Презентація на тему:
"Князь Мстислав"

Князь МстиславD ІІ Великий

Біографія Мстислав Володимирович (1076-1132рр.) - великий князь Київський (з 1125р.), старший син Володимира Мономаха.

МСТИСЛАВ (Гаральд , у хрещенні Феодор) ВОЛОДИМИРОВИЧ (Васильович) ВЕЛИКИЙ (1076-15.04.1132рр.), великий руський князь, великий полководець і державний діяч.

Син великого руського кн. Володимира (Василя) Всеволодовича Мономаха і кн. Гіти (дочки англійського короля Гаральда)

У 1088-93рр. Мстислав володів Новгородом Великим, в 1093-95рр. був утримувачем Ростовської та Смоленської земель; в 1095-1117рр. знову княжив у Новгороді Великому; в 1117-25рр. - правив у Білгороді-Київському, був співправителем батька в Києві; в 1125-32рр. був вел. руським князем.

Мстислав воював з половцями, чудью, литвою, російськими князями-бунтівниками і здобув багато великих перемог. Особливо видатним був його переможний похід в Полоцьку землю в 1127р., в якому взяли участь багато підвладні Києву князі.

1125 р похід в Полоцьку землю

Великий князь будував церкви: в Новгороді ( Богородиці і Св.Миколая ); в Ладозі - кам’яну фортецю; в Киеві – церкви Св.Феодора і Богородиці Пирогощі та заснував Феодорівський монастирь.

Мстислав сприяв зміцненню міста (в 1116 році відбулося розширення новгородського Дитинця) та прикрашання (за його вказівкою закладена була церква Благовіщення на Городищі в 1103 році, і у 1113 році - Ніколо-Дворищенский собор).

Ніколо-Дворищенский собор на Ярославовому дворище в Великому Новгороді, закладений Мстиславом

Руїни церкви Благовіщення на Городищі.

Багато вчених вважали, що Мстислав був останнім редактором “Повісті Времінних Літ” (ПВЛ)

Мстислав “был великий правосудец, в воинстве храбр и доброразпорядочен, всем соседям его был страшен, к подданным милостив и разсмотрителен. Во время его все русские князи жили в совершенной тишине и не смел один другаго обидеть. Сего ради его вси именовали Мстислав Великий. Подати при нем хотя были велики, но всем уравнительны, и для того всии приносили без тягости” (Переказ В. Н. Татищева).

Після смерті батька Мстислав продовжував його політику зміцнення єдності Русі та єдинодержавної влади, багато зробив для збереження єдності та захисту рубежів Русі від зовнішніх ворогів. Після його смерті почався період питомої роздробленості Русі.