Презентація на тему:
Українська народна дума

«БУРЯ НА ЧОРНОМУ МОРІ» Українська народна дума

Записано 1873 р. від кобзаря Остапа Вересая. Вперше надруковано в «Записках Юго-Западного отдела ИРГО за 1873 г.», т. I. К., 1874, додаток «Ноты к думам и песням, исполняемым О. Вересаем». Всього записано близько десяти варіантів цієї думи — переважно в другій половині XIX ст. кобзар Остап Вересай

Історична основа думи: Наприкінці XVI ст. запорожці уславились походами на Крим і Туреччину. Козацькі походи дивували тогочасних свідків, які розносили славу про їх учасників далеко за межі України. Козаки здійснили низку сміливих морських походів проти турків і татар, перетинаючи море на своїх чайках. На чайках запорожці плавали по Дніпру, Дунаю і Південному Бугу. Воюючи з турками й татарами, запорозькі козаки вже в XVI ст. здійснювали регулярні військово-піратські набіги на Кримське ханство й Османську імперію, вступали в бій із турецькими галеотами та галерами. Завдяки невеликим розмірам суден козаки часто здобували перемогу над ворогом, але під час шторму чайки нерідко гинули. Саме тому і з’являлися твори, які розповідали про Боже диво порятунку під час штормів.

Словник: Чайка — бойове парусно-гребне судно запорозьких козаків у XVI–XVII ст. Довжина його становила 18–20 м, ширина — 3–3,5 м, висота — 3,5–4 м.

Тема: зображення бурі на Чорному морі, в результаті якої два рідні брати ледве не загинули, бо звернулися до Господа. Зебек Володимир «Шторм»

Ідея: засудження легковажності, надмірної гордості, зневажливого ставлення до батьків, членів родини, людей. І. Айвазовський «Дев’ятий вал»

Основна думка: тих, хто не поважає і не шанує батьків, Господь карає. І.Айвазовський «Буря на морі»

Жанр: соціально-побутова дума Соціально-побутові - це думи, у яких поетично розроблялися проблеми моралі, людських взаємин.

Композиція: Вступ: опис бурі і її наслідків. Основна частина: усвідомлення потопаючими братами того , що їх карає Бог за зневажливе ставлення до своєї родини. Закінчення: допомога Господа братам, бо вони згадали отцеву і матчину молитву. І. Айвазовський «Буря»

Проблематика: * батьки і діти; * найважливіші життєві цінності; * поведінка людини у надзвичайній ситуації. О.Поляков «Шторм»

Словник Гріх 1. Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін. 2. Поганий, непорядний вчинок; якась хиба, помилка, недогляд. 3. У значенні слів непорядно, недобре, недозволено; наприклад, гріх тобі таке говорити. За біблійним переказом — порушення завітів, даних їм Богом, були вчинені першими людьми (Адамом і Євою). Спокутувати гріхи — визнавати свою провину і намагатися виправити становище. Грішник -той, хто порушує правила моралі або взагалі прийняті правила співжиття.

Покаяння 1. Визнання своєї провини; каяття з якось приводу. 2. Церк. Називання своїх гріхів священикові; сповідь. 3. Заст. Церковне покарання віруючих — примусові і підконтрольні молитви. Словник

Причини страждань братів: Се то отцеві молитва і материна нас видимо, карає. Тоже ми собі превелику гордість мали: Проти божих церков уїжджали, Шлички із голов не здіймали, На своє лице хреста не клали Милосердного творця на поміч не призивали, Да по улицях кіньми розбивали, Кров християнську на сиру землю проливали! То од отця, од матки прощенія не приймали Да старую матусю ми од себе а й стременами одпихали; Старшого брата у себе за брата не мали; Сестру середульку марне зневажали, Близькому сусіді хліба й солі ізбавляли... У думі засуджується надмірна гордість, зверхність, неповага до членів родини, оточуючих.

Трагедія чужинця: …Чужий-чужениця, Бездільний, безрідний і безпомощний потопає... Порятунку собі нівідкіль не має Гірко сльозами ридає — Прощенія допомагає, Перед Господом милосердним Гріхи свої сповідає… Тільки недобре було, отець і мати, Чужому-чужениці на Чорному морі потопати і Йому прощенія ні од кого прийняти І на чужині порятунку дати! За козака-сироту нікому було молитися, нікому було його прощати, тому він потонув.

Земля Грабська (у деяких варіантах — арабська) — очевидно, ідеться про далекі арабські землі. ...Отцеву і матчину молитву споминати...— кобзарі в думах вкладали в ці слова широке розуміння — добру батьківську науку й осторогу дітям, а не вузьке поняття церковної молитви. Довідка:

Дума оспівує віру, силу материнської любові, необхідність усвідомлення того, що порятунок можливий лише через покаяння, розуміння своєї гріховності.

Народні прислів’я про стосунки батьків і дітей: *Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець. *Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться. *Всякій матері свої діти милі. *Горе з дітьми, горе й без дітей. *Від малих дітей голова болить, а від великих — серце. *Умів батькувати, умій і годувати. *Отець по-батьківськи поб’є, по-батьківськи й помилує. *Рідна мати високо замахує, а помалу б’є. *Материна молитва із дна моря виймає. *До людей — по розум, до матері — по серце.

Тестові завдання: 1.Пташина, яка сиділа на білому камені біля Чорного моря: а) чайка; б) орел; в) сокіл; г) ворон. 2. Небо у творі названо: а) святим; б) безмежним; в) високим; г) грізним. 3. Що відбулося на небі перед початком бурі? а) Набігли сіреньки хмарки; б) потемніло і померкли зірки; в) де-не-де почали з’являтися чорні ворони; г) посіріло, вдалині сяйнула блискавка.

4. На скільки частин хвиля морська розбиває судна? а) Дві; б) три; в) п’ять; г) сім. 5. Розбиваючи судно, хвиля першу його частину відносила: а) до фортеці козацької; б) у тихий Дунай; в) на каміння біле; г) до степу широкого. 6. Як у думі описані рідні брати? Вони були: а) наче голубоньки сивенькі; б) чепурненькі і височенькі; в) мов красені стройненькі; г) як півники гарненькі.

7. Стан, в якому перебували брати, знаходячись у морі: а) спокійний і врівноважений; б) веселий і радісний; в) роздратований і хвилюючий; г) безтурботний і байдужий. 8. Брати «прощенія домагали», звертаючись до: а) Господа; б) сонця; в) грому небесного; г) моря розгніваного. 9. Опинившись у морі під час бурі, порятунку собі «невідкіль не мав»: а) чужий-чужениця; б) отаман козацький; в) військовий турецький;г) козак полонений.

10. Хвиля морська, як кара, затопляла братів, бо вони: а) зрадили вірі своїй; б) зневажливо ставилися до своїх рідних; в) чинили вбивства жорстокі; г) відцуралися звичаїв українських. 11. Маючи велику гордість, брати близькому сусіду: а) хліба і солі не давали; б) ніколи не віталися з ним; в) не допомагали в скрутний час; г) зовсім не звернули уваги на нього. 12. Чия молитва могла врятувати братів, коли ті опинилися у небезпеці? а) Батьків; б) старшого брата; в) сестри; г) сусіда.

С.Ісаєв «Цунамі» Буря на морі – це символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння.