Перлини літератури. Григір Тютюнник
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Літопис життя Григора Тютюнника Літопис життя Григора Тютюнника 5 грудня народився Григір Михайлович Тютюнник в с. Шилівці Полтавської області в селянській родині. Батько плотникував, мати працювала на різних роботах. сім'я Тютюнників голодувала, дід помер з голоду. Півторарічний Григір перестав ходити, говорити та сміятися, хоча все це вже вмів робити. заарештували батька, «маючи на увазі політичний мотив». Григора забрав на виховання до себе у Донбас батьків брат Филимон Васильович Тютюнник (мати вийшла заміж удруге). 1938 йде до першого класу станції Щотове Луганської област1. Зак1нчив 5 класів.
1942 Повертається пішки додому, до матері на Полтавщину, щоб полегшити становище родичів. 1942 Повертається пішки додому, до матері на Полтавщину, щоб полегшити становище родичів. 1946 Вступив до Зіньківського ремісничого училища № 7, щоб отримувати одяг і 700 грам1в хліба на день (цей пайок урятував сім'ю від голоду у 1947 році). 1948 Одержує 5-й розряд слюсаря з ремонту автомобілів і тракторів та направлений працювати слюсарем-шліфувальником до м. Харкова на завод тран­спортного машинобудування ім. Малишева. Батько помер на засланні.
1949 Від важких умов праці на заводі захворів на туберкульоз і повернувся на Полтавщину, працює в колгоспі. За те, що не відпрацював три роки після училища, забрали в міліцію, судили й ув'язнили на 4 місяці в одній з колоній Полтавської області. Після звільнення знову на роботі в колгоспі, потім їде на будівництво Миронівської ДРЕС (Донбас), де працює слюсарем-ремонтником автомобілів. 1949 Від важких умов праці на заводі захворів на туберкульоз і повернувся на Полтавщину, працює в колгоспі. За те, що не відпрацював три роки після училища, забрали в міліцію, судили й ув'язнили на 4 місяці в одній з колоній Полтавської області. Після звільнення знову на роботі в колгоспі, потім їде на будівництво Миронівської ДРЕС (Донбас), де працює слюсарем-ремонтником автомобілів. 1951 Переходить до автоколони при шахтобуді на станції Щотове Луганської області. Живе у дядька. Цього ж року призваний на службу у флот. Служить чотири роки радистом спочатку в бухті Находка Приморського краю, потім — у Владивостоці. Займається самоосвітою.
1955 Після демобілізації одразу йде у восьмий, потім у десятий клас вечірньої школи. У той же час працює токарем у Щотівському вагонному депо. 1955 Після демобілізації одразу йде у восьмий, потім у десятий клас вечірньої школи. У той же час працює токарем у Щотівському вагонному депо. 1957 Вступив до Харківського державного університету на філологічний факультет (російське відділення). Реабілітовано батька (посмертно). 1959 Одружився з учителькою 88-ї школи м. Харкова Людмилою Василівною (1938 року народження, випускниця філфаку ХДУ). (Мав синів Михайла і Васька, яких дуже любив.) У журналі «Крестьянка» надруковано першу новелу «В сумерки» (російською мовою), що народилася з листа до дружини.
1961 Закінчує навчання в університеті. Працює викладачем у школі, в редакціях газет, журналів, у видавництвах. 1961 Закінчує навчання в університеті. Працює викладачем у школі, в редакціях газет, журналів, у видавництвах. 1962 У газеті «Літературна Україна» надруковано оповідання «Дивак». Працює вчителем вечірньої школи на станції Щотове Луганської області. 1962– 1984 У журналі «Дніпро» друкуються оповідання «Зав'язь», «В сутінки», «Чудасія», оповідання «Смерть кавалера», виходить друком перша збірка «Зав'язь», потім збірка «Деревій», книжки для дітей: «Ласочка», «Лісова сторожка», «Степова казка», збірка «Крайнебо», повість «Климко» (екранізовано 1983 року), повість «Вогник далеко в степу».
Особистість письменника Особистість письменника та творче кредо Мила моя Людино, ніколи я не скажу про тебе чорного слова. Іноді я відчуваю людину, як рана сіль. Ні від чого я так не страждаю, як від невдоволення собою.
Будьте прокляті ті часи, коли людина говорить собі: ти розумна, ти все бачиш, розумієш – від того так багато страждань. І благословенні ті, коли людина скаже: я розумна, все бачу, все розумію – тому щаслива. Будьте прокляті ті часи, коли людина говорить собі: ти розумна, ти все бачиш, розумієш – від того так багато страждань. І благословенні ті, коли людина скаже: я розумна, все бачу, все розумію – тому щаслива. Важко щось перемінити в цьому світі. Тільки пам’ять людям, пам’ять лишається велика. Вона поволі-поволеньки виробляє в народу мораль, ідеал. Пам’ять!
Живописець правди – так можна б визначити творчі принципи Григора Тютюнника, і весь лад його душі, а відтак і його стиль, позначений справді яскравою індивідуальністю… Живописець правди – так можна б визначити творчі принципи Григора Тютюнника, і весь лад його душі, а відтак і його стиль, позначений справді яскравою індивідуальністю… Олесь Гончар
Сторінками нашого краю Сторінками нашого краю З 1988 року в щотівській школі № 12 діє музей, екскурсоводом якого є двоюрідна сестра Григора Віра Філімонівна. На шкільному подвір’ї встановлено пам’ятник Григорові Тютюннику, автор якого народний художник України, лауреат Шевченківської премії І. М. Чумак.
Оповідання – невеликий прозовий епічний твір, сюжет якого побудовано на одному, рідше декількох епізодах із життя одного або кількох персонажів. Оповідання – невеликий прозовий епічний твір, сюжет якого побудовано на одному, рідше декількох епізодах із життя одного або кількох персонажів. Новела (від лат. novellus – новітній) - невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, напруженою та яскраво вимальованою дією.
Художня деталь - подробиця пейзажу, інтер'єру, портрета або психологічної характеристики персонажа, виділена письменником із метою підкреслення її особливого виражального значення. Художня деталь несе значне смислове й ідейно-емоційне навантаження, набагато більше, ніж інші подробиці у творі. В українській літературі XX століття особливою майстерністю використання художньої деталі відзначається творчість Григора Тютюнника. Художня деталь - подробиця пейзажу, інтер'єру, портрета або психологічної характеристики персонажа, виділена письменником із метою підкреслення її особливого виражального значення. Художня деталь несе значне смислове й ідейно-емоційне навантаження, набагато більше, ніж інші подробиці у творі. В українській літературі XX століття особливою майстерністю використання художньої деталі відзначається творчість Григора Тютюнника.
Символічний заголовок Символічний заголовок Це зав’язь першого юнацького почуття, яке народжується у благословенний час цвітіння саду і появі зав’язі – майбутнього плоду.
Актор у ролі головного героя Миколки читає речення з твору, що вказують на душевний трепет юнака і дівчини. Актор у ролі головного героя Миколки читає речення з твору, що вказують на душевний трепет юнака і дівчини.
Схожі презентації
Категорії