Презентація на тему:
Павло Тичина - Життєвий і творчий шлях поета

Павло Григорович Тичина Син України, її чорнозему, її безкрайнього степу. Є.Маланюк

Поете, любити свій край не є злочин, Коли це для всіх! Павло Тичина

Геніальний співець українського відродження. Василь Барка

Портфоліо поета Дата народження: 11 (23) січня 1891 Місце народження: с. Піски Чернігівської губернії * Дата смерті: 16 вересня 1967 (76 років) Місце смерті: Київ Національність: українець Мова творів: українська Рід діяльності: поет, перекладач, публіцист, літературознавець * Роки активності: з 1906 Жанр: вірш, поема, нарис, оповідання

«Арфами, арфами…» Арфами,арфами – Золотими, голосними Обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна запашна, Квітами-перлами закосичена..

«Арфами, арфами…»(1914) Тема: зображення краси природи, прихід весни. Головна думка : уславлення у творі краси природи, гімн весні, молодості, вірі в щастя. Жанр : пейзажна лірика Римування: перехресне. Віршований розмір : дактиль з хореем. Композиція: поезія складається з 4 строф: І строфа – Прихід весни. ІІ строфа – Віщування грози. ІІІ строфа – Милування весною. ІV строфа - Розкривається душевний стан героя. Твір сповнений вітаїзму (життєствердження).

Епітети: весна запашна, бій вогневий, арфами самодзвонними; Метафори: йде весна запашна, арфами обізвалися гаї, ой одкрий колос вій; Порівняння: думами, думами, наче море кораблями; поточки, як дзвіночки, жайворон, як золотий: квітами-перлами; Асонанс : літери о, а (створюють широту, лунність, розложистість); Алітерація: л, м, н, в,р ( дає можливості чергуватися ніжності з рішучістю); Рефрени: йде весна запашна, квітами-перлами закосичена; сміх буде, плач буде перламутровий; Інверсія: Арфами, арфами- золотими, голосними обізвалися гаї; Антитеза : сміх буде, плач буде. Символіка : кораблі – мандри, море – безмежжя, бій вогневий – передчуття боротьби; блакитний колір – легкість, далечінь; вогневий (червоний) – хвилювання; золотий – багатство, радість, життя.

Авторські неологізми: самодзвонними, ніжнотонними; Пестливі слова: поточки, дзвіночки; Риторичні оклики : Буде бій!, вогневий!, ой одкрий колос вій!; Поєднання ознак різних стилів: експресіонізму ( посилена увага до природи, все в ній є нерозривною цілістю), імпресіонізму ( увага до кольорів, звуків), символізму ( використання символів), неоромантизму ( ліричний герой – мужня особистість, що прагне змін, пригод).

«О панно Інно, панно Інно!» О панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги... Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злото- цінно.

«О панно Інно, панно Інно!»(1915) Тема: Ідея: уславлення романтичних почуттів молодого поета, а саме: вічного кохання. Жанр: інтимна лірика. Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. зображення великого кохання до ніжної та величної Панни, відображення нестерпної туги за втраченим. Композиція: вірш складається з двох восьмирядкових строф. Перша строфа – мажорна, це згадка про ніжне почуття. Друга – мінорна, сум, туга за втраченим.

Епітети : зимовий вечір,; Метафори :любові усміх квітне раз, шепіт гаю; Порівняння: я ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів; Парцеляція: Я – сам. Вікно. Сніги. Давно. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Використання повторів: о панно Інно, сніги; Асонанс літер о, і (створюють широту,, розложистість; асоціюються зі спокоєм, ніжністю, болем ); Алітерація н, в, ( в першій строфі створює ніжність, повільність; а шиплячих та р у другій строфі – сум, швидкість, трагізм); Інверсія: цвіли луги, сестру я вашу так любив; Авторські неологізми: дитинно, злотоцінно; Риторичні звертання, запитання, ствердження: О панно Інно, панно Інно!; Любив? Ти рідну стрів!; Оксиморон: любові усміх квітне раз – ще й тлінно; Символи: вікно – розлука, вічність; сніги – холод душі, смерть надії, самотність, безнадія; квітучі луги – розквіт кохання; небо – безмежжя, потяг до високого; блакитний колір – легкість, далечінь; золотий – багатство почуттів, радість, життя; білий – чистота і, в той же час, фатальність.

«Пам’яті тридцяти» На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих... На Аскольдовій могилі Український цвіт!

«Пам’яті тридцяти» (1918) Тема: зображення самопожертви заради Батьківщини. Ідея: утвердження патріотизму і гуманізму, осудження жорстокості, терору, класової ненависті. Жанр: вірш-реквієм Вид лірики: громадянська Символи вірша: Сонце, вітер, Дніпро —символи життя, можливого щастя, радощів; кривава дорога — нещасливе майбутнє; Каїн – зрадник свого народу.

Епітети: славних, молодих, коханий, кривавих; Метафори: сонце квітне, вітер грає, рука посміла знятись; Риторичні запитання: На кого завзявся Каїн? На кого посміла знятись зрадника рука? Звертання: Боже, покарай! Анафора: на Аскольдовій могилі;

«Ви знаєте, як липа шелестить...» Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви ж чули ж бо: так липа шелестить.

