Презентація на тему:
У ріднім слові – цілий світ

(До Міжнародного дня рідної мови)

… Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна. ( Д. Луценко) Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо / Б. Д. Антоненко-Давидович. – К. : Academia, 1994. – 254 с. Відомий український письменник, прекрасний знавець мови адресував свою книжку тим, хто дбає про культуру мови, прагне запобігти помилковому слововживанню, перебороти лексичну розбіжність у визначенні однакових понять, уникнути невластивих українській мовній традиції зворотів і висловів. У пошуках найкращого мовного еквівалента автор звертався до прикладів з класичної літератури, фольклору, живого народного мовлення. Деякі міркування автора та частину ілюстративного матеріалу варто сприймати як данину часові. Вихованець І. Р. Таїна слова / І. Р. Вихованець. – К. : Рад. шк., 1990. – 284 с. Про таїну рідного слова, про мовну скарбницю народу, зібрану в словниках, про те, як народжується слово, про історію слів, про наші імена й прізвища, про назви міст, про взаємозв'язки української мови з іншими мовами розповідає ця книжка. Читачам буде цікаво дізнатися, як, коли і в якій країні з'явилися деякі слова і чому вони примандрували до нас. Для учнів середньої школи, всіх шанувальників рідного слова.

У книзі наводяться найбільш вживані в сучасній українській мові крилаті слова і. вирази, переважно інтернаціонального поширення. Відомості про їх джерелі і значення викладені в популярній оповідної формі тематичними статтями. Покажчик словника зберігає словарно-довідковий характер видання. Коваль А. П. Крилате слово / А. П. Коваль. – К. : Рад. шк., 1983. – 222 с. Коваль А. П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с. У книзі надаються відомості про походження та первісне значення певного поселення, ознайомитися з різними поясненнями походження назв. Вміщено алфавітний покажчик усіх згадуваних назв поселень.

Коваль А. П. Спочатку було Слово : крилаті вислови біблійського походження в українській мові / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 312 с. Біблія — найпоширеніша у світі книжка, з якої наш народ протягом століть поповнював фразеологічний запас української мови, збагачуючи її. Крилаті вислови у цьому виданні подаються не в алфавітному порядку, а в такій послідовності, в якій вони вжиті у Біблії, так що читач матиме змогу уявити, як побудовано Біблію, яким є зміст і стиль викладу кожної частини. У висловах фіксуються зміни у змісті й формі, які відбулися за час їх існування в українській мові; усі наявні значення висловів ілюструються цитатами з творів українських письменників. Для широкого кола читачів, не байдужих до мовного багатства. Коваль А. П. Слово про слово / А. П. Коваль. – К. : Рад. шк., 1986. – 384 с. Книга состоит из трех частей, две из которых уже выходили отдельными изданиями: «Приключения слова» (1985) и «Крылатое слово» (1982). В них раскрывается происхождение и значение многих отдельных слов и крылатых выражений, преимущественно иностранного «корня». Новая часть — «Культура слова» — освещает вопросы правильного словоупотребления в различных ситуациях.

Сербенська О. А. Культура усного мовлення. Практикум : навч. посібник / О. А. Сербенська. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с. Подано перелік важливих для засвоєння курсу тем, список літератури, завдання, вправи, тести, а також інші матеріали, опрацювання яких сприятиме підвищенню рівня лінгвістичної грамот ності, культури мовлення. Органічною частиною посібника є навчально-методичні матеріали, розміщені в Інтернеті (адреса: www.franko.lviv.ua/lknp/mova.htm), виконання яких дає змогу студентові самому перевіряти ступінь засвоєння тем, а педагогові – проводити контроль за допомогою сучасних технологій. Посібник призначено насамперед для студентів – майбутніх працівників аудіовізуальних засобів. Однак, корисним він може бути для всіх, хто прагне гарно і правильно говорити. Олійник, О. Б. Світ українського слова : навч. посібник для всіх , хто любить і шанує укр. слово, цікавиться пит. культури укр. мови / О. Б. Олійник. - К. : Хрещатик, 1994. - 415 с. Навчальний посібник розрахований для всіх, хто любить і шанує українське слово, цікавиться питаннями культури української мови.

