X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
"Битва під Москвою 1941-42 рр."

Завантажити презентацію

"Битва під Москвою 1941-42 рр."

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Друга світова війна Битва під Москвою 1941-42 рр.

Слайд 2

«Тайфун» Гітлерівське командування підготувало крупну наступальну операцію під кодовою назвою «Тайфун»: Три могутні удари танкових угрупувань з районів Духовщини, Рославля і Шостки мали прорвати оборону радянських військ, оточити і знищити армії Західного, Резервного і Брянського фонтів в районах Вязьми і Брянська, після чого охопити Москву з півночі і півдня і одночасним фронтальним настанням опанувати радянською столицею.

Слайд 3

Німецькі сили: група армій «Центр» (генерал-фельдмаршал Ф. фон Бік): 74,5 дивізій, зокрема 14 танкових і 8 моторизованих авіація 2-го повітряного флоту. Сили СРСР: Три радянські фронти (300 км на зх від Москви): Західний (генерал-полковник И.С.Конєв) Резервний (Маршал Радянського Союзу С.М.Будьонний) Брянський (генерал-полковник А.И.Єременко), 95 дивізій.

Слайд 4

Співвідношення сил і засобів до 30 вересня 1941 р. Сили та засоби СРСР Німеччина Відношення Особовийсклад (тис. людей) 1250 1800 1:1,4 Знаряддя і міномети 7600 Більше 14000 1:1,8 Танки 990 1700 1:1,7 Літаки 667 Близько 1390 1:2

Слайд 5

Битва під Москвою Перший період – оборонний (30 вересня – 5 грудня 1941 р.): Московська стратегічна оборонна операція Другий період - наступальний (5 грудня 1941 р. - 20 квітня 1942 р.): Московська стратегічна наступальна операція (5 грудня 1941 р. - 7 січня 1942 р.) Ржевсько-вяземська стратегічна наступальна операція (8 січня - 20 квітня 1942 р.) Поза рамками: (остання) Болховська фронтова наступальна операція Брянського фронту (8 січня - 20 квітня 1942 р.)

Слайд 6

Битва під Москвою Наступ ворога застав радянські війська зненацька. 7 жовтня - супротивник прорвав оборону і замкнув кільце навколо військ, що билися на захід від Вязьми, а ще через день - в районі Брянська. У оточення потрапило: 7/15 польових управлінь армій 64/95 дивізії 11/13 танкових бригад 50/62 артилерійських полків РВГК У стратегічній обороні утворився пролом шириною близько 500 км. Закрити його було нічим, всі шляхи до Москви виявилися відкритими. Ведення оборонних битв на підступах до Москви було пов'язане з великими людськими втратами: Вермахт втратив більше 145 тис. солдатів і офіцерів Червона Армія - понад 658 тис. чоловік. 

Слайд 7

Битва під Москвою Радянські війська не дозволили ворогові захопити або оточити Москву. Боротьба військ в оточенні сковувала протягом майже трьох тижнів від 26 до 48 дивізій супротивника. За цей час Ставка ВГК підтягла резерви і провела перегруповування військ. Створено новий - Калінінський - фронт (генерал-полковник И.С.Конєв). Їх війська разом з польовими управліннями 50-ої, 3-ої і 13-ої армій, що вирвалися з ворожого оточення, залишками 34 дивізій до кінця жовтня зупинили настання ворога на московському напрямі. 20 жовтня - Державний Комітет Оборони ввів в Москві і прилеглих районах облогове положення. 7 листопада 1941 р. в Москві - історичний військовий парад на Червоній площі. З 15 листопада німецькі війська провели другий напад на Москву. Радянські війська зуміли зупинити могутнє вороже угрупування буквально біля стін столиці

Слайд 8

Співвідношення сил і засобів до 5 грудня 1941 р. Збільшена сила опору радянських військ, боротьба партизан, самовідданість, допомога всієї країни зіграли вирішальну роль у зриві планів ворога. Льотчики зробили в ході оборонних битв 51 тис. вильотів Воїни ППО не тільки захистили столицю від руйнування ворожою авіацією, зберігши понад 99% її будівель Резерви: 75 нових розрахункових дивізій і понад 24 розрахункових дивізії зосереджені в районах Рязані, Ногинська і Ряжська. Сили і засоби СРСР Німеччина Відношення Особовий склад 1100 1708 1:1,5 Знаряддя і міномети 7652 13500 1:1,8 Танки 774 1170 1:1,5 Літаки 1000 615 1,6:1

