Презентація на тему:
Шевченко художник

Між пензлем і словом (Шевченко-художник

Улюблений учень Карла Брюллова, випускник Петербурзької імператорської академії мистецтв, Шевченко увійшов у світ мистецтва, залишивши після себе близько 1100 малярських робіт – різноманітних за жанром та технікою виконання. Прояви його художнього генія порівнювали із творами Рафаеля, Гойї, Пікассо, з японською гравюрою… Нарешті – академік гравюри. Творча і технічна винахідливість Шевченка викликала захоплення сучасників. За досягнення і вмілу передачу світлотіні в офортах його називали «російським Рембрандтом»

Погруддя жінки. Портрет Адрієни Лекуврер. 1830 Італійський олівець. Зліва внизу чорнилом авторський напис: «На память Александру Ивановичу Уварову Т. Шевченко». Уваров Олександр Іванович – петербурзький банківський маклер, з родиною якого поет познайомився наприкінці 30-х років XIX ст. Рисунок є копією, з невідомого нам твору.

Автопортрет.1840 Олія. Портрет намальований у період навчання Шевченка в Академії мистецтв, після тяжкої хвороби

Марія. Композиція за поемою О. С. Пушкіна «Полтава» Акварель, бронза. Події, які описуються в «Полтаві», разгортаються на початку XVIII століття. Гетьман України Іван Мазепа бере собі в дружини доньку полковника Василя Кочубея – молоду красуню Марію. Через різні обставини між гетьманом і полковником виникає конфлікт, в якому взяв гору Мазепа. Непохитний гетьман вирішує стратити тестя і невдовзі виконує своє рішення... Художник зображує момент, коли мати пробирається в покої Мазепи до доньки, благаючи заступитися за батька. Ритмічним ключем всієї композиції виявляється лінія з’єднаних рук. Цей мотив робить видимим і відчутним процес перетікання енергії тривоги матері до безтурботно сплячої доньки.

Циганка-ворожка.1841 Акварель. За цю картину 26 вересня 1841 року Шевченко одержав третю срібну медаль другого ступеня. 1841 року картина експонувалася на академічній виставці в Петербурзі

Катерина. 1842 Олія. Картину виконано на тему однойменної поеми. Єдина картина академічного періоду, яка збереглася і написана маслом. Художник прагнув, щоб картина була ясною і зрозумілою, спонукала до співчуття. Шевченко одним з перших в мистецтві класицизму зображує вагітну жінку, узагальнюючи образ своєї героїні до рівня якогось символа, який говорить про метаісторичну долю цілої нації

Селянська родина

Портрет дітей Репніна

Портрет Г. І. Закревської. 1843 Олія. Закревська Ганна Іванівна (1822-1857) – дружина одного з власників села Березова Рудка на Полтавщині – Платона Олексійовича Закревського. Саме тут на Полтавщині і спалахнуло кохання між 29-літнім Тарасом і 21-літнею красунею Ганною Закревською. Це було міцне і взаємне почуття, яке розривало молоді души ще не один рік.    Кохання і ніжність до Ганни Закревської Тарас Шевченко проніс через все життя. Їй поет присвятив поезії: «Г.З.» («Немає гірше як в неволі…») та «Як би зустрілися ми знову» ...  Але зустрітися зі своєю пасією йому не довелося - вона померла в 35-річному віці в той рік, коли поет отримав звільнення від 10-річної солдатчини.

Судня рада. 1844 Офорт. Один з естампів альбому офортів «Живописная Украина

Видубицький монастир у Києві. 1844 Офорт. Один з естампів альбому офортів «Живописная Украина»

У Києві. 1844 Офорт. Один з естампів альбому офортів «Живописная Украина

Хата в якій народився поет

Портрет А. І. Лизогуба 1846-1847 Олівець. Лизогуб Андрій Іванович (1804-1864) – український поміщик. У його маєтку в Седневі Чернігівської губернії Шевченко плідно працював навесні 1846 та у березні 1847 року. Під час перебування поета на засланні А. Лизогуб листувався з ним і надавав йому матеріальну допомогу

Автопортрет. 1847 Олівець. Перший малярський твір Шевченка, виконаний на засланні, всупереч царській забороні писати й малювати

Пожежа в степу. 1848 Акварель. Виконано в час сухопутного переходу Аральської експедиції від Орської кріпості до укріплення Раїм у травні 1848

Серед товаришів на засланні. 1851 Сепія, китайське білило. На звороті напис: «В белом кителе за столом сидит Шевченко и чинит карандаш, перед ним стоит его товарищ-натурщик, обнаженный до бедер и рассматривает нарисованное». На малюнку зображені польські друзі Шевченка – Броніслав Залеський і Людвіг Турно, разом з якими він брав участь у Каратауській експедиції.