Ажнюк Б. М. Мовна єдність нації: діаспора й Україна : монографія / Б. М. Ажнюк. – К. : Рідна мова, 1999. – 450 с. У монографії розглядаються питання етно- і соціолінгвістичної еволюції української мови в країнах поселення, досліджуються особливості мовної поведінки і мовної свідомості українців діаспори, пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі. Для мовознавців, соціологів, етнологів, літературознавців.   Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати у народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. (Костянтин Ушинський)

Губерначук С. Карби трипільської доби в українських географічних назвах та іменах особових / С. Губерначук. – К. : Четверта хвиля, 2008. – 232 с. Як і в попередніх своїх книгах «Трипілля і українська мова» та «Як гул століть, як шум віків — рідна мова», і в цьому виданні автор здійснив спробу простежити найдавніші початки української мови. Залучивши до аналізу українських географічних назв та українських корінних імен особових сонцепоклонницького походження рукописи Русі-України, античні та ведійські джерела, санскрит, український фольклор та інші, автор — фаховий філолог — дійшов висновку, що мовні корені тисяч українських географічних назв і сотень українських корінних імен особових, як і однокореневі з ними українські слова, мають свої початки у часах, не пізніших доби Трипільської цивілізації. Грушевський М. С. Про українську мову і українську школу / М. С. Грушевський. – К. : Веселка, 1991. – 46 с. У книзі великого українського історика, вченого і громадського діяча Михайла Грушевського (1866—1934) йдеться про історичне значення рідної мови й рідної школи, без яких немислиме ні політичне, ні економічне, ані духовне відродження України. Порушені автором проблеми залишаються гостроактуальними й сьогодні.

Історія українського правопису ХVІ–XX ст. : хрестоматія / упоряд. В. В. Німчук. – К. : Наук. думка, 2004. – 582 с. У хрестоматії представлені наукові та публіцистичні статті, а також граматичні праці, що відображають основні етапи становлення української орфографії та специфічних рис українського алфавіту; особливо детально висвітлено перебіг навколоправописних дискусій XIX—XX ст. Містить короткі відомості про осіб, які так чи інакше свого часу вплину ли на цей процес. Видання є надзвичайно актуальним в умовах сучасної правописної полеміки, що точиться в Україні, оскільки воно відображає традицію формування української правописної системи на наукових за садах із урахуванням неповторних особливостей української літератур ної мови; подає прецеденти розв'язання багатьох конфліктних правопис них питань, пошуку й віднайдення розумних компромісів між різними українськими правописними традиціями з метою створення єдиного для цілої України орфографічного кодексу та багато в чому пояснює засади й причини запропонованих сьогодні змін в українському правописі. Діяк І. В. Українське відродження чи нова русифікація? : навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти / І. В. Діяк. – К., 2000. – 303 с. У роботі автор досліджує та осмислює витоки сучасного важкого становища української мови в нашому суспільстві. На основі принципів об'єктивності й історизму подається докладний аналіз переслідувань української мови протягом століть та політики денаціоналізації нашого народу з боку різних загарбників. Викривається справжня сутність апологетів двомовності в Україні як слухняних виконавців волі чужинців. Мета цієї роботи – з'ясувати, які саме заходи потрібно вжити для покращення мовної ситуації в Україні та зміцнення української державності.

Єрмоленко С. Я. Мова і українознавчий світогляд : [монографія] / С. Я. Єрмоленко ; М-во освіти і науки України, Н.-д. ін-т українознавства. – К., 2007. – 444 с. У книзі йдеться про актуальне для сучасних гуманітарних знань і для виховання державницької ідеології питання зв'язку мови з українознавчим світоглядом громадян України. Через погляд на мову не лише як на лінгвістичне явище, знакову систему, а й як на ознаку етносу, невіддільну частину історії народу утверджується думка про мову – концентр українознавства. Теоретично обґрунтовано поняття рідної мови, державотворчої функції української мови й проблеми її соціальної престижності; зосереджено увагу на тих аспектах мовотворчості І. Котляревського, Т. Шевченка, Панаса Мирного, У. Самчука, І. Франка, О. Гончара, які засвідчують українознавчий світогляд авторів. Такий самий підхід – виявлення національно-мовної специфіки, особливостей поетичного мовомислення Т. Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко – застосовано в навчально-виховних радіопередачах для старшокласників.

