Презентація на тему:
Т.Шевченко. "Гайдамаки" - романтичний світ образів поеми-епопеї

Сини мої, гайдамаки! Світ широкий, воля, Ідіть, сини, погуляйте, Пошукайте долі. Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі?? Сини мої! орли мої! Летіть в Україну, Хоч і лихо зострінеться, Так не на чужині…

центральний; найбільш гноблені прошарки тогочасного суспільства; на боротьбу виступили і «убогий», і «багатий»; стихійна маса виступає монолітною, згуртованою, могутньою, нещадною, безкомпромісною;

"Уманська різанина«(за польською історією)

мета єдина: звільнити Україну від чужоземного поневолення, встановити справедливий державний лад, стати вільним господарем своєї землі; ідеалом була Гетьманщина, незалежна республіка; боротьбу називали «святим ділом»; безжальні до ворогів, мужні й непохитні в збройних сутичках; автор зосереджує увагу на відображенні почуттів; народні герої Свячення козацьких ножів

наполовину вигаданий (прототип – Семен Неживий, який піднімав народ в Кирилівці та в навколишніх селах); наймит у єврея Лейби; сирота-безбатченко, навіть не має прізвища;

поданий у розвитку – від наймита до повстанця-героя; спочатку хоче збагатитися, щоб одружитися з Оксаною; згодом стає месником за кривди; духовно багатий, бо здатний на сильні почуття кохання, ніжність; єдиний залишається живий; пов’язаний з образом оповідача; вірність повсталому народові

від слова “колій” -той, що коле гайде – (тур), гнати, переслідувати(1717)

Народився він 1740 р. в сім'ї селянина-кріпака в с. Іванівна, недалеко від Чигирина. Ще 14-річним хлопцем пішов на Запорожжя, де й пробув чотирнадцять років. У 1767 р. з'явився як монастирський послушник спершу в Жаботинському, а потім у Мотронинському монастирях. Саме в Холодному Яру, де стояв Мотронинський монастир, разом із козаками, які у ньому перебували, підняв повстання. Воно охопило Київщину, Брацлавщину, поширилося на Поділля, Волинь, Галичину. Повстанці на чолі з Залізняком оволоділи Жаботином, Смілою, Богуславом, Каневом та іншими населеними пунктами.

Образ у поемі сирота, рано почав наймитувати; ватажок, улюбленець повсталих мас; завжди серед людей, разом із ними; веселий, до всіх привітний, кожному доступний; щирий із повстанцями, «синами», «дітьми»; полюбив Ярему, підтримує і підбадьорює його; талановитий організатор мас, визнаний ватаг, сміливий у бою; нещадний до ворога, вірний товариш

Художній образ український шляхтич за походженням, одружений із шляхтянкою; сотник надвірних козаків у Потоцького; приєднався до козаків; діяв за переконаннями; свідомий свого обов’язку стати в боротьбі; загальній справі приніс і свою кар’єру, становище і родинне щастя; сила волі, любов до Вітчизни, добре серце; твердість характеру, непохитна воля виявилися у вбивстві власних дітей; відданість присязі; батьківські почуття змушують поховати дітей потай; трагічний образ патріота, вірного сина свого народу

і. Народився в с. Розсішки поблизу Умані в козацькій родині, але невідомо в якому році. В умовах жорстокого польсько-шляхетського гніту Ґонті вдалося здобути добру, як на той час, освіту. Разом із гайдамаками Залізняка козаки Ґонти 18 червня повели наступ на Умань із боку Трекового лісу. Спільний удар був такої сили, що фортеця впала вже на другий день. Стався погром шляхти, католицьких священиків і євреїв-орендарів, під час якого загинуло декілька тисяч чоловік. Гайдамаки зібрали в Умані раду, на якій Залізняка було проголошено гетьманом, а Ґонту — полковником і князем уманським. Охоплені повстанням райони були поділені на сотні, як за старих козацьких часів. Уніатам запропоновано або прийняти православну віру, або покинути край. Незабаром повстання охопило Поділля, Волинь і Полісся Іван Гонта Історична довідка

Страшна помста Шляхтич Дуклан-Охотський залишив свідчення про виняткову мужність ватажка повстання: «Гонта вийшов на страту з лицем спокійним і веселим, наче направлявся до кума на іменини. Кат здер з нього смугу шкіри, кров чвиркнула, проте обличчя гайдамаки не здригнулося; здер нову пасмугу шкіри, і тоді Гонта сказав: «От, казали, що буде боляче, насправді ні крихти не болить!»»

М. П. Бідняк. «Гайдамаки». Полотно. Авторська техніка, 1975

Задзвонили в усі дзвони, По всій Україні, Закричали гайдамаки: "Гине шляхта, Гине…»

Логічним завершенням основної сюжетної лінії є зображення поразки повстання. "Епілог" перейнятий сумним настроєм, характерним і для народних пісень про Коліївщину.

Браття наші кляті, за що ж така кара? За що ж ви багнети на волю підняли? Гинуть гайдамаки, гинуть, не здаються, А вороги лютують, козаченьки бються. Від Дніпра і Дону, від Дністра і далі Посадили всюди гайдамак на палі, Посадили всюди гайдамак на палі. Там за перемогу в Москві та Варшаві Задушили волю, України славу, Задушили волю, України славу. Але не загинуть в пам'яті народу Сини твої славні, Україно, вольні! Сини твої славні, Україно, вольні! «Коліївщина» Слова: Володимир Скоробський Музика: Журборіз