Презентація на тему:
Україна та її сучасні герої

та її сучасні герої Підтримуючи акцію «Герої не вмирають“, у Великомежиріцькому НВК “Школа І ступеня-гімназія” лідерами учнівського самоврядування школи було створено презентацію–показ з метою вшанування пам'яті героїв сьогодення…. УКРАЇНА Пилипчук Михайло, міністр ЗМІ учнівської країни Дивосвіт, головний редактор газети “Голос гімназиста”

Пам`яті загиблих на Майдані ще зовсім молодих людей…

З очей мільйонів – сльози потекли; Серця мільйонів – болем умивались… Нам пам’ятати слід обличчя тих бійців, Що билися за нас і не здавались…

І вже сердець немає молодих, Що билися за волю разом з нами. Лиш чути материнський плач за них, Який блукає довгими ночами. Небесна Сотня – у небесний світ Полинувши, для нас сказала – жити! Тож оправдати долі їхніх літ – Обов`язок народної еліти. На небі спокій їх чекає вже; І Вічна Пам`ять на землі настала. За них ми Богу молимось лише, Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

Кількість загиблих протягом місяців протистоянь на Майдані сягає більше сотні. На жаль, відомості є не про кожного загиблого героя.

«Небе сна со тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих учасників акцій протесту (Євромайдану) у грудні 2013 — лютому 2014 року. Це мирні протестувальники, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Майдану (щодо державних службовців). 

Вербицький Юрій, Сергій Нігоян Михайло Жизневський Роман Сеник Калиняк Богдан Аратунян Георгій  Байдовський Сергій Брезденюк Валерій Бондарчук Сергій Бондарєв Сергій Вайда Богдан

Васильцов Віталій Варениця Роман Веремій В'ячеслав Войтович Назар Голоднюк Устим Іван Городнюк Гриневич Едуард  Гурик Роман Сергій Дідич Дворянець Антоніна Дигдалович Андрій  Дзявульський Микола  Дмитрів Ігор  Жаловага Анатолій  Жеребний Володимир Захаров Володимир Зайко Яків

Капінос Олександр Кемський Сергій Кіпіані Давид  Корчак Андрій  Костенко Ігор Кіщук Володимир Котляр Євген Креман Іван  Коцюба Віталій  Кульчицький Володимир  Дмитро Максимов Мовчан Андрій Мойсей Василь Наумов Володимир  Опанасюк Валерій

А я помер на барикадах... Останнє бачив що? Майдан! Людей у касках на блокадах, Гарячу кров, німий туман. Останні спомин? Син і доня! Вже не повірять в чудеса,  Бо батько їх в "небесній сотні" Сьогодні лине в небеса.

Останній подих? Для Вкраїни! Для неї мало я прожив. Та не дарма оті руїни Моєю кров’ю снайпер змив... Остання пісня - непокори, Крізь біль і страх лунає гімн, Із Києва у сині гори, Як промінь простягнувся він.

Останній порух? Взяв земельки, До рани в грудях я приклав, Не стукає моє серденько, За що вмираю-добре знав. Брати і сестри! Пам’ятайте - Таких, як я, – нас більше ста. Позиції ще не здавайте, Бо місія в нас не проста.

Ми будемо ще довго жити, Десь серед шин і барикад. Народну волю ж не зломити! Вона лиш множиться в стократ!

Україна перебуває у жалобі за загиблими героями Майдану, які полягли у ході кривавих протистоянь у центрі столиці. Цих мужніх і відданих людей, які загинули у нерівній боротьбі, вшановує та оплакує вся Україна.

Народ вже увінчав їх “Небесною сотнею”. На їх честь складають вірші, перейменовують площі, влаштовують імпровізовані меморіали та співають скорботні пісні. Зокрема, пісня “Пливе кача…”, яка звучала зі сцени Майдану 21 лютого під час прощання із загиблими, стала гімном “Небесної сотні”. 

Мамо, я живий, лиш закриті очі…. І серце не б`ється, не вирує кров… Ти тільки не плач, знай – всі дні і ночі Я буду поруч – в грудях, де живе любов! Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози, За ту біль, і той жаль, що я наробив. Я ж хотів лише миру, добра і свободи… А мене за це ворог безжалісно вбив. Не жалій, моя нене, що я не вернуся, Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог! Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся, Ти лишень свої очі здійми до зірок!

Горить свіча і пам'яті сльоза, Додолу з неї краплями стікає, Земля ридає, плачуть небеса, Героїв Україна пам'ятає.