Крижанівська О. І. Історія української мови : Історична фонетика. Історична граматика : навч. посібник / О. І. Крижанівська. – К. : Академія, 2010. – 246 с. Кілька століть тому мова українців суттєво відрізнялася від теперішньої. Ще більше відмінностей було на різних етапах її буття у глибині віків. Адже розвиток мови — це постійні зміни її звукового ладу, лексичного арсеналу, граматичних виявів. Пізнання джерел, суті, наслідків цих змін допомагає зрозуміти складний природний процес формування українського народу і його сучасної мови, вплив на нього і позамовних чинників. Простір таких знань відкриває пропонований навчальний посібник, у якому на основі синтезу дослідницьких надбань різноманітних мовознавчих дисциплін простежено становлення та еволюцію всіх підсистем сучасної української мови. Для студентів вищих навчальних закладів. Прислужиться фахівцям з історії, народознавства, дослідникам української культури. Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні : зовнішня історія української мови / В. Кубайчук. – К. : К.І.С., 2004. – 176 с. Стисло відбито культурні, освітні, політичні, мистецькі події, що так чи інакше вплинули на розвиток та побутування української мови та складають кістяк її зовнішньої історії. Згадано найвизначніші постаті, найважливіші освітні заклади, наукові інституції, видавництва, культурні осередки, періодичні видання. Інформацію супроводжують посилання на джерела, що дає змогу користуватися книжкою як бібліографічним довідником. У додатках подано перелік словників, виданих в Україні протягом 1917–1948 років, та документи, що свідчать про специфічну діяльність офіційних мовознавчих та освітніх інституцій на початку 30–х років, що великою мірою визначила мовну, зокрема лексикографічну й термінознавчу, стратегію в Україні на весь наступний період.

Лозко Г. Іменослов: імена слов’янські, історичні та міфологічні : [2150 власних слов’янських імен] / Галина Лозко. – К. : Сварог, 1998. – 176 с. В цьому унікальному іменослові зібрано 2150 власне слов'янських імен людей, Богів та міфологічних постатей, які через засилля чужої культури в Україні були на довгий час забуті. Подається також тлумачення імен, опис обрядів, мотиви називання, залежні від зодіакального часу (Кола Сварожого) та історичні довідки про те, хто носив те, чи інше ім'я. Головна ідея книги – повернення дожиття рідних етнічних імен та Предківських знань про світ. Іларіон. Історія української літературної мови / І. Огієнко ; митрополит Іларіон ; упоряд. М. С. Тимошик. – К. : Наша культура i наука, 2004. – 434 с. Це одна з етапних праць ученого, яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків, і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу. Водночас переконливо з'ясовується, яких негативних наслідків завдали процесові творення літературної мови репресії цензурних відомств царської Росії та політика партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20–30–х роках XX століття.

Півторак Г. Українці : Звідки ми і наша мова / Г. Півторак ; АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К. : Наук. думка, 1993. – 200 с. У монографії розглядаються джерела мовно-історичних відомостей про наше минуле і на цій науковій базі популярно розповідається про най давніших мешканців на території сучасної України, про походження слов’ян, перші слов’янські племена й ранньослов’янські культури, роль скіфів у нашій історії, формування південноруських союзів племен як етнічної основи українського народу, виникнення найважливіших діалектних рис, що стали характерними особливостями української мови, пояснюються причини й передумови сучасного діалектного поділу української мови. Подаються відомості про виникнення писемності у східних слов’ян, простежується розвиток двох писемно-літературних мов у Київській Русі – церковнослов’янської та давньоруської, аналізуються мовні особливості творів давньоруської літератури.

Скляренко В. Г. Історія українського наголосу. Іменник : [монографія] / В. Г. Скляренко ; [відп. ред. Т. Б. Лукінова] ; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К. : Наук. думка, 2006. – 711 с. У монографії розглядається історія акцентуації іменників української мови від пізньопраслов'янського періоду до нашого часу і встановлюються основні тенденції в їх наголошенні. Широко використано матеріали з українських акцентованих пам'яток XVI—XVIII ст. та словників української мови XIX—XX ст., з української класичної поезії і з діалектологічних праць, залучено свідчення російської, білоруської та інших слов'янських мов. Федоренко Д. Листи з античної України : сенсаційні свідчення, наук. гіпотези, історичні доведення про першоукраїнську письменність : навч. посібник / Д. Федоренко, Ю. Гузенко. – К., 1997. – 176 с. Всупереч сталій традиції вважати болгарських братів-просвітителів творцями слов'янської абетки, спільної для інших народів, автори простежують різні наукові гіпотези, велику кількість писемних пам'яток і приходять до висновку про існування добре розвинутої давньоукраїнської писемності населення античної України. Ці письмена і пристосовані Кирилом Філософом до потреб слов'янських народів.

