Презентація на тему:
Писанка

Мельниківська загальноосвітня школа I-II ступенів Смілянської районної ради Черкаської області Писанка

« Якби наш народ не створив нічого іншого, окрім писанок, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце у пантеоні цивілізованих націй. » В. Скуратівський

Коротки історичні відомості про культурний символ України – писанку Техніки писанкарства (крашанка, крапанка, писанка з малюнками-символами) Орнаменти писанкарства. Символи в писанкарстві

Мета : ознайомити з історичними відомостями про культурний символ України – писанку, символікою орнаментів, кольору; розвивати інтерес до пізнання народного мініатюрного живопису України; виховувати повагу до культурної спадщини народу, традиції, любов до прекрасного.

Писанкарство - давнє народне мистецтво, пов'язане з дохристиянськими обрядами зустрічі весни і початку нового року. Писанка - символ Сонця, любові, краси, радості, зародження нового життя. Кожен елемент писанки символізує давні космогонические уявлення наших предків, що збереглися з часів Трипільської культури.

Великдень Нині писанка стала символом радості та віри в світле Воскресіння Христове. Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого). За традицією, писанки пишуть дівчата й жінки. Писанок у їжу не вживають, бо їх вважають оберегами. Їх тримають в оселі на почесному місці протягом багатьох років.

Що не край - то звичай У Франції улюблені великодні солодощі - це вироби із шоколаду: яйця, білі й темні зайчики, курчата, рибки - символ Христа. У Європі діти дуже люблять на Великдень їсти зайців! Шоколадних, правда. Батьки купують таких великодніх зайчиків і шоколадні яйця та ховають їх у садочку біля хати. Великоднього ранку діти біжать шукати солодощі.

Найбільша у світі писанка У канадському місті Веґревілі, провінції Альберта, велику частину населення якого становлять канадські українці, за проектом художника Павла Цимбалюка створено дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки.

Писанка Яйце, декороване традиційними символами, які написані за допомогою воску й барвників. Кожний регіон України має певну особливість у розписуванні великодніх яєць. В Україні писанкарство збереглося завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Значну роль у його розвитку відіграли сучасні писанкарі :Тарас Городецький (1964 — 2006), Оксана Білоус, Марія Іванишин, Тетяна Коновал, Віра Манько, Люба Петруша (США), Зоя Сташук та багато інших.

Крашанки або галунки - це пофарбовані в однин колір яйця, круто зварені в лушпинні цибулі , які після цього набувають жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки.

Крапанки Техніка схожа із розписом писанки, тільки замість нанесення писаком візерунків закрапуються воском місця на шкаралупі, що повинні залишитися не зафарбованими

Драпанки або скробанки Яйця з видряпаними візерунками. Подібна техніка популярна в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема у Польщі, Угорщині, Україні, Чехії.

Витравлені яйця Візерунки на яйцях зроблені за допомогою техніки травлення.

Cламенки Великодні яйця, візерунки яких роблять із соломи. Цю традицію започатковано в Чехії та Словаччині, останнім часом опановують в Україні та інших країнах Східної Європи.

Бісерні яйця Яйця, оздоблені бісером, який клеїться до шкаралупи воском чи клеєм або закріплюється методом сплетіння.

Скляні яйця Виготовлені зі скла великодні яйця. Поширені у США, Західній Європі. У Венеції виготовляються з муранського скла.

Яйця, обплетені дротом Яйця, вкриті сіточкою-візерунком, сплетеним з дроту. Техніка поширена в Чехії, Словаччині та Угорщині, які зараз змагаються за звання батьківщини цього методу.

Яйця, розмальовані кольоровим воском З'явились у деяких європейських країнах на початку ХХ ст. Вона близька до традиційної, але віск залишається на шкаралупі. Малюнок виходить рельєфний й різнокольоровий. Румуни вважають цей стиль власним винаходом. Техніка розпису кольоровим воском вже почала застосовуватися й в Україні.

Яйця з малюнками Великодні яйця з нанесеними на шкаралупу малюнками. Відомі в Німеччині, США, Угорщині, Хорватії та ін. країнах. Останнім часом для швидкого приготування великодніх яєць широко використовуються наліпки з різноманітними візерунками і малюнками.

Яйця-вишивки Вишиті хрестиком великодні яйця. Техніка з'явилась у Німеччині. Спочатку майстри вишивали на канві, у яку замотували яйце, згодом наклеювали вишиті орнаменти на шкаралупу і, нарешті, скориставшись іншим винаходом німецьких майстрів — висвердлювати яйця бормашиною, почали вишивати на шкаралупі за допомогою тонкого дроту з ниткою. На рубежі ХХ-ХХІ ст. її засвоїли писанкарі з України, зокрема Інна Форостюк. Українські майстри, вишиваючи візерунки на яйці, на відміну від, наприклад, американських, не розрізають шкаралупу.

Перфоровані яйця Візерунки висвердлені за допомогою бормашини. Техніка з'явилась у Німеччині. Поширена в Чехії, а останнім часом також в Україні. Серед майстрів, які працюють у цій техніці, найвідомішими є Франц Ґром зі Словенії і Горст Опіола з Німеччини.

Ювелірні яйця Яйця, виготовлені з золота, срібла, коштовного каміння. До їх числа відносяться ювелірні яйця Карла Фаберже.

Великоднє яйце в техніці квілінг Прикрашені скрученими смужечками різнокольорового паперу яйця нікого не залишають байдужими

Музей писанки в Коломиї Єдиний у світі музей писанки збудовано в місті Коломия. Частиною музею є пам'ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів.

У давнину існувала ціла система виготовлення писанок. Наші предки знали понад 20 різновидів техніки їхнього розмальовування.

Нині відомо понад 100 символічних малюнків для писанок.

Дерево життя Культ «дерева життя» був розповсюджений на всій Україні в усі часи. Він може мати вигляд троїстої гілочки, квітки з листям або квітучої гілки у вазоні Дерево життя – як космічне дерево – було символом стрижня, що з’єднує землю і небо, символом безперервного відродження природи і відновлення життя, емблемою невичерпної життєвої сили, гармонії, безсмертя.

Берегиня Глибокий символізм для слов’ян мала Берегиня (Оберега, Велика Богиня), яка зображувалась у вигляді жінки з піднятими вгору руками, – охоронниця домашнього вогнища, захисниця від напастей і повелителька людських доль. З часом Берегиня, яка уособлювала Велику Матір Світу, трансформувалась у тризуб або християнізований образ богородиці, яка молиться, – матір Христа, зберігши всі якості Вселенської Матері.

Символи, що сприяють багатому врожаю БЕЗКОНЕЧНИК – символ багатого вражаю, означає нитку життя. З часом частина хвилястої лінії, а саме “гребінець” , стає окремим мотивом, уособлюючи в собі різні образи : “крутогори”, “баранячі ріжки”, “сороки”, “крученики” . Зміст цих мотивів також пов’язаний був із землеробським культом.

Символи здоров'я та довголіття РИБА, ОЛЕНЬ – символи здоров’я та довголіття.

Символи, що лікують СОСНА, ВЕРБА, СОНЯШНИК – символи, що лікують.

Символи, які сприяють народженню дітей РУЖА, КВІТКА, ДЗВІНОЧОК – символи, які сприяють народженню дітей.

Символи кохання Зозуля, квітка, смерека дарують надію на щиру та вічну любов.

Символи-обереги Півень, вуж, божа рука принесуть захист.

Символи-попередження Заячі вуха, ведмежі лапи, зуби вовка – оберігають домашніх тварин.

Символи сили і витривалості ЛИСТ, КАЛИНОВИЙ ЛИСТ – символи сили і витривалості.

Християнські символи ТРИГВЕР, РУЖА, ЗІРКА, ХРЕСТ (квадратний) — символи сонця, чотирьох сторін світу, символ очищення.

Символічне значення кольорів в писанці червоний - радість, життя, любов, надія; червоний з чорним символізували земні божества; жовтий – місяць, зірки, гарний урожай; голубий колір уособлював небо, повітря, здоров’я, силу; зелений символізував весну, відродження природи, багатство рослинного й тваринного світу; коричневий - колір родючої землі.

Композиційна схема розпису Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу. Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка. Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні - сорок днів посту.