Презентація на тему:
Культура Середньовіччя

Культура Середньовіччя

Історія Візантії Невід'ємною частиною європейського середньовіччя є історія Візантії — тисячолітньої імперії, єдиної держави, яка проіснувала всі середні віки. У той же час її культура мала значні особливості в порівнянні із західноєвропейською. Культура Візантії, яка була прямою спадкоємицею Стародавньої Греції і Риму, увібрала в себе багато чого із культур східних народів, які її населяли. Рим Греція Візантія

Традиції та релігія Самобутня культура Візантії стала підсумком складної взаємодії античних традицій і християнства. Їх співвідношення виявлялося по-різному, на тому або іншому етапі одна з сторін висувалася на перший план, або навпаки — придушувалася. Так, у філософії жодне з грецьких вчень не було втрачене, вони вивчалися, коментувалися, на відміну від Західної Європи, де було придушено вчення Аристотеля. В XI столітті видатний вчений Михайло Псел навіть використав вчення Платона. Аристотель Платон

Наука і освіта в Середньовіччі У Візантії збереглися центри античної науки й освіти, хоча дуже болюче позначилася втрата найбільшої Олександрійської бібліотеки, яка загинула у вогні пожежі на початку V століття. У Константинополі вже в IX столітті створюється Магнаврська вища школа з викладанням богослов'я і світських наук. Зберігалися античні системи уявлень в астрономії, медицині, хімії, хоч вони весь час зазнавали критики. Кирило та Мефодій Магнаврська вища школа

Історіографія Візантії Багата і візантійська історіографія. Історики жили і працювали, як правило, при дворі імператора, і їх творчість повинна була відповідати державним інтересам. Дуже цікава особистість історика Прокопія Кесарійського. Він жив у часи коли правив імператор Юстиніан. У офіційному творі «Історія воєн Юстиніана з персами, вандалами і готами» Прокопій вихваляє імператора, детально описує його перемоги. У своїх же мемуарах, за якими закріпилася назва «Таємна історія», він висловлює абсолютно інші погляди, вважає Юстиніана вискочкою. Завдяки тісним контактам Візантії зі слов'янськими племенами, потім з Київською Руссю твори візантійських істориків є найціннішим джерелом з вітчизняної історії. Юстиніан Прокопій Кесарійський Костянтин Багрянородний

Архітектура У візантійській архітектурі знайшли своє застосування і розвиток художні і технічні ідеї античності. Візантійські архітектори в пошуках нових форм храму об'єднали прямокутну форму в плані базиліку (з завитушками) і центричний храм. Наслідком цих пошуків став найвидатніший витвір візантійської архітектури — храм Святої Софії. Надзвичайно багатий інтер'єр собору. Біля основи купола по колу розташовано сорок вікон, так що для тих людей, які перебувають внизу, частину стіни між вікнами не видно, і купол, здається, летить у повітрі. Інтер'єр храму Храм Святої Софії

Образотворче мистецтво Елліністичне начало яскраво проявлялося у образотворчому мистецтві, а саме у ранніх фресках і мозаїках. Однією з вершин є мозаїки храму Святої Софії. Біблійна тематика стає переважаючою. Виникає особливий жанр живопису — іконопис У нашій національній історії особлива роль належить привезеній до Києва в XII столітті візантійській іконі, яка пізніше отримала назву «Володимирська Богоматір». «Страждаюча жінка» «Володимирська Богоматір» «Афінська школа»

Книжкові мініатюри До великих художніх висот піднялося у Візантії мистецтво оформлення книги. Художники розробляли не тільки сюжети композицій книг, але і систему взаємозв'язку тексту і мініатюр (слово «мініатюра» походить від назви червоної фарби — «мініум»), їх розташування, домагаючись художньої єдності.

Період боротьби Важким для образотворчого мистецтва виявився так званий «іконоборчий» період коли імператори заборонили шанування ікон, а також будь-яких зображень Христа і святих. Прикрашати церкви дозволялося тільки декоративним орнаментом. На початку IX століття заборони були відмінені, але до цього часу не тільки багато ікон, але й мозаїк та фресок в Константинополі було знищено.

Висновок: Отже, візантійська культурна традиція виявилася сильнішою від самої держави. Після перетворення Константинополя в столицю Османської турецької імперії вона набрала подальшого розвитку у народів Східної Європи, в тому числі українського, де поширилася разом з християнством. Константинополь