Презентація на тему:
Василь Стус. "Просвітлої дороги свічка чорна"

“Просвітлої дороги свічка чорна” Василь Стус

Фактично це був не табір, а тюрма жорстокого режиму утримання. Якщо рецидивістів выводили у цехи рабочої зони, то ми и працювали в камерах через коридор. Прогулянку нам предоставляли на одну годину в обшитому жестю дворикеу 2 на 3 метра, зверху обнесеному колючим дротом, а на помості — надзиратель. Обшуки. Їх проводили два-три раза на місяць, але були періоди, коли в’язня могли обшукати декілька разів на день. Виводячи на работу, заведут ь у свою «діжурку» — і роздягайся наголо. Перещупают ь кожен рубчик, заглянуть у кожну складку тіла. Як тепер чую повен болю голос: «Щупают ь тебе, як курку..» Такої репліки було достатньо, щобзагриміти в карцер.   Табір у Кучино

«Ну не дали ж йому жить! А тепер вони його шанують… На що вони здались…»   Пам'ятник Василю Стусу

На диске «Живий голос Василя Стуса» поэт читает собственные стихи. Эту запись в конце 60-х осуществил близкий приятель В.Стуса Леонид Селезненко, копии хранились у Ивана Калиниченко, Леониды Светличной, Бронислава Омецинского. Оригиналы записи представители КГБ забрали у Селезненко во время обыска в 1972 году. Голос Василя Стуса на благотворительных основаниях реставрирован СП «Комора». Также диск содержит несколько стихов в исполнении Галины Стефановой, а также песни на стихи Стуса, написанные Сергеем Морозом и сестрами Тельнюк. * «

Зміст: * «Осліпле листя відчувало яр…» (читає В. Стус) * «Мов жертва щирості життя…» (Сестри Тельнюк) * «Ти пам’ятаєш ніч? велику ніч…» (читає В. Стус) * «За роком рік росте твоя тюрма…» (читає В. Стус) * «Куріють осені багаття…» (читає В. Стус) * «Нехай горить трава по осені…» (читає В. Стус) * Накликання дощу (читає В. Стус) * «Не побиваюсь за минулим…» (читає В. Стус) * «Незграбно ворон кружеля…» (читає В. Стус) * «Вчися чекати, друже…» (читає В. Стус) * Безсонної ночі (читає В. Стус) * «Утекти б од себе геть світ за-очі…» (читає В. Стус) * За читанням Ясунарі Кавабати (Сестри Тельнюк) * Синові. Р.Кіплінг (читає Д. Стус)

Мовжертва щирості —життя мовмолодечихкрил пружнавийтріск, якнебуттям укривсясуходіл. Тищенакінчикупера возносишсяувись. Авжепора? Давно — пора. Спадаючи, молись. Як жертва щирості, як кат оговтанихбажань, переминай заграннюгрань, чекаючирозплат— за те, щомарнувавсвійвік, надмірунебапраг, щобувлюдинічоловік ідруг,ібрат,івраг. І янайпершепомолюсь. Івдругепомолюсь. Івтретепомолюсь. І в смерть зземлеюпоріднюсь.

Жанр: документальний Країна: Україна Кіностудія: "Галичина-фільм" Режисер: Станіслав Чернілевський Сценарій: Дмитра Стуса, Володимира Шовкошитного, Станіслава Чернілевського Сюжет: Документальна трилогія "Просвітлої дороги свічка чорна". Пам’яті Василя Стуса. Про тернову дорогу відомого українського поета,перекладача, політв'язня.