Презентація на тему:
"Афганістан"

Афганістан, Ісламська Республіка Афганістан, держава в південно-західній частині Центральної Азії. Назва «Афганістан» з'явилося порівняно недавно. До початку XIX ст. ця країна була відома як Хорасан, що в перекладі зі середньперсидської означає «схід сонця», «схід» або «східна земля». Англійці називали країну «Афганленд» (з 1801), що пізніше перевели на перський як Афганістан, тобто «Країна афганців». До кінця XIX ст. ця назва країни утвердилася як офіційна. Столиця – м. Кабул (3,04 млн. чол.). Територія - 647,5 тис. кв. км. Населення - 29,93 млн. чол.

«Я не знаю, кому і навіщо це потрібно, Хто послав їх на смерть не тремтячою рукою, Тільки так марно, так зло і не потрібно Опускали їх у вічний спокій ».

25 грудня 1979 почалося введення радянських військ в ДРА у трьох напрямках: Кушка - Шинданд - Кандагар, Термез - Кундуз - Кабул, Хорог - Файзабад. Десант висаджувався на аеродромах Кабул, Баграм, Кандагар. Введення військ пройшло порівняно легко. Увечері 27 грудня стався штурм палацу Аміна. Було ліквідовано президента Афганістану Х. Аміна. Мусульманське населення не змирилося з радянською присутністю, і в північно-східних провінціях спалахнуло повстання, що поширилося на всю країну.

Перебування радянських військ в Афганістані і їх бойова діяльність умовно розділяються на чотири етапи: I етап: грудень 1979 р. - лютий 1980 Введення радянських військ в Афганістан, розміщення їх по гарнізонах, організація охорони пунктів дислокації різних об'єктів. II етап: березень 1980 р. - квітень 1985 Ведення активних бойових дій, у тому числі широкомасштабних, спільно з афганськими з'єднаннями і частинами. Робота з реорганізації і зміцненню збройних сил Демократичної Республіки Афганістан.

III етап: травень 1985 р. - грудень 1986 Перехід від активних бойових дій переважно до підтримки дій афганських військ радянською авіацією, артилерією і саперними підрозділами. Підрозділи спецпризначення вели боротьбу з припинення доставки зброї і боєприпасів з-за кордону. Відбувся вивід 6 радянських полків на Батьківщину. IV етап: січень 1987 р. - лютий 1989 Участь радянських військ в проведенні афганським керівництвом політики національного примирення. Продовження підтримки бойової діяльності афганських військ. Підготовка радянських військ до повернення на Батьківщину і здійснення повного їх виводу.

Зміни у зовнішній політиці радянського керівництва в період «перебудови» сприяли політичному врегулюванню ситуації. 14 квітня 1988 за посередництва ООН в Швейцарії СРСР, США, Пакистан і Афганістан підписали Женевські угоди про поетапне мирне вирішення афганської проблеми. Радянський уряд зобов'язався до 15 лютого 1989 р. вивести війська з Афганістану. США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.

Відповідно до угод виведення радянських військ з території Афганістану розпочався 15 травня 1988 року. 15 лютого 1989 з Афганістану повністю виведені радянські війська. Виведенням військ 40-ї армії керував останній командувач контингентом обмеженим генерал-лейтенант Борис Громов. Ця подія не принесла миру, тому що різні угруповання моджахедів продовжували боротися за владу між собою.

«Дыханьем смерти опалила Зловещая война. Афган. Два года боевые; Как испытание на прочность - моя нелегкая судьба».

Над солдатом склонилась в тревоге сестра, Он молчит, даже стона нет сутки. В медсанбат поступил он из боя вчера Весь изранен, оторваны руки.   У нее на ресницах слезинки дрожат, Вот сорвутся горячи каскадом. Шевельнул вдруг губами молчавший солдат, Прошептал ей: «Сестренка, не надо. Я все выдержу, только не надо мне слез, Плачь не плачь, а не вырастут руки. Я тебе подарю миллион алых роз За твои сострадания и муки. Я тебе подарю миллион алых роз, Но не так, как художник принцессе. Соберу их в букет, пусть достанет до звезд, Пусть рождается новая песня».   Медсестра свои слезы смахнула тайком И к бинтам приложилась губами: «Поправляйся, родной, ну а розы потом Вечной песней останутся с нами… (Виктор Куценко)

ЭКИПАЖ. До вывода остались только дни. Ещё немного, друг, и кончится война. Вы так мечтали там об этом, шурави, Но не дожили, всех взяла она. ,,Вертушка,, вылетала в семь утра… Приказ получен - прикрывать колонну. Обычная работа, как всегда. И небо было ласковым, чуть сонным. Вращались лопасти, врезаясь в синеву, Хотя красот вы тех - не замечали. Бой завязался где - то там, внизу, В засаде ,,духи,, ту колонну ждали. На ,,боевом,, - вираж и разворот… Огнём своим хребты "восьмёрка" - гладит. Но тут - разрыв, и хвостовую балку рвёт, И, глядя в небо, сердце замирает. Машина крутится вокруг своей оси, Земля всё ближе, и летят в эфир слова: "Не забывайте нас, живите, мужики! За всех ребят, когда закончится война

Учні 34-ї школи пам'ятають подвиг хоробрих воїнів, загиблих на війні в Афганістані. Пам'ятаємо, шануємо, сумуємо ...