Слайд 9

Рішення наступати на супротивника, не чекаючи підходу резервів ухвалено Ставкою ВГК за пропозицією Жукова, який уловив настання кризи у наступі ворожих військ. 5-6 грудня - радянські війська перейшли у контрнаступ. Контрнаступ розвивався успішно: Значні утрати 3-ої і 4-ої танкових груп і 9-ій армії супротивника Звільнені Калінін, Клин, Солнечногорськ, Волоколамськ і інші міста. Вихід радянських військ до Ржеву створив загрозу групі армій «Центр» з півночі Зняли загрозу Тулі, звільнили Калугу і вийшли на захід від Сухинічей. Південно-західний фронт здійснив операцію по оточенню і ліквідації угрупування військ 2-ої німецької армії в районі Єльця. В середині грудня в настання перейшли армії центру Західного фронту і звільнили Наро-фомінськ, Малоярославец, Боровськ. На початку січня контрнаступ завершився. Ворог був відкинутий на 100-250 км. 

Слайд 10

Німецький напад під Москвою Здійснений при невигідному для тих, що наступали, співвідношенні сил і засобів. Перемога СРСР була досягнута завдяки вдалому вибору моменту переходу в контрнаступ, раптовості удару для ворога і використанню додаткових сил. Подальші плани Ставки ВГК: Перехід радянських військ в загальне настання в смузі від Ладозького озера до Криму На західному напрямі розгром військ групи армій «Центр» Завдання виявились не відповідними реальним можливостям військ. Вирішальної переваги над супротивником не було. Недолік сил і засобів Ставка ВГК передбачала відшкодувати шляхом створення у фронтах і арміях ударних груп.

Слайд 11

Завершальний етап 8 січня почався завершальний етап битви під Москвою: Ударне угрупування Калінінського фронту прорвало ворожу оборону на захід від Ржева. Війська 3-й і 4-й ударних армій розвернули наступ в обхід Вязьми із заходу. Одночасно ударили по ворогові головні сили Західного фронту. Армії центру фронту охопили війська супротивника в районі Оленіно і вийшли в тил його ржевського угрупування.. Війська Західного фронту відкинули супротивника до Гжатська і Юхнова За задумом Ставки ВГК, ліквідація юхновського угрупування і оволодіння Вязьмою мала привести до завершення оточення ржевсько-вяземського угрупування ворога і його ліквідації. Реалізувати цей план радянському командуванню не вдалося.

Слайд 12

Висновки

Слайд 13

Битва під Москвою - одна з найстрашнiших людських трагедій.  Воєнні дії відбувались Протягом 203 діб (30 вересня 1941 р. - 20 квітня 1942 р.) Площа битв охопила територію до 1 тис. км по фронту і понад 350 км у глибину (площею рівною Ісландії, Англії і Швейцарії, разом узятим)

Слайд 14

Загальні втрати Сили та засоби СРСР Німеччина Особовий склад 1 805 923, з яких 926 244 – померлі 615 000 Знаряддя і міномети 21 478 Більше 4 000 Танки 4 171 16 000 Літаки 983 757

Слайд 15

Напередодні битви: Німецькі війська переважали в силі й підготовці Ситуація в СРСР була загострена (у зв'язку з постійними поразками й терміновою евакуацією підприємств з територій європейської частини СРСР) Було відсутнє достатнє забезпечення технікою Червоної армії У ході битви: Протягом перших 67 днів Червона армія вела оборонні дії Високою ціною людських жертв настав переломний момент, внаслідок якого червоноармійці перейшли в контрнаступ Загроза Москві була усунена Німецькі війська вперше потерпіли поразку План Бліцкригу ("Блискавичної війни") було зірвано

Слайд 16

Наслідки Для Німеччини: План "швидкої перемоги" над Радянською державою було провалено Впав престиж серед союзників Для СРСР: СРСР набула статусу "розгромника" нацизму і фашизму Заручилась підтримкою антифашистських країн

Слайд 17

Дякуємо за увагу!

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Всесвітня історія