Презентація на тему:
презентація 1

К О З А Ц Ь К А А Б Е Т К А

Історичні миттєвості…

О. Кононенко Козацька абетка

1. У релігійному культі - надприродна істота, посланець, вісник бога; зображується звичайно у вигляд юнака з крилами. 2. Захисник або заступник; охоронець. - Аз... Буки... Веді... - Добре глаголиш, сину! Вчи солов'їну мову, Слово складай до слова. Вчися, моя дитино, Вчися любить Україну! - Аз... Буки... Веді... - Ти - українець, сину! АНГЕЛ, ЯНГОЛ -

(праслов. - гуля, грудка) - один з українських козацьких клейнодів: символ влади гетьмана України; полковника, кошового отамана Запорозької Січі. Складається з дерев'яного чи металевого руків'я завдовжки 50-80 см, деякого кріпиться куля 10-15 см у діаметрі. (тюрк.-прапор)- один з українських козацьких клейнодів. Має вигляд палиці заввишки 2 м, увінчаної вістрям або кулею з жовтого металу, з-під якої звисає фарбований кінський волос. Бунчук - символ влади гетьмана і кошового отамана Запорозької Січі. Булаву Богдан підняв, У долині під горою Козаків своїх зібрав: - Нумо, браття, хто зі мною? - Славний батьку, ми з тобою! Під твоєю булавою, І мета у нас єдина - Незалежна Україна! БУЛАВА БУНЧУК

1. Офіційна назва козацьких збройних сил та українського війська у 15-18 ст. Первісне складалося з загонів. За гетьмана Богдана Хмельницького налічувало до 100 тисяч і більше вояків. Головною бойовою силою була піхота. Козаки вміли майстерно будувати військові табори з возів для захисту від несподіваних нападів. Військо Запорозьке уславилося морськими походами, для яких використовувалися човни-чайки. 2. Назва української держави з 1648 р. до 80-х рр. 18 ст. В небо синє пісня лине, Голосна, весела. Гомонять по Україні І міста, і села. У степу широкий слід, Військо рушило в похід. У степу, в широкім полі Запорожцям вольна воля. ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ

мати в собі якесь твердження; говорити, стверджувати. (прасл., з давньоінд. - натовп, община) - група, товариство, людська спільнота, суспільство. Гетьман править гонорово Попереду вороним. "Цок" та "цок" - нові підкови, Сурмачі у ряд за ним. Сонце весело іскриться, Сонце грає на шаблях, На рушницях-гаківницях І в розкрилених очах. ГЛАГОЛИТИ - ГРОМАДА

- господар. Ґазда ґречно і привітно двері відчиняє, Подорожніх козаченьків у дворі вітає. А ґаздиня чемно просить добре гостювати, Пирогів з кутею-медом смачно скуштувати. - Ми прийшли із Колядою, пане-господарю, Щоб родилось і плодилось у полі й в отарі. Запорожці заспівали, заколядували, А над світом звізда ясна в небі засіяла. ҐАЗДА

- козацький помічник і зброєносець, молодший товариш, який разом з козаками ходив у похід. виборний військовий службовець у запорожців; відав військовими литаврами, якими скликав козаків на раду. Джура є у кошового Шабель - п'ять, пістолів - сім. Коня має вороного, Булава завжди при нім. Коник добре доглянутий, Збруя сонцем сяє. Юний джура кошовому На бандурі грає. ДЖУРА ДОВБИШ

військова чи військово-адміністративна посада. В Україні у 16-17 ст. гетьманом називали кошового отамана Запорозької Січі. 3 1648 р гетьман - виборний державець і воєначальник України. Еге-гей, по Україні, По Вкраїні рідній. Веде гетьман своє військо, Статний та привітний. Рідну землю, степ і ріки, Весняні розмаї, Хай віднині і довіку Бог благословляє. ГЕТЬМАН