Молодь і державна мова : зб. матеріалів Київ. міської молод. наук.-практ. конф. "Молодь і державна мова" (19–20 травня 2000 року) / упоряд. І. П. Ющук. – К. : Ін-т укр. мови НАН України, 2000. – 139 с. У збірнику вміщено праці студентів та учнів Києва, подані на Київську міську молодіжну науково-практичну конференцію "Молодь і державна мова", що відбулася 19 — 20 травня 2000 року в Будинку вчителя. Викладено погляди молоді на мовну проблему в Україні. Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Тільки камінь має… (Сидір Воробкевич)

Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис : навч. посібник / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища шк., 2005. – 270 с. Подано цілісний систематичний виклад синтаксису сучасної української літературної мови. Зроблено спробу огляду основних напрямів вивчення українського синтаксису. Головну увагу приділено опису основних синтаксичних одиниць — словосполучення, речення, надфразної єдності, або складного синтаксичного цілого. До кожного розділу подано систему вправ для практичних занять. Бодик О. П. Сучасна українська літературна мова : Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія : навч. посібник / О. П. Бодик, Т. М. Рудакова. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 413 с. Подано перелік важливих для засвоєння курсу тем, список літератури, а також систему практичних та навчальних завдань, які допоможуть закріпити й удосконалити практичні навички аналізу мовних явищ. Подано схеми лексикологічного та фразеологічного розборів, наводяться їхні зразки. У теоретичній частині проведено ґрунтовне наукове дослідження іншомовних лексичних запозичень у словниковому складі сучасної української літературної мови, укладено "Тлумачний словник іншомовних соціально-економічних запозичень". Для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів.

Ботвина Н. Ділова українська мова : (Офіційно-діловий та науковий стилі української мови) : навч. посібник / Н. Ботвина. – 3-тє вид., доповн. та переробл. – К. : АртЕк, 2001. – 280 с. Посібник створений з метою навчити студентів вищих навчальних закладів роботі із спеціальними текстами. Теоретичний матеріал ґрунтується на усталених в українській філології відомостях про особливості наукового та офіційно-ділового стилів. Практичні завдання згруповані в такій послідовності, щоб сприяти розвитку вмінь та навичок роботи з текстами наукового та офіційно-ділового стилів, а також активізувати знання з лексики й граматики, орфографії та пунктуації. Ботвина Н. В. Міжнародні культурні традиції : мова та етика ділового спілкування : навч. посібник / Н. В. Ботвина. – К. : АртЕк, 2000. – 192 с. Розглядаються питання організації ділової комунікації із врахуванням національних особливостей культур. Зміст ділової культури репрезентується як сукуп ність складників мовної культури, ділової етики. Подано елементи необхідних крос-культурних установок у поведінці ділових партнерів, яких слід дотримуватися в міжнародній бізнес-комунікації. Особливу увагу приділено з'ясуванню взаємодії понять «культура — мова — держава», соціально-психологічним чинникам ділового діалогу.

Глібчук Н. М. Сучасна українська мова. Морфологія : практикум : навч. посібник / Н. М. Глібчук, У. Б. Добосевич. – К. : Знання, 2009. – 487 с. – Бібліогр.: с. 484–486. Наведено завдання і вправи, систематизовані відповідно до програми курсу морфології сучасної української літературної мови для філологічних факультетів вищих навчальних закладів. Охоплено практичний матеріал з усіх розділів курсу і передбачено різні типи завдань для аудиторних практичних занять, самостійної індивідуальної роботи, контрольної перевірки знань студентів. Призначено для студентів-філологів, викладачів, учителів та учнів шкіл і гімназій гуманітарного профілю, практикум може бути використаний для підготовки спецкурсів і спецсемінарів із поглибленого вивчення морфології сучасної української літературної мови. Іларіон. Наша літературна мова. Як писати й говорити по-літературному : мовні нариси / Іларіон, митрополит. – Вінніпег : Наша культура, 1958. – 424 с. У колі наукових інтересів Огієнка як мовознавця були проблеми кириличної палеографії, історії старослов'янської та української мов, будови, стиліс тики та культури української мови, питання українського пра вопису.

Гриценко Т. Б. Українська мова за професійним спрямуванням : навч. посібник / Т. Б. Гриценко. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 624 с. Подано теоретичний і практичний матеріал, що стосується різних аспектів професійного спілкування, мовного й ділового етикету, значення української мови в житті суспільства, особливостей розвитку мовної системи. Розглянуто моделі поведінки, аспекти створення образу ділової людини, подано правила оформлення ділових паперів, мовні кліше, звороти, найуживаніші у кожному типі документів. Також розглянуто особливості усної форми професійного спілкування. Подано систему вправ, завдань, запитанні для самоконтролю, а також контрольні тести. Мацько Л. І. Стилістика української мови : підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько ; за ред. Л. І. Мацько. – 2-ге вид., виправл. – К. : Вища шк., 2005. – 463 с. – Бібліогр.: с. 454–460. Висвітлено курс стилістики української мови як навчальної дисципліни і науки про функціональний аспект мови. Розглянуто теоретичні питання стилістики, джерела виникнення й формування лінгвостилістики, її основні поняття й категорії. Подано визначення і класифікації стилів, проаналізовано специфіку розвитку і становлення стилів та підстилів сучасної української мови, жанрово-стилістичну диференціацію мовних текстів. Уміщено також словник лінгвостилістичних термінів.

Мозговий В. І. Українська мова у професійному спілкуванні. Модульний курс : навч. посібник / В. І. Мозговий ; М-во освіти і науки України. – Вид. 3-тє, переробл. і доповн. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 592 с. У першій частині (лекційному курсі) передбачає теоретичне викладення матеріалу за модульним прин ципом; друга (практичний курс) містить коротке викладення курсу в таблицях, вправи і завдання, методичні поради щодо перекладу професійних текстів, а також контрольні тести для кожного модуля. У додатках надані зразки оформлення документів, граматичні форми словозміни і короткий словник труднощів перекладу слів і словосполучень. Видання розраховане передусім на студентів вищих навчальних закладів економічних і управлінських спеціальностей. Курс розроблений з урахуванням новітніх тенденцій Болонського процесу. Середницька А. Я. Українська мова за професійним спрямуванням : навч. посібник / А. Я. Середницька, З. Й. Куньч. – К. : Знання, 2010. – 212 с. У посібнику вміщено теоретичний матеріал, який охоп лює основні питання курсу "Українська мова за професій ним спрямуванням". До кожної теми подано практичні завдання, що допоможуть закріпити на практиці здобуті знання. Цьому сприятиме і словничок правильного слововживання, призначений для самоперевірки у процесі виконання завдань. Система підсумкових контрольних робіт дасть змогу викладачеві оцінити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу, а також може бути використана для самоконтролю.

Сімович В. Праці : у 2 т. / В. Сімович. – Чернівці : Книги-XXI, 2005. – Т. 1 : Мовознавство. – 520 с. Перший том праць професора Василя Сімовича – видатного українського філолога, громадського і культурного діяча, дійсного члена Наукового Товариства ім. Т. Шевченка з 1923 p., містить мовознавчі статті й фрагменти із монографій, що були написані в різні періоди життя ученого й досі залишалися маловідомими для ширшого кола інтелігентної української громади. Понад 40 статей, що їх вміщено в цьому томі, були опубліковані по різних виданнях і припадають на час від 1904 до 1942 року. В окремому виданні їх зібрано й видано вперше. Стахів М. О. Український комунікативний етикет : навч.-метод. посібник / М. О. Стахів. – К. : Знання, 2008. – 245 с. У навчально-методичному посібнику розглянуто найактуальніші питання комунікативного етикету. Коли і як привітатися, попрощатися? До кого і в якій формі звернутися, що і кому побажати? Які невербальні засоби використати у спілкуванні? Відповіді на ці запитання Ви знайдете у посібнику, а також довідаєтеся про те, як навчити інших користуватися мовленнєвим етикетом, щоб досягти успіху в процесі комунікації, матимете змогу перевірити, чи володієте Ви мовленнєвим етикетом на належному рівні. Цьому сприятиме також подана система комунікативно зорієнтованих вправ.

