Презентація на тему:
Перший директор Саварської семирічки Кравчук М.П.

Перший директор Саварської семирічки Кравчук М.П. Михайло Пилипович Кравчук, видатний математик України, Академік Академії Наук України.. Народився 27 вересня 1892р. в с. Човниця Ківерцівського повіту на Волині в сім’ї землеміра. 1910р. – закінчує з золотою медаллю гімназію в м. Луцьку. 1919-1914рр. – студент математичного відділення фізико-математичного факультету університету св.. Володимира у м. Києві, отримує диплом з відзнакою 1-го ступеня. 1917р., 5 вересня – прочитав першу лекцію з математики; 1919р. – видає курс лекцій з геометрії. 1919-1921рр. – працює викладачем і директором ним створеної семирічної агротрудшколи в с.Саварка на Богуславщині. Тут написав підручник з геометрії. Під його опікою розпочався шлях до великих знань та відкриттів простого сільського хлопчика Архипа Люльки – відомого вченого, генерального конструктора авіаційних двигунів, творця першого в СРСР двоконтурного турбореактивного двигуна. 1921р. повертається до наукової роботи та викладання у вищих навчальних закладах Києва, а вже в 1924р. захищає докторську дисертацію з математики. 1925р. – отримує звання професора. 1925-1927рр. – обирається членом НТШ, математичних товариств Німеччини, Франції, Італії. 1928р. - бере участь у роботі Міжнародного конкурсу математиків у Болоньї (Італія). 1925р. – на пропозицію 35-ти організацій М. Кравчука обирають дійсним членом Всеукраїнської Академії наук. 1934-1938рр. – завідувач кафедри вищої математики КПІ. 1935 р. – організатор першої в СРСР математичної олімпіади школярів. 1938р., 21 лютого – репресовано, засуджено на 20 років тюремного ув’язнення. 1942р.,9 березня – смерть М. Кравчука на Колимі. 1956р. – реабілітація. 1992р. – поновлення у складі дійсних членів АН України; проведення щорічних Міжнародних математичних конференцій ім. Кравчука в КПІ. 2002р. – вийшов фільм «Голгофа Академіка Кравчука» Олександра Рябокриса. 2003р., 20 травня – відкриття пам’ятника на Музейній площі НТУУ «КПІ»  

Кравчукова світлиця в музеї історії села Саварка

Часть простої з одним кінцем зветься променем або пів простою, а той кінець – вершком променя; часть простої з двома кінцями зветься відтинком. . . . промінь відтинок

Коли випростований кут є сума двох других кутів, то вони звуться кутами суміжними. Наприклад 1 і 2- суміжні, бо кут АОВ випростований і АОВ =1+2. О А С В 1 2

Коли на раменах кута від вершка означити рівні відтинки і кінці їх сполучити, то дістанемо трикутник з двома рівними боками або рівнораменний; прямий бік звемо його основою, а протилежний вершок – вершком рівнораменного трикутника. А С В

У прямокутному трикутнику боки, що творять прямий кут звемо прямками або катетами, а третій бік, найбільший - протипрямкою. протипрямка прямка прямка

Коли з одної точки спустити на просту сторча і повести похилу, то часть тої простої між ними зветься метом похилої. мет похила сторч

Опуклий чотирикутник, що має лиш два рівнобіжні боки звемо трапедзом. Коли через середину одного боку трапедза провести рівнобіжну до основ, то вона перейде і через середину другого боку. Їх відтинок між боками звемо середняком трапедза. А М С К Д В АВСД – трапедз, а КМ- середняк трапедза.

А В М F Е с в а І ІІ І С Д ІІ К а L Про суму квадратів. Суму квадратів перемістити на квадрат.

А В С Довід теореми Піфагора. а в с

Презентацію виконала учениця 10-го класу Саварського НВК