Є майдан посеред Січі, де збирають раду, Там від ранку до вечора вирує громада. Один собі своє править, другий суперечить, Третій штурхає у груди, інший б'є у плечі. Сивий козак в сідло скочив, піднявся над ними: як будемо єдині - будем незборимі! У розбраті, брати мої, будем босі й голі, Тільки в єдності, братове, наша краща доля

стародавній верхній одяг, переважно з сірого сукна. У 16-17 ст. жупани носили запорожці; у 19 ст. - міщани. Жупан синій козаченько Зранку одягає. Сива мати свого сина В похід виряджає. Впали рано рясні роси На високі трави. Вирушає козаченько Здобувати славу. ЖУПАН

Місце в'їзду до міста (території, військового табору тощо) або виїзду, яке охороняється. 2. Військовий охоронний загін, охоронна варта. загальна назва пристроїв та знарядь, створених людиною для ведення боротьби, війни. упряж; предмети для запрягання, сідлання коней. Запорожці з ворогами У шабельки стали - То не хмари грозовії Небо закривали. Крешуть шаблі, іскри скачуть, Сили дві зійшлися. Б'ються славні запорожці, Аж вуста спеклися. ЗБРУЯ ЗБРОЯ ЗАСТАВА

відзнака, атрибути і символи військової влади й окремих військових та цивільних урядів в Україні у 15-18 ст.: булава, бунчук, корогва (прапор), печатка, литаври (тулумбаси), гармати, сурми, пернач (шестопер), значок (малий прапор), тростина (комишина). Клейноди були військові (державні), січові, полкові, паланкові, сотенні, курінні тощо. Мій вусатий дід Знав як Божий день Свій козацький рід Та співав пісень. По краплині пив Я дідові слова, То святі скарби, То вода жива. КЛЕЙНОДИ

1. Хід розвитку людства, цивілізації, всесвіту, природи; 2. Наука, яка досліджує діяльність людей у всіх галузях життя протягом усього існування цивілізації. І ти, клене, і ти, дубе, Велети розлогі, Заспівайте давню думу Про святі корогви. Погортайте літописи Від роду до роду. Розкажіте історію Рідного народу. ІСТОРІЯ

Їде віз по дорозі, На горі спинився. Їздовий заснув на возі, Бриликом прикрився. Натомився чумаченько Вже чумакувати. Йому сниться рідна ненька В садку біля хати.

Йшли козаки берегом-бережком За своїм улюбленим ватажком. Йшли, не зупинялися в чистім полі, - Визволяти братчиків із неволі. Йшли не сумнівалися, діло праве, Не заради користі, не за славу. Йшли козаки берегом-бережком За своїм улюбленим ватажком.

народні співці і музики особливо популярними були у козацькі часи. Вони супроводжували козаків у походах, складали думи і пісні про події, свідками яких були. вільна, незалежна озброєна людина. Вперше українські козаки згадуються наприкінці 15 ст., коли вони почали оселятися на українських землях у Подніпров'ї, нижче порогів (за порогами - запорожці). Козак Мамай під явором Присів у долині. Хай мушкет відпочиває, Хай шабля спочине. Козак Мамай узяв ліру, Дзвінкі струни - нумо! Тиха ліро, сестро вірна, Думи ж мої, думи... КОЗАК, ЗАПОРОЖЕЦЬ КОБЗАРІ

історичний твір, що описує події в хронологічній послідовності. Починалися літописи фразою "в літо", від чого й дістали свою назву. Вітчизняне літописання розпочалося в Київській державі наприкінці 9 ст. Найдавніші з літописів збереглися в пізніших копіях у складі літописних зведень, на основі яких створено "Повість минулих літ». Лук і стріли козак має, Списа і пістолі. Козак вправний та умілий, Ґуля в чистім полі. Як виїде конем добрим, Тугий лук направить, - Утікають вороженьки За третю заставу. ЛІТОПИС –