Ткаченко О. Б. Українська мова і мовне життя світу / О. Б. Ткаченко. – К. : Спалах, 2004. – 272 с. Працю присвячено розвиткові й сучасному станові української мови в усіх труднощах її становлення, що дістають всебічне висвітлення (географічне, історичне, соціолінгвістичне, і культурологічне тощо) в зіставленні з відповідними ситуаціями інших мов світу. Написана в популярній формі книга призначається всім шанувальникам української мови, насамперед, представникам суспільних наук. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України ; [ред. Є. І. Мазніченко та ін.]. – Стер. вид. – К. : Наук. думка, 2008. – 288 с. Правопис кожної мови складається з трьох підсистем: графіки, орфографії і пунктуації. Кожен із цих розділів має свою історію. Але правопис – система, що саморозвивається. Тому цей процес необхідно вислідковувати, упорядковувати, коригувати. Невипадково віс країни рано чи пізно стикаються з необхідністю відкоригувати правопис, оскільки відбуваються зміни у суспільстві, зміни у мовній системі. Мова як живий організм, нарощується новими словами, видозмінюється та набуває нових властивостей, які обов’язково треба побачити та зафіксувати.

Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / Київ. нац. екон. ун-т, Ін-т української мови НАН України [та ін.] ; [відп. ред. Л. О. Симоненко]. – К. : КНЕУ, 2001. – Вип. 4. – 368 с. Четверте видання збірника наукових праць своєю тематикою і проблематикою засвідчує велике розмаїття навколишнього світу кінця XX ст.-початку ПІ тисячоліття. Статті присвячені традиційним науковим галузям і термінознавчим напрямкам, так і новітнім сферам людського пізнання (прогностика, інвестиційна політика, комп'ютерні технології тощо). Різновекторність поглядів на впорядкування вже сформованих і розбудову новостворюваних терміносистем, наукова змістовність і всебічна осмисленість — характеристичні риси пропонованої праці. Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / Київ. нац. екон. ун-т, Уманський держ. пед. ун-т [та ін.], Ін-т укр. мови НАН України ; [відп. ред. Л. О. Симоненко]. – К. : КНЕУ, 2007. – Вип. 7. – 411 с. Сьоме видання збірника наукових праць своєю тематикою і проблематикою засвідчує зростання наукового зацікавлення проблемами термінології на початку Ш-го тисячоліття. Статті присвячені не лише традиційним науковим галузям, а й новітнім сферам людського пізнання (комп'ютерним технологіям, маркетингу, менеджменту тощо). Належна увага у збірнику приділена терміновживанню в навчальному процесі вищої школи та термінологічній лексикографії.

Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана" [та ін] ; [відп. ред. Л. О. Симоненко]. – К. : КНЕУ, 2009. – Вип. 8. – 316 с. Восьмий випуск збірника наукових праць засвідчує зростання зацікавлення проблемами термінології. Статті присвячено термінології не лише традиційних наукових галузей, а й новітніх сфер людського пізнання (комп'ютерні технології, маркетинг, менеджмент тощо). Належну увагу відведено термінологічній лексикографії та вивченню термінології в дидактиці вищої школи. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова : практикум із пунктуації : навч. посібник / М. Г. Яцимірська. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2009. – 262 с. – Бібліогр.: с. 260–262. У навчальному посібнику подано найголовніші питання з теорії синтаксису української мови. Описано характерні принципи пунктуації: структурний (синтаксичний), змістовий (значеннєвий, логічний), інтонаційний. Практикум спрямовує на нормативний характер використання розділових знаків, оскільки українська пунктуація — система регламентована й тісно пов'язана з культурою пи семного мовлення. Тексти для вправ і диктантів — пізнавально-довідкового характеру, що сприятиме глибшим знанням з української літератури, історії України, психології спілкування.

