Презентація на тему:
Т.Шевченко - художник

Тема: Т.Шевченко – художник

Урок - проект Мета: ознайомити із живописною спадщиною Т.Шевченка, показати шляхи становлення його як художника; розвивати спостережливість учнів, вміння читати художнє полотно, помічати суттєві деталі, зв’язно висловлювати свої думки; виховувати пошану до мистецьких скарбів України, почуття прекрасного.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, репродукції живописних робіт поета, альбом «Шевченко – художник», ілюстрації учнів до творів Т.Шевченка, презентація Епіграф: Шевченко стоїть у ряду великих універсальних геніїв людства, вивчення творчості яких допомагає створенню справжньої традиції національної культури в багатьох її галузях — у філософії, естетиці, драматургії, поезії, прозі, живописі, музиці.

Етапи реалізації уроку-проекту I етап. Підготовчо-організаційний 1.Формування науково-пізнавальних секцій учнів: Літературознавці. Мовознавці. Дослідники. Мистецтвознавці. Біографи. Сценаристи та актори. Художники.

Механізм реалізації II етап. Організаційно-виконавчий 1. Вступне слово вчителя. 2. Симпозіум учасників секцій науково-пізнавальних груп. 3. Діяльнісний міні-тренінг. 4. Резюме.

III етап. Підсумковий 1. Коментар до виконання домашнього завдання. 2. Самооцінка науково-пізнавальної діяльності. 3. Оцінка уроку-проекту.

Очікувані результати 1. Глибоке ознайомлення з творчістю Кобзаря як художника. 2. Сприяння реалізації в учнів інтелектуальних і творчих здібностей, сформованості життєвих компетентностей. Написання твору на одну з тем: «Добрий день, Тарасе Григоровичу…» (твір-лист)

Поетична хвилинка Автопортрет 1843 р. ...Із вічності влетів. З безсмертя виніс Веселий повів молодечих мрій; Припав, припав до аркуша паперу — І радісно забігало перо (Хвилину тому,— півтораста літ, — Присвяту в потаємний вніс альбом Палкої шанувальниці таланту). Забігало перо... І зупинилось. Замріявся... Задумався... Забувся... Кому цей погляд генія? Кому глибока зосереджена увага. Ця вперта зібраність... Цей блиск очей Кому він має сколихнути душу? Кому адресувати має погляд Вітання, згоду, співчуття чи знак Порозуміння: висловить тривогу. Лиш не за себе — за чиєсь життя... Можливо, і за наше... Він увесь Так перейнявся думою своєю. Що мовби аж наблизився до нас З півтемряви далекої. Так ніжно Дбайливими штрихами відгорнув Несупокійне та в'юнке волосся. Щоб і воно не заважало... Туш Примусив розпливтися строго в міру, їй визначену,— хай підкреслить, хай Лиш те, що мусить проакцентувати— Що ж із задуми вивело його — Чи ніжний голос, чи дзвінок, чи пісня ?| У папку вкинув аркуш — і пішов У свою долю, в каторгу, у вічність.- (Роман Лубківський)

Організація роботи в групах. Оголошення назв проектів. Літературознавці. Мовознавці. Дослідники. Мистецтвознавці. Біографи. Сценаристи та актори. Художники.

Виступ групи «літературознавців» ( група «літературознавців» виступає із тезісами про періоди творчості Т.Шевченка як художника): Доакадемічний період; Т.Шевченко і Академія Мистецтв, ранній період; Заслання; Творчість після заслання.

Виступ групи «мовознавців» ( група «мовознавців» пояснює: за допомогою чого Шевченко створював свої малюнки, а також подає тлумачення слів з демонстрацією репродукцій картин ): Сепія – фарба сіро-коричневого кольору; натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря; фотографія коричневого тону. Бістр – фарба чорно-бурого кольору; темнобрунатна акварельна фарба, що виготовляється з деревної сажі. Акварель – клейові фарби, що розводяться водою; живопис такими фарбами. Олія – олійна фарба Офорт , акватинта – різновиди техніки гравюри на металі; 1) Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот. 2) Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри. 3) Ручний спосіб виготовлення форм глибокого друку із застосуванням хімічного травлення.

