Презентація на тему:
Олександр Олесь

Епіграф: Хто я? Я козак – З вільним духом, з ніжним серцем, з іскрами в очах.

Народився Олександр Олесь  в містечку Білопілля Харківської губернії 5 грудня 1878 року.

Батько працював на рибних промислах в Астрахані, де загинув, коли Сашкові було лише 11 років. Поет закінчив у Білопіллі початкову школу й училище, а з 15 років продовжив навчання у Дергачівській школі на Харківщині.

У 1903р. він став студентом Харківського ветеринарного інституту.

Визначним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві у 1903 р., де він познайомився з Б. Грінченком, М. Коцюбинським, Лесею Українкою.

Свій творчий шлях О.Олесь почав в 15 років. Він брав участь у випуску рукописного журналу «Комета», де й з’явилися його перші вірші. Також у юнацькі роки захоплювався театром.

Переїжджає до Будапешту. А потім оселяється у Празі. Не сприйняв події жовтня 1917 р, і у 1919р. він залишає рідний край.

З 1923 року до останнього дня свого життя живе у Чехії.

Видатний син О.Олеся- Олег Ольжич (1907-1944), український поет, археолог і політичний діяч.

Останні роки поет жив у самотності та бідноті. Помер 22 липня 1944 р. невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель свого сина.

У 2017 р. останки було перевезено до Києва й поховано на Лук’янівському кладовищі.

Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944).

Журба і радість – ці два людські почуття переплелися в усій ліриці. Щастя і страждання, смерть і воскресіння завжди йдуть поруч у творчості поета.

У 1907 р. під псевдонімом Олександр Олесь вийшла перша збірка поезій під назвою «З журбою радість обнялась»

У 1909р. вийшла збірка «Поезії» (поет мав намір її назвати «Будь мечем моїм»)

У 1912 р. поет пише драматичну поему «По дорозі в Казку».

В еміграції поет видає книги поезій «Чужиною» (1919), «Княжі часи. Минуле України в піснях» (1920), «Кому повім печаль мою...» (1923) , «Ніч на полонині» (1941)

Він також слідкує за літературними процесами в радянській Україні. На твори, писані Павлом Тичиною на замовлення партії, Олександр Олесь відгукнувся сатиричним віршем-докором   «І ти продався їм,Тичино…»

І ти продався їм, Тичино, І ти пішов до москаля? О, бідна мати, Україно, В журбі головонька твоя. В кривавім морі по коліна Стоїть без сорому в очах Поет, колишній наш Тичина, І прославляє смерть і жах. Прилюдно б'є катам поклони, Катів виспівує в піснях. А з-під землі ідуть прокльони Борців, розп'ятих на хрестах.