Іларіон. Граматично – стилістичний словник шевченкової мови / Іларіон, митрополит. – Вінніпег : Волинь, 1961. – 256 с. Практичний довідник для вивчення української літературної мови на основі Шевченкового «Кобзаря». Показано літературні форми та форми місцеві, говіркові. На початку словника дано докладну статтю «Шевченко як творець української літературної мови». Віками народ витворював цю мову, витворив її, одну з найбагатших мов слов’янства, триста тисяч пісень склала Україна цією мовою, в тім числі явивши пісенні шедеври незрівнянної краси, дала світові Україна геніальних поетів, зажило українське слово шани й визнання серед народів близьких і далеких. ( Олесь Гончар)

Іларіон. Етимологічно-семантичний словник української мови / Іларіон, митрополіт ; Огієнко І.) ; ред. Ю. Мулик-Луцик. – Вінніпег : Волинь, 1979. – Т. 1. – 365 с. Ювілейний випуск першої праці митрополита Іларіона (Івана Огієнка) на тему лексикографії. Словарь української мови : у 4 т. / ред. Б. Грінченко. – Репр. вид. – К. : Лексикон, 1996. – Т. 1. – 496 с. Б. Грінченко був співукладачем, упорядником та редактором цієї колективної лексикографічної праці, матеріали до якої готували представники кількох поколінь української інтелігенції – від Пантелеймона Куліша й Тараса Шевченка до Івана Нечуя-Левицького та Дмитра Яворницького. Його роль у створенні словника настільки значна і тепер загальновиз нана, що цей лексикон з повним правом називають "Словником Грінченка". "Словарь української мови" є вершиною українського словникарства XIX – І половини XX ст. і займає гідне місце в ряду відомих лексикографічних праць слов'янських мов XIX і початку XX ст. – поряд, наприклад, із словником В. Даля в російській, С. Б. ЛІнде в польській, В. Караджича в сербській, Й. Юнгмана в чеській мовах.

Іларіон. Український стилістичний словник : підручна кн. для вивч. укр. літ. мови / І. Огієнко ; митрополит Іларіон. – 2-ге вид. – Вінніпег : Волинь, 1978. – 496 с. Цей словник — це підручна книжка для вивчення української літературної мови для всіх, хто бажає кращого знання цієї мови, і тим ми цей словник поручаємо. Український стилістичний словник, як публікація Української книгарні й антикварні у Львові, вперше був виданий в друкарні Наукового Т-ва ім. Шевченка 1924 р. Дане видання, — з додатком заголовної сторінки англійською мовою і повним перескладанням передмови й пояснення скорочень, — це друге видання; воно вийшло накладом Т-ва „Волинь" в Вінніпезі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови : 170000 слів / ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2004. – 1426 с. Це універсальний довідник із сучасної української мови. В ньому об’єднано академічну повноту мовної лексики з лаконічною формою однотомного видання. Окрім загальновживаних слів, у словнику наводяться основні терміни сучасної науки і техніки, а також слова, що визначають явища і реалії виробничого, культурного і побутового життя. Новим для тлумачних словників є введення в деякі статті енциклопедичних довідок. Головащук С. І. Орфографічний словник складних слів української мови : понад 23 000 слів / С. І. Головащук ; [ред. Н. М. Максименко]. – К. : Наук. думка, 2008. – 288 с. – (Словники України). У словникові вміщено слова української мови, складені з двох або кількох компонентів, у написанні яких нерідко трапляються правописні помилки. Розраховано на працівників редакцій і видавництв, кореспондентів, службовців державних та інших установ, студентів і учнів, учителів, а також усіх, хто дбає про чистоту й грамотність їхніх друкованих і писаних текстів.

Горпинич В. О. Словник географічних назв України: (топоніми та відтопонімні прикметники) : близько 25000 слів / В. О. Горпинич. – К. : Довiра, 2001. – 526 с. Це перший в історії української лексикографії нормативний словник відтопонімних прикметників української мови, побудований на матеріалах живого мовлення. Теоретичні основи пропонованого видання опрацьовані в раніше опублікованих автором працях з проблем відтопонімного словотвору: «Теоретичні питання відтопонімного словотвору східнослов'янських мов», «Відтопонімні прикметники в українській мові», «Назви жителів в українській мові», «Словник відтопонімних прикметників і назв жителів України», «Українські власні назви в російській мові», «Географічні назви в українській мові». Караванський С. Словник рим української мови, укладений як лінгвографічна модель формального нагромадження звукових сигналів мовним центром людини / Святослав Караванський. – Львів : БаК, 2004. – 1048 с. Словник рим української мови є унікальним реєстром чоловічих, жіночих і дактилічних рим української мови. Для реєстрації рим автор застосував цілком новий метод словникування лексичних одиниць, який дав змогу якнайнаочніше відобразити римотворчу палітру української мови, не обмежену лише основними граматичними формами слів. Словник реєструє практично всі похідні форми слів. Читач, зацікавлений у пошуку рим, знайде у Словнику невичерпне джерело римотворчості. Словник може з успіхом заступати орфографічний та орфоепічний словники, почасти – фразеологічний словник, а також граматичний словник української мови..

Словник–довідник з культури української мови / уклад. Д. Г. Гринчишин [та ін.]. – Львів : Фенiкс, 1996. – 368 с. Культура мови як нерозривна складова особистості — одна із перших ознак загальної культури людини та суспільства. Вона включає в себе багато понять і вимагає постійної уваги до мовної поведінки особистості. Довідник орієнтує читачів до засвоєння граматичних норм, містить складні випадки слововживання. Орфоепічний словник української мови : в 2 т. : бл. 140 000 слів / уклад. М. М. Пещак. – К. : Довiра, 2001. – Т. 1. – 956 с. Орфоепічний словник української мови — принципово нова лексикографічна праця, яка належить до категорії фундаментальних академічних словників. Публікується у двох томах загальним обясягом 1871 сторінка: перший том — 954, другий — 917 сторінок. Словник подає максимально простий і доступний для нефахового користувача опис фонетичних особливостей голосних та приголосних звуків у межах слова, який відповідає сучасній літературній нормі, пропонує пояснення варіативності вимови та наголошування, а також орфоепічних умов, що виникають в усному спілкуванні. У словнику подаються слова у такому фонетико-морфологічному оформленні, яке допоможе користувачам вивести для себе в кожній мовленнєвій ситуації правила нормативного слововживання.

Словник синонімів української мови : у 2 т. / редкол.: А. А. Бурячок [та ін.]. – К. : Наук. думка, 1999. – Т. 1 : А – Н. – 1040 с. – (Словники України). У словнику, який нараховує близько 9200 синонімічних рядів (у двох томах), подається синонімічне багатство української мови (на матеріалах літературної мови XIX—XX ст., діалектної та народнопоетичної лексики) із семантичними, граматичними, стилістичними характеристиками синонімів та прикладами їх уживання в контексті. Він є найповнішим за ступенем опрацювання зібранням української синоніміки. Для філологів, письменників, перекладачів, журналістів, працівників видавництв та широкого загалу. Український орфографічний словник : близько 172 000 слів / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України ; за ред. В. Г. Скляренка ; [уклад. В. В. Чумак та ін.]. – Вид. 7-ме, переробл. і доповн. – К. : Довiра, 2008. – 983 с. Нове видання академічного орфографічного словника відображає лексику української літературної мови початку XXI століття. Обсяг словника — близько 172 тисяч слів. Словник є нормативним виданням, в якому правила написання слів, їх наголос та граматична характеристика узгоджені з принципами сучасного українського правопису.

Фразеологічний словник української мови / уклад. В. М. Білоноженко та ін. ; редкол.: Л. С. Паламарчук та ін. – 2-ге вид. – К. : Наук. думка, 1999. – Кн. 1. – 528 с. Фразеологічний словник української мови / уклад. Білоноженко В. М. [та ін.] ; редкол. Паламарчук Л. С. [та ін.]. – 2-ге вид. – К. : Наук. думка, 1999. – Кн. 2. – 980 с. Це перший академічний словник, що найповніше відображає загальновживану фразеологію сучасної української мови. Значення фразеологічних одиниць ілюструється цитатним матеріалом. У словнику подається всебічна лексикографічна характеристика фразеологізмів. Фразеологічний словник української мови охоплює ті фразеологізми сучасної української мови, які підтверджуються авторитетними джерелами – цитатами з фольклорних записів, з творів художньої , публіцистичної та науково-популярної літератури, з окремих перекладних творів, що репрезентують світову класичну спадщину, а також журналів, газет, тощо.