Презентація на тему:
ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Автор Яхнюк Алла Петрівна вчитель початкових класів Коломийської СШ№1

Як непомітно, як швидко летить час! От тільки нещодавно, здається, принесли з пологового будинку маленький теплий клубочок - і ось вже прийшла пора подумати про те, що шкільні роки не за горами.

Звичайно, батьки переймаються головним питанням: - чи готова їхня дитина до навчання у школі -Як буде вчитися, чи буде встигати добре , якщо стане гордістю класу ... - Принаймні, вчитися б без трійок Та, ще б здатність до іноземних мов - як зараз без них !

Кілька слів щодо перших переживань батьків. Чимало мам і тат, ведучи дитину до школи, сподіваються на неабиякі її успіхи в навчанні, та мине кілька тижнів, і в декого з них з'являється занепокоєння: «Як це так, наша донька стільки знає, а хороших оцінок мало.” Часто ви вважаєте основними показниками готовності до школи знайомство дитини з літерами, уміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак не тільки це впливає на успішність навчання.

Важливим етапом підготовки дитини до школи є розвиток дрібної моторики кисті руки. Діти, в яких рука не готова до письма, швидко втомлюються, втрачають бажання писати, вчитися.

Велике значення в підготовці дитини до навчання відіграє її здоров'я. Робіть все від вас можливе, щоб дитина була здоровою, загартованою, стежте за правильним харчуванням.

Ви повинні пам'ятати, що шкільна наука — не тільки радісні хвилювання, а в першу чергу — організована, клопітка праця, до якої навіть здібна, розвинена дитина не завжди готова.

Підготовлена до школи дитина повинна йти у перший клас із бажанням вчитися здатністю зосереджувати свою увагу протягом тривалого часу умінням слухати діяти організовано

Ці якості починають формуватися не в останній місяць перед школою, а значно раніше, а їхнім психологічним фундаментом є розвиток мислення уваги уяви пам'яті допит- ливості

Підтримувати у першокласників інтерес до навчання не завжди легко. Але за допомогою батьків навчання може стати для малюків корисним і захоплюючим.

. Прагніть максимально використовувати ранковий час для корисного взаємного спілкування. Нехай воно стане для дитини бажаним. Підніміть настрій першокласника, якщо він "встав не з тієї ноги", підбадьоріть, якщо чимось незадоволений. Багато чого можна встигнути по дорозі: повторити уроки, прочитати вивчений вчора напам'ять вірш, визначити головну мету дня. 1. Не відмовляйтеся від проводів першокласника до школи

Якщо у дитини немає своєї кімнати, потрібно організувати робоче місце - письмовий стіл, де вона буде займатися своєю серйозною справою - вчитися. Це добре і з точки зору дотримання правил гігієни - правильна посадка, яка дозволяє зберегти поставу, необхідне освітлення. 2. У кожної особистості має бути свій простір.

3. Окремої уваги заслуговує режим дня. Заплануйте час для обов'язкової прогулянки. Важливо правильно розподілити час навчання і відпочинку, оскільки головною причиною проблем з навчанням і поведінкою є підвищена стомлюваність, неможливість тривалої концентрації уваги. Не перестарайтеся у виконанні домашніх завдань. Діти у віці 6-7 років повинні займатися не більше півгодини, далі потрібно робити перерву не менш 15 хвилин. Складіть режим дня і суворо стежте за його дотриманням.

4. Гра Поступлення до школи суттєво змінює спосіб життя дитини. Проте варто подбати про збереження різноманіття, радості та гри. У першокласника має залишатися досить часу для ігрових занять.

5. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала і емоційна підтримка ( "Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини. Нехай дитина відчує задоволення від навчання, захоплення від відчуття успіху.

6. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

7. Батьки повинні бути в курсі усього, що відбувається в школі. Особливо це стосується сутності предметів і домашніх завдань. Будьте поруч з дитиною. Але здійснюйте не подавляючий, а дружній контроль. -Ану поділися зі мною, що тобі задали? Як ти зрозумів, у чому полягає завдання? Як ти плануєш завдання виконати? Чи потрібна тобі моя допомога?

8. У перші шкільні дні краще всього сідати за уроки разом з дитиною, поруч, так, щоб при необхідності, швидко зупинити його руку: "Зачекай, давай разом подумаємо!". Але проходить час, і дорослий відсувається подалі. Він все ще стежить за кожною дією малюка, намагаючись спрямовувати і поправляти його, але вже не простягає руку, а зупиняє словом: "Зачекай, подумай".

