала поміщиків від фінансового краху: держава погасило ці борги за рахунок відрахування з викупних платежів селян.  4) Завдяки скасуванню кріпосного права, всі росіяни стали вільними, по-новому постало питання про конституцію. Її введення стало найближчою метою на шляху до правової держави - такій державі, якою керують громадяни відповідно до закону і кожен громадянин має в ньому надійний захист.  5) У Росії почали будуватися нові фабрики і заводи, що було ознакою технічного прогресу. 

Слайд 7

Було запроваджено загально-російську систему селянського управління: сільські громади об'єднувались у волості. Кругова порука. Загальна відповідальність за сплату податків. Способи проведення реформи подекуди наражалися на значний спротив. Селяни відмовлялися вносити викупні платежі, вимагали наділення їх «дарчими ділянками». Всього у 1861 році в Україні відбулося близько 3,1 тисяч селянських виступів, в яких брали участь понад 2 мільйона мешканців 4160 сіл. Найзначнішими були Безуглівське, Бездненське повстання та Кам'янсько-Слобідське заворушення.

Слайд 8

«Прокламація про звільнення рабів» - документ, що складається з двох указів Авраама Лінкольна, виданих під час громадянської війни в США. Перший указ, виданий 22 вересня 1862, оголошував вільними всіх рабів в будь-якому штаті США, не поверненні до складу США до 1 січня 1863 року. Другий указ,видано 1 січня 1863 року, назвав 10 окремих штатів, на які будепоширюватися скасування рабства. Лінкольн мав правовидавати такі укази як «головнокомандувачем армією і флотом Сполучених Штатів» .Прокламація про звільнення рабів була піддана критиці, тому що вона звільняла рабів тільки на територіях, де США не малавлади. Тим не менш, прокламація принесла свободу тисячамрабів в день, коли вона вступила в силу в 9 з10 штатів на які вона поширювалася (Техас був єдиним винятком)

Слайд 9

1-го січня 1863 року всі особи, які утримуються як раби у будь-якому штаті або окремій частині штату, людність якого залишатиметься тоді у стані заколоту проти Сполучених Штатів, відтак і назавжди стають вільними.

Слайд 10

Що 1-го січня 1863 року всі особи, які утримуються як раби у будь-якому штаті або окремій частині штату, людність якого залишатиметься тоді у стані заколоту проти Сполучених Штатів, відтак і назавжди стають вільними; уряд Сполучених Штатів, а також їхні військове і військово-морське командування визнаватимуть і гарантуватимуть свободу таких осіб і не застосовуватимуть жодного акту чи актів з метою утисків таких осіб або будь-кого з них у будь-яких зусиллях цих осіб здобути собі справжню свободу. Що виконавча влада визначить згаданого вище дня 1-го січня своєю прокламацією штати і частини штатів, людність яких, відповідно, перебуватиме тоді в стані заколоту проти Сполучених Штатів; а також те, що будь-який штат або людність якого будуть того дня належно представлені у Конгресі Сполучених Штатів членами, обраними з цією метою на виборах, у яких візьме участь більшість виборців таких штатів, за браком явних свідчень іншого, буде вважатися неспростовним доказом того, що такий штат і його людність надалі не перебувають у стані заколоту проти Сполучених Штатів.

Слайд 11

Цим я забороняю людям, оголошеним вільними, вдаватися до будь-якого насильства, окрім конечної самооборони, і рекомендую усім цим особам, за наявності найменшої змоги, сумлінно працювати за справедливу платню. Далі я заявляю і повідомляю, що таких осіб, придатних за станом здоров’я, прийматимуть до складу збройних сил Сполучених Штатів для служби у фортах, польових частинах, залізничних станціях та інших об’єктах, а також на веслових суднах будь-якого типу для зазначеної вище служби. Цим актом, щиро переконаний у тому, що він є актом справедливості, дозволеним Конституцією за військової потреби, я звертаюся до розуму людства і милосердя Всемогутнього Бога. Далі я заявляю, що таких осіб, придатних за станом здоров’я, прийматимуть до складу збройних сил Сполучених Штатів для служби у фортах, польових частинах, залізничних станціях та інших об’єктах. Цим актом, щиро переконаний у тому, що він є актом справедливості, дозволеним Конституцією за військової потреби, я звертаюся до розуму людства і милосердя Всемогутнього Бога.  

Слайд 12

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Всесвітня історія