звертання людини до Бога, частина релігійних культів, зокрема літургії у православній і греко-католицькій церквах. важка потужна рушниця, яка набула поширення в Україні з 17 І століття. Зброя мала довжину понад 1,5 м і калібр приблизно 20 мм. Далекобійність - до 250 м. Милий тату, нагадайте Дідові пісні. Любий тату, запрягайте Коника мені. Я від хати і до хати Буду тих пісень співати, Бо козакам рід від роду Вік не буде переводу! МОЛИТВА МУШКЕТ

1. Населення держави, жителі країни. 2. Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). 3. Певна кількість людей, що мають щось спільне (у поведінці або зовнішньому вигляді). Народе мій! Сини козацькі й доні! Ніхто не принесе нам кращу долю. Ані орли крилаті, ні лелеки, Ані близький сусіда, ні далекий, Ні небеса, ні сонце, ані вітер - Не зробить нам того ніхто у світі. Народе мій! Лиш ми в своєму домі Своїм трудом надбаєм кращу долю! НАРОД

своєрідна зачіска запорозьких козаків: голова вибрита і збоку на голові запишається чуб, який, коли відростає, заправляється за вухо. виборний або призначений військовий кошовий отаман; курінний отаман - керівник куреня; наказний отаман - керівник військового загону. Отамане, сизий орле, Чому зажурився? Над тобою юний місяць В небі народився. Будуть діти та онуки Вже козакувати. Будуть нові отамани Ними кермувати. ОСЕЛЕДЕЦЬ – ОТАМАН –

вид булави, клейнод полковника України, інша назва - шестопер. Складається зі срібної, позолоченої або виконаної з іншого металу ручки з навершям у вигляді шести пластин складної форми. Загальна довжина - 50-70 см. поширений з часів родового ладу звичай, за яким двоє або декілька осіб, що не були кровними родичами, вступали у спілку з метою допомоги і взаємної підтримки у скрутних випадках життя. старшинська посада Править запорожець, Кінь під ним басує. Доле, не журися, Пісня порятує. Гей, пістолі, піка гостра, Шабелька кохана - Всім незваним гостям Козацькая шана. ПЕРНАЧ ПОБРАТИМСТВО ПОЛКОВНИК

орган влади на Запорозькій Січі. Утворилася наприкінці 15 ст. До ради входила військова старшина на чолі з кошовим отаманом. Розглядала, обговорювала та приймала рішення з усіх питань, що стосувалися Січі. Проіснувала до знищення Січі (1775 р.). Рідко козакові Сниться рідна хата, Дідова криниця, Сиві мама й тато. А частіше сниться Дівчина-лебідка Й чарівна рушниця, Що стріляє мітко. РАДА СІЧОВОЇ СТАРШИНИ

найвища посада в сотні; спершу обирався на сотенній раді, з 1687 р. призначався гетьманом України. Підпорядковувався полковникові, в окремих випадках - безпосередньо гетьманові України. Сива Січ, святая ненька, Гей, Дніпро-ріка! Обирали козаченьки Кошовим Сірка. Обирали отаманом - На чоло землиці. Щоби знав козацьку шану, Щоб не став гордиться. СОТНИК

ударний мембранний музичний інструмент, відомий в Україні з 15 ст. Складався з казаноподібного металевого корпусу, верх якого затягнутого шкірою. Тепле сонце день веде, На Січі шумить-гуде. То довбиші час від часу Гучно б'ють у тулумбаси. Ген, старшина на майдані, Усі до одного, Обирають отамана, Батька кошового. ТУЛУМБАСИ, ЛИТАВРИ

старовинний український духовий музичний інструмент, який застосовувася у запорозьких козацьких полках для подачі сигналів та для підняття бойового духу. Україна-світ, Лада весняна, Ти на сотні літ Матінка одна. Твій роздольний степ Вірний оберіг. З нього проростем, Помагай нам Біг. СУРМА