«Ви знаєте, як липа шелестить...» (1911) Тема : вираження перших і тендітних емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя. Ідея: хвилюючі ноти передчуття щастя і глибинне злиття з природою, уславлення гармонії. Вид лірики: інтимна Жанр: пейзаж-паралелізм Віршовий розмір: чотиристопний ямб з незакінченою стопою. Римування: суміжне

Епітети: місячні, весняні ночі, старі гаї; Метафори: сплять старі гаї, вони все бачать крізь тумани, чують дідугани; Синекдоха: дідугани; Риторичні питання, риторичні ствердження :Ви знаєте, як липа шелестить?, ви знаєте, як сплять старі гаї? Та ви вже знаєте, як сплять старі гаї!; Оксиморон: сплять старі гаї - вони все бачать крізь тумани; Анафора : ви знаєте…; Асонанс літер е, і з вкрапленнями о (створюють ніжність, спокій, лунність, відчуття кохання); Алітерація л, н, с, п, ц, х, ч, ш, т ( дає можливість почути шелест листя з тихими нічними звуками); Символи: небо – безмежжя; місяць – символ вічності, світла; зорі – символ кохання, радості; липа – символ жіночності, кохання; золотий колір – багатство, радість, життя. Поєднання ознак різних стилів: експресіонізму ( посилена увага до природи, все в ній є нерозривною цілістю), імпресіонізму ( увага до кольорів, звуків), символізму ( використання символів), неоромантизму ( ліричний герой сповнений передчуття змін, щастя, повністю злитий з природою; звернення до фольклору(паралелізм) ).

Кларнетизм Кларнетизм — термін, запропонований Ю. Лавріненком та В.Баркою для позначення стильової якості синтетичної лірики раннього Павла Тичини, який походить від назви його збірки «Сонячні кларнети» (1918).

Визначальні риси кларнетизму: • «кольоровий слух» • «слуховий колір» • аристократичність духу • поетичний всесвіт • філософська ідея все- єднання

Вітаїстичність Вітаїстичність (лат. Vita — життя) — риса модерністської літератури перших десятиліть XX століття, що виявилась у погляді на стихію життя як першооснову світових процесів. В українській літературі вітаїстичність позначилась на формуванні «романтики вітаїзму» з її настановою на перетворення світу, формування активної, сильної особистості та нації. Вітаїстичність притаманна раннім творам П. Тичини, вона яскраво виявилась у поемі «Золотий гомін».

Є.Маланюк «Сучасники». Павлові Тичині. ***** Раптом... брязнуло враз! І ридально навік розірвалось... І бездонним проваллям дихнула порожня луна. ...від кларнета твого — пофарбована дудка зосталась. ...в скривавлений Жовтень— ясна обернулась Весна. На межі двох епох, староруського золота повен, Зазгучав сонценосно твій сонячно-ярий оркестр — І під сурму архангела рушив воскреснувший човен, Й над мощами народу хитнувсь кам'яний його хрест.

Василь Стус «Феномен доби» «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину — нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням»… «Слава генія, змушеного бути пігмеєм, блазнем при дворі кривавого короля, була заборонена. Слава ж пігмея, що став паразитувати на тлі генія, була забезпечена величезним пропагандистським трестом». «Покара славою – одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом».

Пам'ятник П.Тичині у с.Піски

Могила П.Г.Тичини на Байковому кладовищі

Тестові завдання. Творчість П.Г.Тичини 1. Синтез словесних і музичних способів вираження думки, поєднання зорових, живописних, слухових образів – це ознака стилю, що називається А ) символізм; Б) футуризм; В) імпресіонізм; Г) кларнетизм 2. Перша збірка П.Тичини мала назву А) «Партія веде»; Б) «Чернігів»; В) «Плуг»; Г) «Сонячні кларнети» 3. До українських письменників «розстріляного відродження» належить А) П. Тичина; Б) Ю. Яновський; В ) Є.Плужник; Г) М.Рильський

4.Поезії П. Тичини раннього періоду творчості притаманні стильові ознаки літературного напряму А) футуризму; Б) реалізму; В) романтизму; Г) імпресіонізму; Д) символізму 5. Лексичні засоби, використані П. Тичиною, - самодзвонними, златоцінно, ніжнотонними, дитинно - називаються А ) авторські неологізми; Б) синоніми; В) порівняння; Г) риторичні фігури 6. Прочитайте уривок із вірша П. Тичини «Арфами, арфами..» Буде бій , ВогневийІ Сміх буде, плач буде Перламутровий... У поданому уривку НЕМАЄ А) епітета; Б) повторів; В) антонімів; Г) анафори; Д) риторичного оклику

7. В основу композиції вірша «Скорботна мати» покладено А) контраст ;Б ) порівняння; В) паралелізм; Г) антистрофу 8. Гімн весні як символу любові, життя й натхнення — це провідний мотив твору А) «Пам’яти тридцяти»; Б) «Ви знаєте, як липа шелестить…»; В) «О панно Інно…»; Г) «Арфами, арфами...» 9. Єдинопочаток, повторення окремих слів чи словосполучень на початку рядків вірша — це А) епіфора; Б) антитеза; В )анафора; Г) алюзія; Д) епітет

10. Рядки На межі двох епох, староруського золота повен, Зазгучав сонценосно твій сонячно-яркий оркестр… Павлові Тичині присвятив А )Євген Маланюк; Б ) Максим Рильський; В ) Юрій Лавріненко; Г) О. Олесь 11.Який художній засіб П.Тичина використав у рядках: Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка? А) оксиморон; Б) синекдоху; В) метонімію; г)метафору

12.Установити відповідність між поетичними рядками та назвами поетичних творів: 1. Йде весна запашна, квітами-перлами А) «О панно Інно...» закосичена. Б) «Подивилась ясно...» 2. Я ваші очі пам’ятаю, як музику, В) «Арфами, арфами...» як спів Г) «Одчиняйте двері...» 3. Ви знаєте,як сплять старі гаї? Д) «Ви знаєте, як липа шелестить» 4.Заспівали скрипки у моїй душі