Через 3-4 тижні, якщо все йде благополучно, дорослий відсувається ще далі, в інший кінець кімнати, і "займається своєю справою" (читає книжку, в'яже, шиє), однак неухильно продовжує спостерігати за вчинками дитини, даючи точні завдання і, перевіряючи результати його роботи через певні проміжки часу. Через деякий час дитину можна залишати одну, не забуваючи про контроль результатів його діяльності. Так ви привчите дитину до вдумливої самостійності.

9. На перших порах, поки ви не переконаєтеся, що в дитини виробилася відповідальність у виконанні заданого, контроль повинен бути щоденним.

10. Під час приготування домашніх завдань психологи радять чергувати усні і письмові завдання, починаючи з більш трудомістких. При цьому бажані невеликі перерви з активними рухами. 11. Не дратуйтеся і не вважайте втраченим той час, який ви проведете, сидячи поруч з дитиною за письмовим столом.

12. Якщо знаходите помилки, або недбалість, звертайте на них увагу дитини, запропонуйте їй все виправити. Але пам'ятайте, головне - не вселяти маленькій людині страх перед вашою критикою. Будьте суворі, але справедливі і доброзичливі. Адже ваша мета - турботлива допомога.

13. Постарайтеся переконати дитину, що уроки - це її справа, бо вчиться вона не для мами з татом і не для бабусі з дідусем.

14. Не треба ставити ніяких умов. Це привчає дитину займатися тільки заради чогось. Бажання вчитися повинно постійно залишатися її нагальною потребою. Вчення зі страху бути покараним призводить до того, що в дитини виробляється відраза до навчання та школи.

15. Згадайте слова, які вимовляють найчастіше батьки, коли їх син або дочка повертається зі школи: "Які сьогодні оцінки?" Спробуйте інакше. Зустрівши малюка, запитайте його: "Що сьогодні на уроках було цікавого? Що сподобалося, а що засмутило?"

16. Розвиток мови, грамотності, уяви безпосередньо залежить від насиченості мовного середовища дитини. Допомогти зробити її такою можливо за допомогою книг або хорошого дитячого аудіо.

17. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, її навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя, адміністрації або шкільного психолога.

18. Не пропускайте труднощів, можливих у дитини на початковому етапі оволодіння навчальними навичками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся справитися з ними на першому році навчання.

19. У житті вашої дитини з'явиться людина, більш авторитетна, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

20. Для розвитку особистості дитини дуже важливо, щоб вона продовжувала виконувати якісь домашні доручення . При всій необхідності звикання дітей до нової життєвої ситуації не можна звільняти їх від додаткових обов'язків.

21. Безумовно приймати дитину - означає любити її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, і так далі, а просто так, просто за те, що вона є!

Ви віддаєте в наші руки сердечка своїх дітей. Разом з цим ви покладаєте на нас свої надії, сподівання. Ви всі неодмінно хочете, щоб дитина з перших днів шкільного життя стала розумною, вміючою писати, читати, рахувати. Але варто пам'ятати, що не кожна дитина може одразу успішно навчатися, та й це не та основна цінність, заради якої живе людина.

Дитина - Божа іскорка, яка прийшовши в цей світ, несе свою велику місію, має свій шлях, свої думки. Тому перед нами стоїть особливе завдання - РОЗВИТОК І ЗБАГАЧЕННЯ ДУХОВНОГО СВІТУ КОЖНОЇ ДИТИНИ. Це можливо через виховання серця дитини: любов до людей, повага, толерантність, прояв співчуття і вміння радіти за інших.

Вірте в безмежність вашої дитини і допоможіть їй повірити в свої сили. Це допоможе дитині долати труднощі!

Школа і сім'я. Це один довгий ланцюжок, який здатен побороти всі труднощі. Без вашої допомоги вчитель не в силі буде донести до сердець і розуму все те, що ви хочете бачити у своїх дітях.

Давайте будемо толерантними, взаємоввічливими, доброзичливими, терплячими, небайдужими до своїх дітей.

Майстерня Людяності Майстерня Гуманності Співтовариство вчителя та учня Школа - Храм!

Хай вашим дітям стеляться сонячні дороги в широкий світ знань, умінь, звершень.