Сава Чалий - герой історичної трагедії І.Карпенка-Карого
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Ча лий Са ва (1741 - 5 січня 1742) — український військовик — козацький сотник, полковник. На службі Речі Посполитої: полковник війська, надвірний старшина Потоцьких. Родом із містечка Комаргорода на Вінниччині. Один із ватажків гайдамаків.
Перебував якийсь час на Запорозькій Січі, згодом служив сотником надвірного загону у польських князів Четвертинських.
1734 року брав участь у повстанні гайдамаків на боці сотника (або полковника) Верлана. В Умані склав присягу на вірність Росії в особі полковника Полановского, який був висланий на Поділля для підтримки кандидатури на трон Речі Посполитої Августа ІІІ. На чолі сотні взяв міста Шаргород, Стіну (пол.Ścianę), у яких забрав майно. В Могилеві забрав майно у грецьких купців, які везли товар до Києва, за їх розповіддю, полковнику російському фон Фрайденту. Був арештований, посаджений до тюрми у Білій Церкві, звідки втік на Запоріжжя. На Запоріжжі отримав підтримку полковника Пхайка, сформував новий відділ гайдамаків. За скаргою до громадського суду князя Рожинського, з ним брав участь в нападі на Паволоч та Смілу восени 1736 року. Це не завадило невдовзі разом із загоном стати на службу до регіментара Малинського, який мав охороняти Придніпров’я від гайдамаків.
Після придушення повстання знову перейшов на польський бік, став на службу маґнатів Потоцьких як полковник на службі Р.Посполитій. Амністію огтримав за згодою великого коронного гетьмана Юзефа Потоцького. В грудні 1736 року брав участь у виправі Милинського проти загону Медвідя, відзначився в сутичці під Боровицею. В 1737 році отримав самостійну місію охорони прикордоння над Тясьмином. Не обмежувався пасивним вичікуванням, доходив до Кодака, Чорного Лісу. Після ліквідації наприкінці 1738 року Ю.Потоцький взяв його до себе на приватну службу до надвірного війська. Мав наглядати за безпекою Немирівського ключа, отримав у доживоття села Рубань, Степашки (в ньому заклав двір, завів стадо коней).
У 1740 році виправився на Запоріжжя, зруйнував сторожу над Бугом, розігнав варту, пограбував сусідні хутори, спалив церкву. Козаки заприсяглися помститись. Уночі на Різдво (православне) 5 січня 1742 року гайдамаки загону Гната Голого напали на двір у Степашках, вбили його, спалили маєток; шкоду оцінили у 80000 золотих польських. Дружина з немовлям втекла при допомозі служби. Був страчений гайдамаками з загону Гната Голого за зраду. .
наполегливість бажання збагатитися енергійність організованість зневіра у боротьбі прагнення особистого щастя кмітливість зрада товариству побратимство
виникають сумніви усвідомлює негативні наслідки повстання боїться урядових каральних акцій закохується у Зосю Курчинську спокушається нагородами від Потоцького товаришує із поляком Шмигельським стає на криваву стежку помсти рідній землі, своїм товаришам жорстокий до українського люду вбивця немилосердний
Схожі презентації
Категорії