Презентація на тему:
Маніфест про відміну кріпацтва в Росії

Маніфест про відміну кріпацтва в Росії Поразка Росії у Кримській війні та принизливі для неї умови Паризького мирного договору 1856 р. поставили перед імператором Олександром II складні проблеми. Однією з них було кріпосне право, оскільки Росія залишалась єдиною європейською країною, де використовувалася підневільна праця. Збереження кріпосного права в Російській імперії означало її невідворотне перетворення в майбутньому на другорядну державу. До того ж кріпосне право, володіння «хрещеною власністю», дуже схоже на рабство, викликало осуд своєю аморальністю.

19 лютого 1861 р. Олександр II затвердив «Положення», «Маніфест» та інші документи селянської реформи. «Положення» поширювалися на більшість губерній європейської Росії, в яких налічувалося близько 25 млн кріпосних селян. За «Маніфестом» вони отримували особисту свободу і деякі громадянські права, могли найматися на роботу на фабрики й заводи. У «Положеннях» визначалися окремі питання реформи: розміри земельних наділів, повинності, викупні операції та ін. Усі селянські дореформені наділи вважалися власністю поміщика і знаходились у селян на правах землекористування. За це вони виконували на користь поміщика низку повинностей і перебували на становищі «тимчасовозобов'язаних». Лише після викупу наділів селяни ставали їх власниками. До викупу вони виконували на користь поміщика повинності у вигляді оброку. Термін викупу землі селянами чітко не визначався, а його умови передбачали, що 75-80% вартості селянського наділу грошима або цінними паперами поміщикові виплачувала держава, решту — сам селянин. Виплачена поміщикові державою сума стягувалася з селянина протягом 49 років у розмірі 6% річних. Усього селянам довелося заплатити майже 1,5 млрд карбованців (за вартості землі близько 500 млн карбованців).

Попри те, що після реформи 1861 р. збереглися великі поміщицькі землеволодіння (30 тис. поміщиків мали 95 млн десятин землі, в той час як 20 млн колишніх поміщицьких селян — 116 млн десятин), деяка залежність селян від поміщиків і дріб'язкова опіка з боку селянської «общини», селянська реформа створила умови для швидкого економічного розвитку країни.

Селянська реформа мала величезне значення для розвитку капіталізму в Росії. Говорячи про позитивні наслідки реформи, можна відзначити наступні:  1) Звільнення селян дало поштовх інтенсивному зростанню ринку робочої сили.  2) Надання селянам майнових та громадянських прав сприяло розвитку сільськогосподарського та промислового підприємництва. В результаті ліквідації станового права дворян на землю, земля стала продаватися.  3) Реформа 1861 року врятувала поміщиків від фінансового краху: держава погасило ці борги за рахунок відрахування з викупних платежів селян.  4) Завдяки скасуванню кріпосного права, всі росіяни стали вільними, по-новому постало питання про конституцію. Її введення стало найближчою метою на шляху до правової держави - такій державі, якою керують громадяни відповідно до закону і кожен громадянин має в ньому надійний захист.  5) У Росії почали будуватися нові фабрики і заводи, що було ознакою технічного прогресу. 

Було запроваджено загально-російську систему селянського управління: сільські громади об'єднувались у волості. Кругова порука. Загальна відповідальність за сплату податків. Способи проведення реформи подекуди наражалися на значний спротив. Селяни відмовлялися вносити викупні платежі, вимагали наділення їх «дарчими ділянками». Всього у 1861 році в Україні відбулося близько 3,1 тисяч селянських виступів, в яких брали участь понад 2 мільйона мешканців 4160 сіл. Найзначнішими були Безуглівське, Бездненське повстання та Кам'янсько-Слобідське заворушення.

«Прокламація про звільнення рабів» - документ, що складається з двох указів Авраама Лінкольна, виданих під час громадянської війни в США. Перший указ, виданий 22 вересня 1862, оголошував вільними всіх рабів в будь-якому штаті США, не поверненні до складу США до 1 січня 1863 року. Другий указ,видано 1 січня 1863 року, назвав 10 окремих штатів, на які будепоширюватися скасування рабства. Лінкольн мав правовидавати такі укази як «головнокомандувачем армією і флотом Сполучених Штатів» .Прокламація про звільнення рабів була піддана критиці, тому що вона звільняла рабів тільки на територіях, де США не малавлади. Тим не менш, прокламація принесла свободу тисячамрабів в день, коли вона вступила в силу в 9 з10 штатів на які вона поширювалася (Техас був єдиним винятком)

1-го січня 1863 року всі особи, які утримуються як раби у будь-якому штаті або окремій частині штату, людність якого залишатиметься тоді у стані заколоту проти Сполучених Штатів, відтак і назавжди стають вільними.

Що 1-го січня 1863 року всі особи, які утримуються як раби у будь-якому штаті або окремій частині штату, людність якого залишатиметься тоді у стані заколоту проти Сполучених Штатів, відтак і назавжди стають вільними; уряд Сполучених Штатів, а також їхні військове і військово-морське командування визнаватимуть і гарантуватимуть свободу таких осіб і не застосовуватимуть жодного акту чи актів з метою утисків таких осіб або будь-кого з них у будь-яких зусиллях цих осіб здобути собі справжню свободу. Що виконавча влада визначить згаданого вище дня 1-го січня своєю прокламацією штати і частини штатів, людність яких, відповідно, перебуватиме тоді в стані заколоту проти Сполучених Штатів; а також те, що будь-який штат або людність якого будуть того дня належно представлені у Конгресі Сполучених Штатів членами, обраними з цією метою на виборах, у яких візьме участь більшість виборців таких штатів, за браком явних свідчень іншого, буде вважатися неспростовним доказом того, що такий штат і його людність надалі не перебувають у стані заколоту проти Сполучених Штатів.

Цим я забороняю людям, оголошеним вільними, вдаватися до будь-якого насильства, окрім конечної самооборони, і рекомендую усім цим особам, за наявності найменшої змоги, сумлінно працювати за справедливу платню. Далі я заявляю і повідомляю, що таких осіб, придатних за станом здоров’я, прийматимуть до складу збройних сил Сполучених Штатів для служби у фортах, польових частинах, залізничних станціях та інших об’єктах, а також на веслових суднах будь-якого типу для зазначеної вище служби. Цим актом, щиро переконаний у тому, що він є актом справедливості, дозволеним Конституцією за військової потреби, я звертаюся до розуму людства і милосердя Всемогутнього Бога. Далі я заявляю, що таких осіб, придатних за станом здоров’я, прийматимуть до складу збройних сил Сполучених Штатів для служби у фортах, польових частинах, залізничних станціях та інших об’єктах. Цим актом, щиро переконаний у тому, що він є актом справедливості, дозволеним Конституцією за військової потреби, я звертаюся до розуму людства і милосердя Всемогутнього Бога.