Портрет А. О. Ускової з донькою Наташею. 1854 Сепія. Ускова Агата Омелянівна (1828-1899) – дружина коменданта Ново петровського укріплення. Існує думка, що у посилання в Оренбурзьку губернію Шевченко потрапив з-за того, що... образив жінку. До того ж саму імператрицю. Саме їй дістався знаменитий портрет Жуковського пензля Брюллова, завдяки якому Шевченка викупили їз кріпацької неволі. У скандальної в той час поемі "Сон" Тарас дозволив собі порівняти імператрицю Олександру із засушеним опеньком, мовляв, така вона "тонка, довгонога". І ображений таким порівнянням російський імператор суворо покарав поета.

Казашка Катя. 1856-1857 Сепія. Цю роботу називають також «Молитва за померлих» і «У надгробка». На малюнку відтворено казахський народний обряд поминання померлих. Малюнок виконаний на засланні в Новопетровському укріпленні, під час роботи над повістю «Художник». В основі його сюжету лежить древній релігійний звичай казахів: вони палили ночами жир в мисках над покійником, а вдень наливали в ті ж миски воду, щоб прилетіла птиця, напилася води і помолилася Богу про душу небіжчика. В епізоді з казашкою (прийшла вночі на кладовищі здійснити обряд) художнику вдалося досягти ефекту «рембрандтівської» світла. В техніці водорозчинній сепії він абсолютно по-новому виявляє потаємні риси людської натури

Портрет М. О. Максимовича. 1859 Італійський олівець, крейда Михайло Олексійович Максимович, давній знайомий Тараса Григоровича, - український вчений, природознавець, історик, фольклорист і мовознавець, перший ректор Київського університету (1834-1835 рр.)

Портрет М. В. Максимович. 1859 Італійський олівець, крейда. Максимович Марія Василівна – дружина М. О. Максимовича

По дорозі з Нижнього до Петербурга Шевченко на кілька днів затримався в Москві, де відвідав сім'ю Максимовичей, на честь поета влаштували обід. Там Шевченко познайомився з його молодою дружиною Марією, з якою того ж вечора подарував автограф одного з кращих своїх ліричних віршів «Садок вишневий коло хати», написаний ще в казематі Петропавлівки перед засланням. Г.Максимовичу на той момент було 50 років, а його дружині Марії Василівні - невідомо, але якщо судити за написаним Шевченком у 1859 році портрету, то, мабуть, десь близько 20 і не більше 25-ти. Там, у Москві, вона нібито пообіцяла допомогти поетові знайти в Україні наречену. Тарас Шевченко і Марія Максимович переписувалися. Тарас Григорович раніше нікого з жінок не писав з таким натхненням, з такою душевністю. Її надзвичайно мрійливі очі, по-особливому сяючий вираз обличчя, димчастий ореол навколо голови - все свідчить про те, що образ створений закоханим художником, який обожнював свою модель. Припускають, що Тарас Григорович зблизився з Марією Максимович, оскільки через дев'ять місяців після візиту поета у неї народився син. До того дітей у Максимовичей не було. Інші дослідники життя поета відкидають цю версію, посилаючись на те, що порядність Шевченко не дозволила б йому переступити межу, за якою починається зрада друга, а задушевні і ніжні розмови з Марією Максимович стосувалися лише вибору нареченої

Портрет Ф. П. Толстого. 1860 Офорт. Толстой Федір Петрович (1783-1873) – скульптор, віце-президент Академії мистецтв, який разом з іншими діячами культури домігся звільнення Шевченка з заслання

Вірсавія. 1860 Офорт, акватинта Естамп виконано за однойменною картиною К. Брюллова. 1860 року офорт експонувався на виставці в Академії мистецтв. За цей офорт у вересні 1860 року радою Академії мистецтв Шевченкові надано звання академіка

. І. Псьол Портрет В. М. Рєпніної. 1839 Олія. Рєпніна Варвара Миколаївна (1809-1891) – донька брата декабриста С. Г. Волконського – М. Г. Рєпніна, щира приятелька Тараса Шевченка. Закохане серце Варвари Рєпніної, відчуло великий поетичний талант Шевченка. Княжна першою назвала його генієм, нехтуючи людськими забобонами, сміливо простягла руку через соціальну безодню між нею і поетом. Чи соціальна нерівність, чи відсутність справжнього почуття з боку Шевченка стали на шляху до поєднання його долі з долею В. Рєпніної? Ця таємниця назавжди схована в їхніх серцях. Але вже той факт, що Шевченко подарував їй свій автопортрет, присвятив поему російською мовою ''Тризна'', є свідченням глибокої симпатії до цієї неординарної жінки. Згодом вона стала близьким другом, сестрою і сумлінням поета.

В. О. Пєтухов. Похорон Т. Г. Шевченка в Петербурзі. 1949. Олія

І поезія і малярство щільно переплітаються в таланті Шевченка. Та коли на поезію він дивився як на своє покликання, то малювання стало його професією, засобом для існування. Поетична спадщина Шевченка налічує понад 240 творів, а мистецька - близько 1300 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Сама кількість мистецьких творів свідчить, що малярству він приділяв велику увагу. Однак за життя творця жоден його сучасник не мав повного уявлення про нього як художника.