X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Василь Стефаник. ppt

Завантажити презентацію

Василь Стефаник. ppt

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Василь Семенович Стефаник 1871-1936

Слайд 2

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

Слайд 3

Народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина. У 1880 р. батько віддав його до другого класу початкової школи в Снятині.

Слайд 4

Стефаник писав в автобіографії 1926 року: «Я почув велику погорду для мене. Тут зачали мене бити». Ще гостріше відчув на собі, будучи хлопцем, соціальний і національний гніт, коли у 1883 році вступив до Коломийської польської гімназії.

Слайд 5

Навчався у Снятинській міській, школі, потім у польських гімназіях у Коломиї та Дрогобичі. Був виключений з Коломийської гімназії через участь у «Покутській трійці» — таємному творчому об'єднанні духовно близьких митців-земляків, до складу якої входили також Лесь Мартович та Марко Черемшина. По закінченні Дрогобицької гімназії вступив до медичного факультету Краківського Університету (1892).

Слайд 6

У Кракові Стефаник на довгі роки заприязнився з польським лікарем і культурним діячем В. Морачевським. Приятелювання з ним, а також дружні стосунки з плеядою письменників «Молодої Польщі» (зокрема з С. Пшибишевським), В. Орканом та інші відкрили Стефанику, за його власним висловом, «дорогу в світ».

Слайд 7

Багато працюючи над своєю загальною освітою і знайомлячись з сучасною йому західно-європейською літературою, Стефаник поступово втрачав зацікавлення медициною і зрештою у 1900 році покинув університет. У 1903 р. Стефаник познайомився з рядом діячів української літератури з Росії, у тому числі Михайлом Коцюбинським і Лесею Українкою. У 1904 р. одружувався (дружина померла в лютому 1914 р.), мав чотирьох синів. У 1910 р. Стефанику перейшов батьківський спадок у рідному селі, куди він переїхав і де прожив до кінця життя.

Слайд 8

Літературна діяльність

Слайд 9

Перші літературні спроби Стефаника припадають на роки навчання в гімназії; 1897 року в чернівецькій газеті «Праця» надруковано кілька його новел з життя покутського села: «Виводили з села», «Лист», «Побожна», «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка», «Сама-саміська»; у 1899 році, теж у Чернівцях, з'явилася перша збірка прози Стефаника «Синя книжечка». Літературна критика сприйняла ці перші публікації з великим захопленням як твори цілком зрілого і надзвичайно талановитого автора. Подібну високу оцінку дістали й наступні збірки новел Стефаника: «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905).

Слайд 10

На перші роки 20 століття твори Стефаника були вже відомі в перекладах польською, німецькою, російською, італійською (перекладач Луїджі Сальвіні) та іншими мовами. Тож коли 1903 Стефаник поїхав у Полтаву на відкриття пам'ятника І. Котляревському і зустрівся там з Лесею Українкою, О. Пчілкою, М. Коцюбинським, М. Старицьким, Г. Хоткевичем та іншими, вони привітали його як одного з видатних діячів української літератури. Але з 1901 у творчості Стефаника залягла довготривала перерва.

Слайд 11

Деякий час він перебував у своїх приятелів, а по одруженні в 1904 році оселився в с. Стецеві на господарстві свого тестя К. Гаморака, перейшовши щойно в 1910 році на батькове господарство до Русова, де й прожив до кінця життя. На цей час припадає активізація Стефаника у громадській діяльності: він засновує читальні «Просвіти», як член Радикальної партії агітує на виборах, виголошує палкі промови на вічах, у 1908 — 1918 роках працює послом австрійського парламенту, виступає у всіляких справах оборонцем селян. У 1916 Стефаник повертається до літературної творчості (новели «Дитяча пригода» і «Марія»), яка триває до 1933 року.

Слайд 12

Усього за другий період він написав 23 новели і кілька автобіографічних спогадів. Частина новел увійшла в останню збірку «Земля» (1926), а решта його доробку, друкованого по журналах, з'явилася в ювілейному виданні «Твори» (1933). Крім того, Стефаник залишив величезне листування, яке має не менше літературного значення, ніж новели («Моя література, — писав він, — в моїх листах»). Стефаник важко пережив смерть матері. Леся Українка, зустрівшись з ним у 1901 році в Чернівцях, відзначила хворобливий настрій новеліста. Уже в перших збірках новел повнотою виявився великий літературний талант Стефаника, не зазнавши в подальшому істотних змін.

Слайд 13

З погляду мистецьких форм, у творчості Стефаника після 14-літньої перерви ніщо не змінилося; нове за другого періоду творчості з'являється лише в тематиці: лихоліття першої світової війни («Дитяча пригода», «Вона — земля», «Пістунка» та ін.), пробудження національної свідомості («Марія») та катастрофічна поразка боротьби українського народу до державної самостійності («Сини»); також помітне повернення до лірично-автобіографічних образків, з яких він починав свою творчість.

Слайд 14

Сила мистецького образу і неповторні своєрідності стилю забезпечили популярність Стефанику, яка триває й досі. Стефаник мав великий вплив на творчість багатьох українських письменників. Починаючи від його сучасників (М. Черемшини, О. Маковея) до найновіших часів. Особливо помітний він у творчості Ю. Яновського, О. Довженка, пізніше Я. Ступака, почасти Є. Гуцала, В. Шевчука, Ю. Мушкетика й інших.

Слайд 15

УВІЧНЕННЯ ПАМ'ЯТІ

Слайд 16

Ім'я Василя Стефаника носять: Премія в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики — найвища в Івано-Франківській області відзнака, яку присуджує Івано-Франківська обласна державна адміністрація місцевим авторам Прикарпатський національний університет Національна бібліотека у Львові Публічна бібліотека у Києві Вулиця у Львові Вулиця у Стрию Василеві Стефанику споруджено: пам'ятник у Львові на вулиці Стефаника перед входом у Національну бібліотеку імені Стефаника пам'ятник в Івано-Франківську у подвір'ї Прикарпатського університету на вулиці Шевченка

Слайд 17

В Україні випустять ювілейну монету до 140-річчя Василя Стефаника Верховна Рада України прийняла Постанову "Про відзначення 140-річчя з дня народження Василя Стефаника". Документом, зокрема, передбачено урочисто відзначити на державному рівні 140-річчя з дня народження Василя Стефаника.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Українська література