Сепії Т.Г. Шевченка Малюнки, що їх виконав Шевченко фарбою сіро-коричневого кольору, відомою під назвою сепії (виготовляється з так званої чорнильної залози морських каракатиць).До сепії Шевченко звертався дуже часто, особливо в період заслання і створив високі зразки своєрідного монохромного живопису, віртуозно використовуючи прозорість фарби найтонші градації коричневого кольору. У цій техніці він досяг виняткової майстерності світлотіньового моделювання, відтворення простору, предметного оточення психологічної її характеристики. Сепію художник використовував у роботі над ілюстраціями, для виконання підготовчих малюнків до гравірування, в пейзажних замальовках і особливо успішно – в портретах і сюжетних малюнках, що мають самостійне мистецьке значення. Він настільки призвичаївся до цієї фарби, що, коли не було під рукою сепії, розробляв до тону її бістр.

Бістр Чорно-біла фарба, яку виготовляють із сажі букового дерева. Шевченко почав вживати сепію ще під час навчання в Петербурзькій Академії мистецтв. Він міг бачити малюнки свого вчителя К. Брюллова, виконані сепією в Італії і Греції, а також твори інших російських письменників. До цієї техніки Шевченко вдавався в роботі над малюнками, що їх він виконав на Смоленському кладовищі, зокрема, працюючи над картиною “Хлопчик - жебрак, що дає хліб собаці”, за яку у вересні 1840 здобув срібну медаль 2-го ступеня. Сепію виконано ілюстрацію до повісті М.Гоголя “ Тарас Бульба”(1842), а також два начерки “Сліпий” (“Невольник”) (1843) пізніше на цей сюжет поет написав однойменну поему

Офорт Твори художника , виконані технікою штрихового офорта, часом у поєднанні з акватиною. Технікою чистого офорта Шевченко оволодів у роки навчання в Петербурзькій Академії мистецтв, найвірогідніше - в майстерні К.Брюлова, який працював у мистецтві офорта і заохочував до цього своїх учнів. Найбільш ранніми відомими нам офортами Шевченка є естампи “Живописної України”- задуманого ним про історичне минуле, сучасний народний побут і природу України. В останні роки перебування на засланні у Шевченка визрів намір: після звільнення цілком присвятити себе мистецтву офорта, щоб поширювати в народі офорти з картин великих художників, а також власні твори.

Художні техніки Акварель Олія Олівець Офорт Сепія Туш Гравюра

ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА З ЗАХОДУ. Акварель, 1846.

ПОГРУДДЯ ЖІНКИ. Олівець, 1830.

ВИДУБЕЦЬКИЙ МОНАСТИР. Олівець, 1843.

АСКОЛЬДОВА МОГИЛА. Сепія, акварель, 1846.

СТАРОСТИ. Офорт, 1844

ДАРИ В ЧИГИРИНІ 1649. Туш, 1844.

С УДНА РАДА. Офорт, 1844.

Нарцис та Німфа Ехо Сепія. Літо, 1856 р.

Виступ групи «дослідників» ( група «дослідників» знайомить учнів із жанрами образотворчого мистецтва, у яких працював Шевченко. Подає у формі таблиці з прикладами творів.

Казахська тематика Пейзажі Портрети Побутові картини

КАЗАШКА КАТЯ. Сепія, 1856-1857.

БАЙГУШІ. Сепія, 1853.

Автопортрети Т.Шевченко створив 30 малярських та графічних автопортретів. Від романтичного юнака ( 1840р.) до збагаченої досвідом, але вже хворої, виснаженої людини ( 1861р.). Гра кольору та світла, скрізь помітні різкі контрасти. Від К.Брюллова опанував мистецтво творення легких напівпрозорих тіней.

Зима 1840-1841

Кінець серпня 1845

Червень-грудень 1847

Листопад 1849

1849-1850

Серпень 1851

1853

Березень 1860

1860

Червень 1860

Січень-лютий 1861

Виступ групи «мистецтвознавців» ( група «мистецтвознавців» у вигляді презентації проводить екскурсію в картинну галерею Т.Шевченка).

Катерина, полотно, олія Автопортрет, полотно,олія 1842 р. 1840 – 1843 рр.

Циганка-гадалка, акварель Портрет Гребінки, акварель 1841 р. 1837 р.

СЕЛЯНСЬКА РОДИНА. Олія, 1843.

Виступ групи «біографів». (група «біографів» подає аналіз повісті Т. Шевченка «Художник») Композиція Образи Діячі культури, згадані у повісті Переклади

Виступ групи «сценаристів» та «акторів» ( група “ сценаристів ” показує інсценівку за повістю Т.Шевченка «Художник» - зустріч художника із Сошенком)