у деяких мусульманських країнах указ правителя, звернений до його підданих. Фірман тайний від султана Турок віз у Крим до хана. По дорозі, як на гріх, Запорожець йому стрівся, З ним на шаблях зачепився, Швидко турка переміг, І відвіз того фірмана Кошовому отаману. ФІРМАН

острів на Дніпрі (нині територія М.Запоріжжя). У 1556 р. на Хортиці було зведено першу козацьку фортецю Січ, яку у 1557 р. зруйнувало турецько-татарське військо. (від хорогва, корогва) – прапороносець. Хортиця шумить-вирує, Гамір день і ніч. На острові на Хортиці Запорозька Січ. Знають степ і ліс, і ріки. Гори і долини - На острові на Хортиці Слава України! ХОРТИЦЯ ХОРУНЖИЙ

1. Релігійна організація, до якої входить духівництво та віруючі. 2. Споруда, де відбуваються релігійні відправи. Запорожці своєю покровителькою і заступницею вважали земну матір Ісуса Христа Діву Марію. День Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня) козаки вважали своїм найбільшим святом. Церква гарна на Хортиці, - Як заходить день новий, Йдуть до церкви козаченьки, До святої Покрови. Чемно Бога прославляють І молитву промовляють: - У святім і правім ділі Помагай, Пречиста Діво! ЦЕРКВА (грецьк. -дім Бога)

човен запорозьких козаків у 15-18 ст. Довжина - 18-20 м, ширина - 3-3,5 м, висота - 3,5-4 м. Основу чайки складав корпус, видовбаний з суцільної колоди, оббитий дошками. По ньому кріпився пояс з сухого очерету, що захищав човен від затоплення. Чайка мала два керма - ззаду і спереду, а також щоглу і вітрило, вміщала 50-60 озброєних козаків, інколи ще й гармату. Чайки зранку на Дніпро Тихо випливають, Запорозькі курені У похід рушають. Хвилі пнуться, списи гнуться, Гомонить вітрило. Своїх діток мати Січ Поблагословила. ЧАЙКА

холодна зброя динамічного кінного бою. З'явилася на Русі у IX-Х ст. Мала довжину леза до 80 см. З розвитком важких озброєнь з ХIV-ХV ст. шабля стає довшою - до 117 см, шириною - до 5 см, важчою, потужнішою. У XVI ст. з'являється поняття козацька шабля. Шаблю й шапку на курганах Козаки лишали. А дзвінку козацьку пісню Із собою брали. Омивали рясні роси Високії трави. Щедро кровію полита Козацькая слава. ШАБЛЯ

святкується в Україні напередодні старого Нового року (з 13 на 14 січня). В ритуалах його святкування - залишки далеких язичницьких традицій слов'ян. Щедрий вечір! Добрий вечір! Пада сніг на Україну! Повіншуймо щастя-долю! Прославляймо світлу днину! Хай у кожнім домі буде Статок, злагода, до речі, Добрим людям, щедрим людям - Щедрий вечір! Добрий вечір! ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Військово-територіальна одиниця у Запорозькій Січі в 16-18 ст. На Січі налічувалося до 38 куренів. На чолі куреня стояв виборний курінний отаман. Назви куренів пов'язані з назвами населених пунктів, звідки прибивалися на Січ перші козаки. 2. Житлове приміщення козаків на Січі, у якому жили козаки одного куреня. Продовгуваті курені будували з дерева, глини, очерету, облаштовували піч, лежаки, лави тощо. Їде козак до матері, Їде проти ночі. Свіжий вітер оселедець Лагідно тріпоче. Козак чуба ловить, Вітру стиха мовить: - Оселедець - то не мода і не просто врода, Оселедець - то ознака справжнього козака! КУРІНЬ

суп рибний, м'ясний, картопляний і т. ін.; щерба, зупа, юха, крупник. Для приготування рибної юшки козаки спочатку брали мілку рибу (йоржів, окунів тощо), а також рибні відходи. Все те клали в казан, заливали холодною водою і варили протягом 20-30 хвилин. Затим проціджували і в готову рибну юшку кидали зелень - цибулю, петрушку та ще солили. 15-20 хвилин варили, знімали піну, потім кидали шматки більшої риби (коропа, линя) і варили до готовності. Юні-браві хлопченята Риби наловили. Юні-браві хлопченята Юшки наварили. Вже на небі янголята Зорі почіпляли, Як малі козаченята Юшку нахваляли. ЮШКА

рубляча та ріжуча зброя, яка відома ще у монгольських воїнів. Ятагани були різних розмірів і правили за кинжал або шаблю. Лезо цієї зброї має оригінальну конструкцію - у верхній і середній частині воно вигнуте у бік ріжучої кромки, а в нижній частині - у бік обуха. При нанесенні колючого удару вектор сили припадає на кінцівку леза. Піші козаки часто були озброєні ятаганами. Ясне сонце над світами День народжений веде. Над лісами, над полями - День новий, привітний день. Хай мечі і ятагани Не тривожать світлий день. Днем погожим, днем жаданим Ясне сонце мир веде! ЯТАГАН

Видатні постаті козацтва

СІРКО ІВАН (між 1605 і 1610-1680 рр.) - був вінницьким полковником, а також полковником Ніжинського полку та Харківського полку; успішно керував численними походами проти татар і турків; брав участь у Визвольній війні українського народу під проводом гетьмана Хмельницького; найбільше число разів обирався кошовим отаманом Запорозької Січі. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН ЗІНОВІЙ (1595-1657 рр.) - гетьман України з 1648 р. Здійснив державну реформу в Україні, увів полковий устрій держави, створив могутнє військо, упорядкував збирання податків, налагодив карбування власної грошової одиниці, установив зовнішньополітичні стосунки з прикордонними державами -Туреччиною, Швецією, Московією, Польщею, Кримом. Резиденція Б. Хмельницького у 1648-1657 рр. знаходилася в м.Чигирин на ріці Тясмин (нині Черкаська область). Похований Б.Хмельницький у Суботові поблизу Чигирина.

ПЕТРО-КОНАШЕВИЧ САГАЙДАЧНИЙ бл. 1570-1622 рр. Народився в с. Кульчиці на Львівщині, навчався в Острозькій академії, був на службі в київського судді Аксапа, а згодом опинився серед запорожців. З 1616 р. І до кінця свого життя він був гетьманом Війська Запорозького. Ставши гетьманом, П.Конашевич-Сагайдачний велику увагу звертав на зміцнення війська. П.Конашевич-Сагайдачний відомий і своєю просвітницькою діяльністю. Він з усім військом був вписаний до Київського братства, підтримував з ним тісні стосунки, постійно опікувався цим культурним і духовним центром. ІВАН ВИГОВСЬКИЙ Іван Виговський – видатний український державний діяч, тонкий і розумний політик, військовий спеціаліст, визнаний дипломат, людина високого розуму та європейської освіченості. Походив з українського шляхетського роду на Київщині. Закінчив Києво-Могилянську академію, був прихильником православ’я. Перебуваючи на службі у польському війську, потрапив у полон до татар на Жовтих водах.

ІВАН САМОЙЛОВИЧ Іван Самойлович – високоосвічена людина. Він проводив курс на створення аристократичної, з міцною гетьманською владою держави. Рішуче протидіяв спробам Запорожжя здобути політичну самостійність. Під час його гетьманства утвердився адміністративний поділ Лівобережної України, сформувалися судові та адміністративні установи. ІВАН МАЗЕПА Іван Мазепа – видатний політичний і культурний діяч України. Його гетьманування – це час відродження України, епоха політичного, економічного й культурного розвитку. Він робив дуже багато для розвитку культури, освіченості України. Власним коштом він будував і реставрував багато храмів.

Використані джерела 1. Сайт « Весела абетка» О. Коненко «Козацька абетка» 2. Ресурси Інтернет.